Ухвала суду № 90622981, 28.07.2020, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1465/20

Провадження № 2-з/0158/7/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Корецької В.В.

за участю секретаря - Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Ліпкевича Івана Володимировича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви вказує, що предметом позову є вимога про стягнення заборгованості, а тому оскільки розгляд справи є довготривалим, то існує реальна загроза явної та очевидної реалізації наявного майна відповідачем. Такі дії можуть призвести до неможливості виконання рішення або суттєво утруднять виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, у заяві про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Ліпкевич І.В. зазначає, що під час розгляду справи існує реальна загроза явної та очевидної реалізації наявного майна відповідачем ОСОБА_2 .

Водночас, представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Ліпкевичем І.В. не надано доказів того, що дійсно існує реальна загроза реалізації відповідачем ОСОБА_2 спірного майна. Окрім цього, суд, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, враховує інтереси не тільки позивача, але й відповідача, який на даний час є власником майна, щодо якого ставиться питання про накладення арешту.

Також, при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен виходити також і з співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, однак представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Ліпкевичем І.В. не надано суду доказів щодо оцінки вказаного майна та його співмірності із ціною позову.

Таким чином, доводи представника позивача, що не вжиття заходів забезпечення позову ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, не можуть вважатись співмірними із заявленими позовними вимогами та якимось чином ускладнять для позивача виконання судового рішення відповідачем.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ліпкевича І.В. про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу та його представнику, що відмова в задоволенні даної заяви не позбавляє його можливості заявляти клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в процесі подальшого розгляду справи.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Ліпкевича Івана Володимировича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості - відмовити.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що відмова в задоволенні даної заяви не позбавляє їх можливості заявляти клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в процесі подальшого розгляду справи

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів після її проголошення.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька