Рішення № 90620939, 24.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року справа № 580/1503/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Руськополянської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Руськополянської сільської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати п. 4 рішення Руськополянської сільської ради від 22.11.2019 №15-26/VII, яким зобов`язано позивача відшкодувати у двомісячний термін кошти за втрати сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пунктом 4 рішення Руськополянської сільської ради від 22.11.2019 №15-26/VII протиправно зобов`язано позивачку відшкодувати у двомісячний термін кошти за втрати сільськогосподарського виробництва у зв`язку зі зміною цільового призначення належних позивачці земельних ділянок з "для ведення особистого селянського господарства" на "землі житлової та громадської забудови", оскільки відповідно до ч. 1 ст. 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель.

Ухвалою суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач надав до суду відзив, в якому вказав про безпідставність позовних вимог, оскільки чинним законодавством України передбачено відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, що спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сіножатей, пасовищ) для виробництва їх у цілях, не пов`язаних із веденням сільського господарства. Підставою для відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва є затверджена в установленому порядку землевпорядна документація щодо відведення земельної ділянки, а саме проект землеустрою щодо відведення належних позивачці земельних ділянок загальною площею 16, 4968 га, зі зміною цільового призначення, для будівництва й обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованих в с. Геронимівка в адмінмежах Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області. А тому, на думку відповідача, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивачки.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Руськополянської сільської ради від 17.10.2019 № 14-13/VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни їх цільового призначення, та зміну цільового призначення приватизованих земельних ділянок" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастрові номери 7124982500:02:002:0814, 7124982500:02:002:0815, 7124982500:02:002:0817, загальною площею 16, 4968 га, які перебувають у власності гр. ОСОБА_1 зі зміною цільового призначення, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованих в с. Геронимівка адміністративні межі Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області (Руськополянська сільська об`єднана територіальна громада), розроблений ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"; змінено цільове призначення земельних ділянок, кадастрові номери 7124982500:02:002:0814, 7124982500:02:002:0815, 7124982500:02:002:0817, загальною площею 16, 4968 га із земель сільськогосподарського призначення, а саме для ведення особистого селянського господарства (01.03), на землі житлової та громадської забудови, а саме для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03).

Рішенням Руськополянської сільської ради від 22.11.2019 № 15-26/VII "Про викладення в новій редакції рішення Руськополянської сільської ради від 17.10.2019 № 14-13/VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни їх цільового призначення, та зміну цільового призначення приватизованих земельних ділянок", рішення Руськополянської сільської ради від 17.10.2019 № 14-13/VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни їх цільового призначення, та зміну цільового призначення приватизованих земельних ділянок" фактично доповнено пунктом 4, відповідно до якого зобов`язано гр. ОСОБА_1 відшкодувати у двомісячний термін кошти за втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (рілля), земель приватної власності, для використання їх у цілях, не пов`язаних із веденням сілськогосподарського господарства, відповідно до розрахунку розміру втрат, розробленого ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою":

площею 4,4933 га, кадастровий номер - 7124982500:02:002:0814, розмір втрат - 492 213, 23 грн;

площею 1,2643 га, кадастровий номер - 7124982500:02:002:0815, розмір втрат - 147 023, 36 грн;

площею 10,7392 га, кадастровий номер - 7124982500:02:002:0817, розмір втрат - 1 237 670, 99 грн.

Посилаючись на положення ст. 208 Земельного кодексу України щодо наявності підстави для звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" визначено, що цільове призначення земельної ділянки-використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За приписами ст. 19 Земельного кодексу України за основним цільовим призначенням закріплено такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, та передбачає, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України цієї статті зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 11.04.2002 №502 передбачено, що підставою для оформлення та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням, є лише погодження проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки органом місцевого самоврядування і відповідними державними органами та затвердження цього проекту органом виконавчої влади.

Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Під втратами сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва слід розуміти зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв`язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб, а також неможливість використання земельної ділянки в повному обсязі у зв`язку із встановленням обмежень у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв`язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Під втратами сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва слід розуміти зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв`язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб, а також неможливість використання земельної ділянки в повному обсязі у зв`язку із встановленням обмежень у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду в інші категорії земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності перебувають зазначені угіддя. Важливим є те, що рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва в сільському й лісовому господарстві та вибувають з господарського обороту, або ж погіршується їхня якість чи встановлюється обмежений режим їхнього використання за цільовим призначенням.

Порядок визначення втрат регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" від 17.11.1997 №1279 (далі - Постанова №1279).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1279 відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісогосподарських угідь для цілей, не пов`язаних із веденням сільського і лісового господарства, проводиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держгеокадастр та його територіальні органи.

Розмір втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) розраховується суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій".

Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що у разі вилучення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, крім викупу земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, чинне законодавство передбачає обов`язкове відшкодування збитків та компенсацію втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва. Підставою для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва є затверджена в установленому порядку землевпорядна документація щодо відведення земельної ділянки, а також зміна цільового призначення земельних ділянок. При цьому розрахунок таких втрат здійснюється виконавцями робіт із землеустрою.

З матеріалів справи судом встановлено, та визнається сторонами, що підставою зміни цільового призначення належних позивачці земельних ділянок є будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Отже, в даному випадку внаслідок зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності позивачки, відбулось фактичне вилучення сільськогосподарських угідь з категорії земель сільськогосподарського призначення для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Статтею 208 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік випадків, коли особа звільняється від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об`єктів охорони здоров`я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об`єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об`єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об`єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об`єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, а також всеукраїнські громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для інвалідів і дітей-інвалідів, об`єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для інвалідів і дітей-інвалідів.

Відтак, суд висновує, що позивачка належить до числа осіб, перелічених в статті 208 Земельного кодексу України, та звільнена від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому в силу положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 10 510 грн 00 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 10 510 грн 00 коп. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 134, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Руськополянської сільської ради (19602, Черкаська область, Черкаський район, с. Руська Поляна, вул. Шевченка, 67, ідентифікаційний код 26357573) про визнання незаконним та скасування рішення в частині - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт рішення Руськополянської сільської ради від 22.11.2019 №15-26/VII, яким зобов`язано гр. ОСОБА_1 відшкодувати у двомісячний термін кошти за втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (рілля), земель приватної власності, для використання їх у цілях, не пов`язаних із веденням сілськогосподарського господарства, відповідно до розрахунку розміру втрат, розробленого ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою":

площею 4,4933 га, кадастровий номер - 7124982500:02:002:0814, розмір втрат - 492 213, 23 грн;

площею 1,2643 га, кадастровий номер - 7124982500:02:002:0815, розмір втрат - 147 023, 36 грн;

площею 10,7392 га, кадастровий номер - 7124982500:02:002:0817, розмір втрат - 1 237 670, 99 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Руськополянської сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький