Ухвала суду № 90621478, 27.07.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 4-с/225/10/2020

Єдиний унікальний номер судової справи225/3249/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. м.Торецьк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на дії державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Николенко Євгена Ігоровича, заінтересована особа : ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ

Представник заявника звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в обґрунтування якої посилався на те, що 24.06.2014 року Апеляційним судом Донецької області ухвалено рішення в справі №260/91/13-ц за позовом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/11-165/240 від 08.08.2007 р., яким позовні вимоги задоволені частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 11136,88 доларів США, що еквівалентно 88776,53 грн., та відшкодування судових витрат у сумі 887,76 грн. 11.12.2017 р. Дзержинським міським судом Донецької області постановлено ухвалу про заміну строни виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» за кредитним договором №014/11-165/240 від 08.08.2007 його правонаступником – ТОВ «Фінансова компанія Довіра та Гарантія».

05.02.2018 р. Дзержинським міським судом Донецької області постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі та виконавчому листі.

10.12.2018 р. Дзержинським міським судом Донецької області постановлено ухвалу, якою видано дублікат виконавчого листа №260/91/13-ц від 24.06.2014 про стягнення з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області від 24.06.2014 року та поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

21.05.2020 р. старшим державним виконавцем Николенком Є.К., Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повернуто виконавчий лист без прийняття до виконання – відсутній строк пред`явлення до виконання, п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв`язку з чим вважає дії державного виконавця неправомірними, просить зобов`язати його усунути порушення (поновити порушене право заявника) та відкрити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області від 24.06.2014 р.

В судове засідання представник заявника, державний виконавець, боржник, не з`явилися, про день та час розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов`язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід`ємною частиною правосуддя, а у ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст.18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Судом встановлено, що ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 11.12.2017 р., замінено сторону виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення суму боргу за кредитним договором №014/11-165/240 від 08.08.2007 року у розмірі 25911,27 доларів США, що складає 206549,10 грн., та відшкодування судових витрат у сумі 887,76 грн. - стягувача – Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Довіра та Гарантія».

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 10.12.2018 р., виданий дублікат виконавчого листа №260/91/13-ц від 24.06.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” суму боргу за кредитним договором № 014/11-165/240 від 08 серпня 2007 року у сумі 11136,88 доларів США, що еквівалентно 88776 грн. 53 коп. за курсом НБУ станом на 14 липня 2011 року (7,9714), яка складається із заборгованості за тілом кредиту 4712, 90 доларів США та відсотками за користування кредитом 6423,98 доларів США; у відшкодування судових витрат 887 грн.76 коп. на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області від 24.06.2014 року та поновлений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №260/91/13-ц у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

05.05.2020 р. стягувач направив вказаний виконавчий лист до Ленінського районного відділу державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

21.05.2020 р. старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Николенко Є.І. складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», відсутній строк пред`явлення до виконання.

Пояснень з цього приводу державний виконавець в суд не надав.

Враховуючи, що строк за виконавчим документом був поновлений ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 10.12.2018 року, на час звернення стягувача з виконавчим листом до державного виконавця такий строк не сплинув, суд приходить до висновку про визнання неправомірною дію державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Николенко Євгена Ігоровича щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Що стосується вимог заявника про зобов`язання державного виконавця усунути порушення спричиненні бездіяльністю та здійснити всі необхідні дії визначені законом щодо звернення стягнення на нерухоме (інше) майно боржника, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради від 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної справах «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» від 09 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» від 17.12.2004 р., завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, а тому суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» викладено позицію щодо недопустимості суду підміняти собою органи владних повноважень, відповідно до якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 березня 2014 року у справі № 21-11а14 та від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13.

Таким чином, повноваження Державної виконавчої служби щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі щодо звернення стягнення на нерухоме майно, за своєю правовою природою є дискреційними.

Суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження державного виконавця та зобов`язувати його вчиняти певні дії чи приймати рішення.

Враховуючи викладене, вимоги заявника про зобов`язання державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) та відкрите виконавче провадження задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 5,13, 447-453 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на дії державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Николенко Євгена Ігоровича, заінтересована особа : ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Визнати неправомірною дію державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Николенко Євгена Ігоровича щодо повернення виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області від 24.06.2014 року, стягувачу без прийняття до виконання п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

В іншій частині вимог – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя М.М. Скиба