Рішення № 90623159, 27.07.2020, Рожищенський районний суд Волинської області

Дата ухвалення
27.07.2020
Номер справи
167/216/20
Номер документу
90623159
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа №167/216/20

Провадження №2/167/152/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2020 року місто Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сіліча І.І.

секретаря судових засідань - Ісакової Н.Ю.

з участю третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Гребенюк О.С. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свій позов обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПрватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 27 вересня 2007 року, згідно з якою отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого в подальшому збільшився до 25000,00 грн..

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Оскільки відповідач не виконав умови договору належним чином, у нього станом на 23 січня 2020 року виникла заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 78213,31 грн., з яких: 49295,02 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі - 49295,02 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 13039,62 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 11678,04 грн. нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (фіксована частина), 3700,63 грн. (процентна складова).

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 78213,31 грн. та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах позову міститься заява, в якій він просить розгляд справи проводити без його участі, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, суду надана заява згідно якої просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги не визнав, так як не має боргових зобов`язань перед банком і останнім не надано жодних належних доказів існування заборгованості.

27.03.2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість. Зазначає, що жодних богових зобов`язань перед банком немає. Наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг, не містить підписів клієнта, тому вказані доводи позивача не можуть свідчити про його ознайомлення та погодження з цими умовами. Також, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Третя особа: ОСОБА_1 в сдовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 ніяких заяв про приєднання до умов кредитного договору та отримання кредиту в сумі 25000,00 грн. не підписував. Вважає вимоги позивача безпідставними.

Заслухавши пояснення третьої особи, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається із змісту ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Вказаний кредитний договір укладено між сторонами у формі договору приєднання за правилами ст.634 ч.1 ЦК України, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Даний договір складають, крім згаданої заяви, Умови і правила надання банківських послуг, та тарифи банку.

Згідно із стандартною заявою, підписаною відповідачем 27.09.2007 року, між сторонами укладено договір про надання банківських послуг, за яким позивач надав відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого збільшувався.

З даної заяви вбачається, що на момент оформлення кредиту Банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% (36% на рік), вказано розміри комісії та штрафів, розмір щомісячного платежу (а.с.12).

До позовної заяви банком додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом установлено, що банк взяті на себе зобов`язання по кредитному договору виконав у повному обсязі.

ОСОБА_2 були прийняті умови договору, про що свідчить його підпис на заяві про ознайомлення з Умовами надання банківських послуг.

Разом з тим, з виписки з карткового рахунку прослідковується, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів.

Крім того, з виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за кредитом.

Як стверджено наданим банком розрахунком відповідач свого зобов`язання не виконав. Так, станом на 23.01.2020 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 78213,31 грн., з яких: 49295,02 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі - 49295,02 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 13039,62 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 11678,04 грн. нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (фіксована частина), 3700,63 грн. (процентна складова).

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак, суд не може погодитися з одночасним застосуванням позивачем цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобовязання у вигляді пені та штрафу, з наступних підстав.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачена відповідальність позичальника у вигляді сплати пені та штрафу у разі прострочення виконання зобов`язання.

Із змісту позовної заяви вбачається що в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на прострочення відповідачем виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач стягує з відповідача штраф, у зв`язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов`язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку штраф.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15, а також від 11 жовтня 2017 року №6-1374цс17.

З огляду на вищевикладене, на думку суду, не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 11678,04 грн., оскільки до відповідача вже застосована цивільно-правова санкція за порушення строку виконання грошового зобов`язання 500 грн штраф (фіксована частина), 3700,63 грн. штраф (процентна складова).

Підсумовуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме стягнути із ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.09.2007 року у загальному розмірі 66535,27 грн. з яких: 49295,02 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13039,62 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 500 грн. штраф (фіксована частина), 3700,63 грн. штраф (процентна складова).

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволено 85,07 % позову (66535,27 грн. х 100 % : 78213,31 грн.), а сплачено 2102 грн. судового збору, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 1788,17 грн. судових витрат (85,07 % х 2102 грн. : 100 %).

Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 141, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 530, 1048, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 вересня 2007 року в розмірі 66535 (шістдесят шість тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн. 27 коп..

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 17 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28.07.2020 року.

СУДДЯ: І.І.Сіліч

Попередній документ : 90623156
Наступний документ : 90654626