Ухвала суду № 90620837, 28.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3370/20

УХВАЛА

28 липня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглядаючи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" звернулося в суд з позовом від 25.06.2020 в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення UA401160/2020/000233/2 від 13.04.2020 Подільської митниці по коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 відкрито провадження в справі та витребувано докази.

27.07.2020 до суду поступив відзив на позов №137/7.12-10 від 23.07.2020, в якому відповідач просить, зокрема: 1) об`єднати адміністративну справу №560/3370/20 з іншими: №560/3678/20 та №560/3677/20; 2) розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Розглянувши заяву про об`єднання справ в одне провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (частина 3 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 7 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Суд вважає, що відсутні підстави для об`єднання в одне провадження зазначених відповідачем справ, оскільки така процесуальна дія в цьому випадку ускладнить та сповільнить розгляд первинного позову. На думку суду, таке об`єднання може призвести до недотримання завдань адміністративного судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яким, серед іншого, є своєчасне вирішення справ.

Крім того, положеннями статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлений обов`язок об`єднання справ. Об`єднання справ є правом, а не обов`язком суду.

На підставі викладеного та з урахуванням вимог статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що немає підстав для задоволення заяви Подільської митниці Держмитслужби про об`єднання справ в одне провадження.

Також, суд звертає увагу Подільської митниці Держмитслужби, що ухвалою від 14.07.2020 суд вирішував заяву Подільської митниці Держмитслужби про об`єднання справи №560/3370/20 з іншими справами.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 1 ст. 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Крім цього, від відповідача додатком до відзиву поступили докази з яких частина виконана не українською мовою, а частина наданих світлокопій неналежної якості, що унеможливлює встановлення змісту документа.

За змістом ст. 15 КАС України, мова адміністративного судочинства визначена ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", де чітко вказано, що судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2, 4, 5, 8 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

За змістом ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Пунктом 1.2.3 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №174 від 17.12.2013 передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, подання відповідачем - суб`єктом владних повноважень до суду в якості документальних доказів, які складені не українською мовою, без їх автентичного перекладу є порушенням закону, які в такому випадку є неналежними доказами. Ця обставина перешкоджатиме суду встановити наявність або відсутність фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення відповідача, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Також, потрібно враховувати, що позивач дотримався вимог закону, так як ним було надано суду переклад з німецької мови документу на який він покликається у позові.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне повернути Подільській митниці Державної фіскальної служби України докази: 1) складені не українською мовою; 2) неналежної якості, та запропонувати відповідачу подати відповідні докази, забезпечені офіційним перекладом та належної якості, відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Подільської митниці Держмитслужби про об`єднання справи №560/3370/20 з справами №560/3678/20 та №560/3677/20 в одне провадження, залишити без задоволення.

Клопотання Подільської митниці Держмитслужби про розгляд справи №560/3370/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, залишити без задоволення.

Повернути Подільській митниці Державної фіскальної служби України докази складені не українською мовою, та докази неналежної якості, які надіслані разом з відзивом на позов №137/7.12-10 від 23.07.2020.

Встановити Подільській митниці Державної фіскальної служби України 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання доказів, які виконані українською мовою, та доказів належної якості, і які були додані до відзиву на позов №137/7.12-10 від 23.07.2020.

Копії ухвали направити учасникам судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складене 28 липня 2020 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович