Ухвала суду № 90624814, 28.07.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4156/20

Провадження 1-кп/524/389/20

УХВАЛА

28.07.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Денисенко Н.В.

за участю прокурора: Кравченка Я.Ю.

захисника Мусієнка Ж.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області матеріали обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170090003641 від 12.06.2020 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень , передбачених ст. 186 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

08.07.2020 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019170090003641 від 12.06.2020 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень , передбачених ст. 186 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України, який був розподілений судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейніковій Г.М.

Цього ж дня відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею.

10.07.2020 року ухвалою суду кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити справу до судового розгляду і заявив клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , оскільки є ризики , передбачені ст.. 177 КПК України , що обвинувачений може ухилитись від явки до суду, так як вчинив тяжкі злочини проти власності , також може знищити або спотворити будь-які речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків, також має непогагешені судимості, йому висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів в період іспитового строку , а тому знаходячись на волі може вчинити нові кримінальні правопорушення. Захисник Мусієнко Ж.Ю., обвинувачений ОСОБА_1 підтримали думку прокурора щодо необхідності призначення справи до судового розгляду . Відносно застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 , захисник Мусієнко Ж.Ю. просить суд застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 інший запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі,оскільки прокурором ризики , передбачені ст. 177 КПК України не доведені , вважає, що підозра яка пред`явлена обвинуваченому необгрунтована, просить застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обвинуваченого ОСОБА_1 , який також заперечує проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить суд застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також обвинуваченим ОСОБА_1 було заявлено клопотання про виклик у судове засідання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яке судом було задоволено.

Суд заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, розглянувши клопотання учасників підготовчого судового засідання, приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає. Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду. Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні. У зв`язку з цим суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом у судове засідання.

Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

У підготовчому судовому засіданні визначено коло осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом , який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе , що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам , передбаченим ст.. 177 КПК України.

Згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 де зазначено , що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Статтею 29 Конституції України передбачено , що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім, зокрема, законного арешту або затримання особи для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом, і відповідно до процедури, встановленої законом.

Отже , право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене , але тільки на підставах та в порядку , які чітко визначені в законі.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.178 КПК України суд враховує, що ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у вчиненні злочинів проти власності , які відповідно до вимог ст.. 12 КК України є тяжкими злочинами , при обранні відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведено відповідно до ст.194 КПК України наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 ч.1 п. 1,3,4,5 КПК України ризики, та недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам, оскільки обвинувачений знаходячись на волі може продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, ухилятися від явки до суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які не допитані у судовому засіданні, він офіційно не працює, не має самостійного доходу.

З урахуванням викладеного, суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 4, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на потерпілих, свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника Мусієнка Ж.Ю. про відсутність вказаних ризиків, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним , з огляду на вірогідність переховування від суду , незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання прокурора судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працює, не одружений., ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19.06.2020 року, 30.06.2020 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ст. 185 ч.3, ст. 186 ч.2 КК України.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого йому висунуте обвинувачення , ті обставини, що ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів проти власності , знаходячись на волі він може здійснювати незаконний вплив на потерпілих та свідків ,немає міцних соціальних зв`язків , він не одружений , на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає , офіційно не працює , має непогашені судимості, обвинувачується у вчиненні злочинів в період іспитового строку, тому застосування більш м`яких запобіжних заходів вважає суд є неможливим та у зв`язку з цим для запобігання вказаних ризиків, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів , а саме з 28.07.2020 року по 25.09.2020 року.

Згідно з ст. 183 ч.3 КПК України слідчий суддя , суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави , достатньої для забезпечення виконання підозрюваним , обвинуваченим обов`язків , передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 182 ч.4 КПК України зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України зазначено , що розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1 та ризики передбачені ст. 177 КПК України, суд визначає заставу у виді тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65910 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Клопотання заявлене захисником Мусієнком Ж.Ю. про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту , суд вважає не підлягає задоволенню , оскільки відповідно до вимог ст.315 ч.3 КПК України де зазначено , що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу, але стороною захисту вищевказане положення закону не було виконане .

Керуючись ст.ст.177,178 ,194, 314-316,369, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ст. 185 ч.3, ст. 186 ч.2 КК України, до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області на 06.08.2020 року о 11 год. 00 хв.

Клопотання , заявлене прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Кравченком Я.Ю. про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів , а саме з 28.07.2020 року по 25.09.2020 року включно .

Визначити суму застави- 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65910 грн.

Застава може бути внесене у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУДСА України в Полтавській області, р\р №37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО:820172, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз`яснити обвинуваченому , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23»

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції Бебка О.І., прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури та головуючого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання захисника Мусієнка Ж.Ю. про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

У судове засідання викликати прокурора, потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Мусієнка Ж.Ю., свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ..

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.

Головуючий суддя : Г.М. Олейнікова