Рішення № 90622312, 27.07.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/4361/20

провадження № 2/243/1586/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

за участю

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов`янська цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до

відповідача ОСОБА_2

вимоги позивача: про розірвання трудового договору, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору.

Позов обґрунтувала тим, що 03.02.2009 року між нею та фізичної особою підприємцем ОСОБА_2 укладено трудовий договір № 05010900414/4, згідно з яким її прийнято на посаду директора магазина, про що у її трудовій книжці зроблено запис за № 10, та 03.02.2009 року цей договір зареєстровано у Донецькому міському центрі зайнятості. 03.02.2009 року відповідач припинив свою трудову діяльність, а тому і сплату їй заробітної плати. Внаслідок того. Що місце знаходження роботодавця їй не відоме, вона не може розірвати укладений безстроково трудовий договір, а тому і працевлаштуватися на законних підставах.

У зв`язку з тим, що у встановлений законом порядок не може звільнитися, просить суд розірвати трудовий договір № 05010900414/4, укладений між нею та ФОП ОСОБА_2 , зареєстрований 03.02.2009 року у Донецькому міському центрі зайнятості.

2. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні не була присутня, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

4. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

5. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

6. З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 з 03.02.2009 року працювала у ФОП ОСОБА_2 на посаді директора магазину, на підставі трудового договору № 05010900414/4, зареєстрованого 03.02.2009 року у Донецькому міському центрі зайнятості (а.с.5-7).

Запис про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , - відсутній.

V .Оцінка суду.

7. Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

8. Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

9. В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

10. Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

11. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

12. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

13. Відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

14. Як вбачається з матеріалів справи, останнє відоме місце проживання відповідача ФОП ОСОБА_2 -

АДРЕСА_1 . Згідно Постанови Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями» за № 254-III від 17 березня 2015 року, тимчасово окупованими територіями визнано окремі райони, міста,селища і села Донецької та Луганської областей.

16. Відповідно до Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

17. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що роботодавець - ФОП ОСОБА_2 не перемістився на підконтрольну українській владі території та знаходиться на території проведення антитерористичної операції у м. Донецьк Донецької області, у позивача немає можливості звільнитись у встановленому законодавством порядку, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 щодо розірвання трудового договору № 05010900414/4, укладеного між останньою та ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованого 03.02.2009 року у Донецькому міському центрі зайнятості.

18. При цьому суд виходить з того, що не вирішення питання про звільнення позивача є порушенням її прав щодо вільного вибору праці.

19. Таким чином, в своїй сукупності проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення,з урахуванням принципу юридичної визначеності суд, вважає, що позовна заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

20. Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 38 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору - задовольнити повністю.

Розірвати трудовий договір № 05010900414/4, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ), який зареєстрований 03.02.2009 року у Донецькому міському центрі зайнятості.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) судовий збір на користь держави у розмірі 840 грн. 80 коп. на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - на рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їй пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко