Ухвала суду № 906233, 10.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Штульмана І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Відіс” (далі ТОВ «Відіс») до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції (далі Волноваської ОДПІ) про визнання частково недійсним податкового повідомлення рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Волноваської ОДПІ на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 лютого 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2005 року ТОВ «Відіс» звернулось до суду з позовом до Волноваської ОДПІ про визнання частково недійсним податкового повідомлення рішення № 0000022240/0 від 30 березня 2005 року в частині суми податкового зобовязання за основним платежем в розмірі 767,89 грн., за штрафними санкціями в розмірі 1535,78 грн., всього в сумі 2303,67 грн.

Вимоги обґрунтовував тим, що під час проведення документальної перевірки не врахований той факт, що підтвердження сплати залізничного тарифу чітко розділяють вартість послуг наданих на території Російської залізниці та України.

Також позивач зазначає, що послуги, надані на території України, не є доходами з джерелом їх походження з території України, а тому на них не розповсюджуються вимоги статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, вартість послуг, які оподатковуються податком на доходи нерезидентів складає 12798,18 грн., проти 77110,71 грн., визначений відповідачем, що обумовлює інший розмір податку, який повинен бути донарахований позивачу.

Просив позов задовольнити.

Постановою Господарського суду Донецької області від 22 листопада 2005 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 лютого 2006 року апеляційна скарга позивача задоволена, постанова суду першої інстанції скасована, позовні вимоги задоволені.

У касаційній скарзі Волноваська ОДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Волноваською ОДПІ з 23 березня 2005 року по 30 березня 2005 року проведено комплексну документальну перевірку дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01 жовтня 2004 року по 31 грудня 2004 року та валютного законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої складений акт № 179/23-1/30076990 від 30 березня 2005 року. В останньому було встановленофакт виплати позивачем нерезиденту ТОВ "ТрансРапід" за послуги фрахту у сумі 14515,94 доларів США, в тому числі по договорам № 30/04/04 від 03.058.2004р. 2182,92 доларів США та № 09/07 від 09.07.2004р. - 12333,02 доларів США.

Згідно висновків акту перевірки позивачем у порушенням п. 13.5. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не утриманий та не сплачений податок з доходів нерезидента в сумі 4626,63грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000022240/0 від 30.03.2005р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи нерезидентів в загальному розмірі 13879,89 грн., в тому числі за основним платежем 4626,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -9253,26 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішенняоскаржується позивачем тільки в частині визначення суми податкового зобов'язання в загальному розмірі 11576,22 грн., в тому числі за основним платежем 3858,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7717,48 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами спірним є питання застосування до наявних правовідносин норм законодавства, що регулює порядок оподаткування нерезидентів, зокрема, розуміння поняття «доходи з джерелом їх походження з України» стосовно правовідносин фрахту. Інші обставини не є спірними між сторонами.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони відповідно до пункту 3 статті 2 КАС України.

Пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, у тому числі на рахунки нерезидента, що ведутьсявгривнях оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом джерелом походження з України, слід розуміти у тому числі прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону. Пунктом 13.9 статті 13 зазначеного вище Закону встановлено, що резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і в користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений в порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платник податку на прибуток.

Статтею 19 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 7 «Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи», підписаної 09 липня 1996 року, яку ратифіковано Законом України № 508/96-ВР від 15.11.1996р.та яка набрала чинності 14.04.1997р., прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює або не здійснювало підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює або здійснювало підприємницьку діяльність таким чином, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується: в) іншої підприємницької діяльності, здійснюваної цим же підприємством у цій другій Договірній Державі, яка за своїм характером збігається або схожа з підприємницькою діяльністю, що здійснюється через постійне представництво.

Згідно до статей 12 і 17 Закону України «Про міжнародні договори» міжнародні договори підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб і інші учасники двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, неухильно виконували свої зобовязання, що випливають з цих договорів.

Укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невідємну частину національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулося у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, щопунктом 6 акту перевірки, на підставі якого прийнято спірне податне повідомлення-рішення, встановлено, що позивач не утримував податок з доходів нерезидентата відповідачем не надано доказів того, що контрагент позивача - ТОВ «ТранРапід» м. Караганда не є нерезидентом і на нього не розповсюджуються вимоги вказаної вище Конвенції.

Порядок сплати і розмір податку на доходи нерезидентів, встановлений статтею 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка не містить вказівок будь-якому органу виконавчої влади на додаткову розробку нормативно-правових актів і не надає повноважень зі встановлення податкових умов для застосування її норм.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» від 06 травня 2001року зобов'язує нерезидентів подавати довідку, яка підтверджує, і нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором.

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку, що вказана постанова не поширюється на правовідносини між Казахстаном та Україною, оскільки Конвенцією не передбачено подання будь - яких довідок чи іншої інформації стосовно отримання права на уникнення подвійного оподаткування.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, тому підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Волноваської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 лютого 2006 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий /підпис/ Смокович М.І.

судді /підпис/ Весельська Т.Ф.

/підпис/ Горбатюк С.А.

/підпис/ Мироненко О.В.

/підпис/ Штульман І.В.

З оригіналом згідно

Суддя: