Рішення № 90620911, 28.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року справа № 580/2065/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом адвоката Хорошуна О.В., поданого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

15.06.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Хорошуна О.В. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго" (20352, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Собківка, 210 км автодороги Київ-Одеса; код ЄДРПОУ 24413907) (далі - позивач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач) від 04.02.2020 №000010320121 про застосування штрафних санкцій в сумі 250000,00грн. за порушення у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Позов мотивований тим, що спірне рішення прийняте відповідачем за відсутності підстав проводити перевірку, відсутності факту порушення та з порушенням меж повноважень. Позивач вважає, що повноваженнями здійснювати перевірку та приймати рішення щодо застосування штрафу щодо торгівлі пальним без ліцензії наділений виключно КМУ. Стверджує, що не здійснював продажу пального, а операція, відображена в повному звіті з фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) виконана помилково під час здійснення налаштування РРО та здійснення технічного проливу бензоколонки.

Ухвалою суду від 17.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 23.06.2020, а позивач - 17.07.2020.

10.07.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Стверджує, що спірне рішення прийняв з дотримання меж і правових підстав за факт реалізації позивачем пального без відповідної ліцензії.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З даних ЄДРПОУ суд встановив, що позивач зареєстрована юридичною особою з 20.10.1997.

На період з 20.11.2019 до 20.11.2024 відповідач видав позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: 20352, Черкаська обл., Уманський р-н, смт Бабанка, вул. Покровська, буд.2, - у додатку до якої зазначено про використання ним РРО з фіскальним номером 3000259416, посвідчений 05.09.2016.

На підставі наказу від 09.12.2019 №831 та направлень від 03.12.2019 №№154-156 службові особи відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 здійснили фактичну перевірку діяльності позивача за місцем провадження господарської діяльності за адресою: 20352, Черкаська обл., Уманський р-н, смт Бабанка, вул. Покровська, буд.2,- про що склали акт від 19.12.2019 №62/23-00-32-01/24413907 (далі - акт перевірки). У ньому зазначений факт роздрібної торгівлі позивачем пальним без наявності ліцензії з 01.07.2019 до 20.11.2019.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв спірне ППР від 04.02.2020 №000010320121 про застосування штрафних санкцій в сумі 250000,00грн.

За наслідками адміністративного оскарження спірне ППР залишено без змін. Тому позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним рішенням суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо стверджуваних меж повноважень відповідача у спірних правовідносинах суд врахував.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з підп.27 п.4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів).

На підставі п.19-1.1.14. ст.19 ПК України однією із функцій контролюючого органу є здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням.

На підставі підп. 20.1.10. п. 20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач, як державний орган, що видає ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, діяв з дотриманням меж владних повноважень.

Відповідно до підп.54.3.3. п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

На підставі абз.7 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 250000 гривень.

Отже, відповідач має повноваження здійснити перевірку та застосувати штрафні санкції за наявності факту порушення суб`єктами господарювання вимог Закону №481/95-ВР, зокрема у разі продажу пального без ліцензії.

Щодо підстав здійснення фактичної перевірки позивача суд врахував таке.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Суд врахував, що вищевказані наказ та направлення на проведення перевірки вручені під підпис уповноваженій особі - ОСОБА_4 . Фактична перевірка позивача проведена та за її результатами складено акт.

Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 21.02.2019 №820/5481/17, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

ВС у цьому рішенні зазначив, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

На підставі ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Оскільки позивач не заявив предметом спору наказ від 09.12.2019 №831 про проведення перевірки, а докази його протиправності відсутні, доводи позивача про порушення підстав проведення перевірки не є обгрунтованими.

Щодо суті виявлених за наслідками фактичної перевірки порушень суд врахував таке.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону №481/95-ВР, роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Відповідно до ч.20 ст.15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

На підставі ч.30 ст.15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі (ч.37 ст.15 Закону №481/95-ВР).

Проаналізувавши наведене суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для здійснення роздрібної торгівлі пальним є отримання суб`єктом господарювання відповідної ліцензії, яка видається окремо на кожне місце торгівлі.

Даними повного звіту з фіскальної пам`яті РРО №3000259416, встановленого за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н, смт Бабанка, вул. Покровська, буд.2, - за період з 03.07.2019 до 11.12.2019 підтверджується, що 03.07.2019 позивачем здійснено продаж пального на суму 86,62грн. На вказану дату позивач не мав чинної ліцензії на право роздрібної торгівні пальним. Того ж дня позивач склав акт б/н за підписом директора С.В. Іщенка та головного бухгалтера Л.П. Радіонової «Про скасування проведеної через РРО суми».

Згідно зі змістом вказаного акту на АЗС ТОВ «Енерго» в смт Бабанка проводились 03.07.2019 роботи з переобладнання електропостачання АЗС для можливості роботи від альтернативного джерела енергопостачання - генератора. Після підключення АЗС до генератора для перевірки роботи колонок на АЗС через колонку №4 пролито 2,84 літри дизельного пального, яке відразу зливалось у резервуар. Тому проведену через касовий апарат операцію (ФН3000259416) на суму 86,62грн. вирішено не вважати реалізацією.

Оцінюючи зазначений лист в контексті доводів позивача суд врахував, що відповідно до п.7 Розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 №547 (далі - Порядок №547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від`ємної суми. Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам`яті від`ємних сум розрахунків: дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача"; забороняється реєструвати через РРО від`ємні суми з використанням операції "сторно". Таких доказів позивач не надав.

На підставі п.8 Порядку №547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб`єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб`єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги ОРО.

Пунктом 5 Порядку №547 передбачено, що реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Отже, у разі скасування помилково проведеної через РРО суми позивач мав того ж дня здійснити реєстрацію від`ємної суми розрахунку. При цьому відповідні дані мали бути внесені у РРО в режимі реєстрації з роздруківкою розрахункового документа. Належні, допустимі та достовірні докази вчинення таких дій відсутні, як на час досудового оскарження, так і суду позивачем не надані.

З викладених вище підстав акт «Про скасування проведеної через РРО суми» не є належним і достовірним доказом скасування розрахункової операції у розумінні викладених норм. Чинне законодавство не передбачає права платника скасувати операцію з продажу товару згаданим актом, складеним позивача без вчинення дій у його бухгалтерському обліці.

Крім того, суд врахував, що згідно з даними інформаційної системи «Податковий блок» (онлайн) щодо РРО позивача з фіскальним номером 3000259416, який використовується позивачем на вищевказаному АЗС для продажу пального, позивач здійснив 03.07.2019 продаж дизельного палива на суму 1220,00грн. о 18год. 38хв. 48сек. та 1133,38грн. о 18год. 39хв. 19сек.

На підставі підп.72.1.1.4. ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Доказів наявності у позивача ліцензії на зазначену господарську одиницю станом на час здійснення цієї операції продажу пального суду - 03.07.2019 не надано. Ліцензія на роздрібну торгівлю пальним за вказаною адресою отримана 20.11.2019 з терміном дії до 20.11.2024.

Отже, відповідач довів порушення позивачем приписів ч.20 ст.15 Закону №481/95-ВР, про що зазначено в акті перевірки та передбачає застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абз.7 ч.2 ст.17 цього Закону, а у спірних правовідносинах діяв з дотриманням меж, порядку та способу, визначеного законом.

Тому позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на результат вирішення спору відповідно до ст.138, ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 11.06.2020 №0.0.1732336490.1 про сплату судового збору в сумі 3750,02грн., не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст.6, 14, 138-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго" (код ЄДРПОУ 24413907) про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) від 04.02.2020 №000010320121 про застосування штрафних санкцій в сумі 250000,00грн.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 28.07.2020.