
Справа № 560/3572/20
РІШЕННЯ
іменем України
28 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
за участі:секретаря судового засідання Святецької М.В. представника позивача: Чорної Г.Б. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волочиського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №62400359 від 22.06.2020,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волочиського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 22 червня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62400359 щодо стягнення з ОСОБА_1 160.00 (сто шістдесят) грн. витрат виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08 жовтня 2019 року щодо позивача було винесено постанову, серія ДП18 № 562581, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу у розмірі 255,00 (двісті п`ятдесят п`ять) грн, яка 17 жовтня 2019 року, з дотриманням строків, встановленим Кодексом України про адміністративні правопорушення, була оскаржена позивачем до Волочиського районного суду (справа № 671/1885/19). В період розгляду Волочиським районним судом справи № 671/1885/19, а саме : 24 грудня 2019 року державний виконавець А. Пантелеймон, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 60935782 на підставі постанови № 562581 від 08.10.2019 виданої управлінням ПП в Хмельницькій області, щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 510,00 (п`ятсот десять) грн. Згідно вимог статті 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Отже, зазначена постанова державного виконавця винесена в порушення вимог чинного законодавства України, а відтак є нікчемною, тому не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі щодо стягнення витрат виконавчого провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоча про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Відповідач на адресу суду відзив на позовну заяву не надіслав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч.1, 9 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв`язку і сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 08.10.2019 щодо ОСОБА_1 було винесено постанову серія ДП18 №562581 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Вказаною постановою серії ДП18 № 562581 від 08.10.2019 ОСОБА_1 було визнано винним у тому, що він керував автомобілем "CITROEN", номерний знак НОМЕР_1 , 08 жовтня 2019 року об 11 год. 28 хв. на 255 км. + 800 м. в населеному пункті - с. Бокиївка Волочиського району Хмельницької області зі швидкістю 74 км./год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості на 24 км./год., чим порушив п. 12.4. ПДР України (швидкість руху автомобіля вимірювалась приладом "TruCam", серійний номер НОМЕР_2 ).
Позивач 17.10.2019 звернувся до Волочиського районного суду Хмельницької області з позовом в якому оскаржив постанову серії ДП18 № 562581 від 08.10.2019.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 21.10.2019 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, інструктора роти № 4 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Шостацького Артема Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та відкрито провадження у справі (справа № 671/1885/19).
24.12.2019 державним виконавцем Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Пантелімоном А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№60935782 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 510,00 грн. на виконання постанови №562581 від 08.10.2019 винесеної Управлінням ПП в Хмельницькій області.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 26.05.2020 у справі №671/1885/19 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, інструктора роти № 4 управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Шостацького Артема Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Позивач 09 червня 2020 року добровільно сплатив штраф згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 562581 від 08.10.2019, у розмірі 255,00 грн. Державний виконавець Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Пантелімон А.В. 22.06.2020 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№ 60935782.
При цьому, 22.06.2020 старшим державним виконавцем Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Пантелімоном А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 62400359 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в сумі 160,00 грн..
Позивач не погоджуючись з такою постановою відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП№ 62400359 стосовно стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в сумі 160,00 грн, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 2 Закону №1404-VIII визначає, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 1 частини першої та частини п`ять статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно ст.299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Суд встановив, що позивач оскаржував постанову УПП у Хмельницькій області серії ДП 18 №562581 від 08.10.2019 в судовому порядку та рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 26.05.2020 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, інструктора роти № 4 управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Шостацького Артема Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Позивач 09.06.2020 добровільно сплатив суму штрафу у розмірі 255,00 грн. згідно постанови УПП у Хмельницькій області серії ДП18 №562581 від 08.10.2019, - протягом 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, тобто у строк, визначений ч.1 ст. 307 КУпАП.
За результатами добровільної сплати позивачем оскаржуваної постанови державний виконавець виніс постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 160,00 грн.
Відповідно до ст.42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Суд звертає увагу відповідача, що останнім винесено постанову про стягнення з позивача витрат виконавчого провадження в сумі 160,00 грн, однак не надано жодних доказів на підтвердження понесення вказаних витрат.
Враховуючи те, що позивач добровільно сплатив штраф згідно постанови Управління ПП у Хмельницькій області серія ДП18 №562581 від 08.10.2019 після остаточного рішення суду за результатами її оскарження в судовому порядку, при цьому жодних виконавчих дій зі сторони державно виконавця вчинено не було та не надано доказів понесення витрат виконавцем в сумі 160,00 грн, а тому підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№62400359 від 22.06.2020 про стягнення з позивача витрат виконавчого провадження у відповідача не було.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Пантелімоном А.В. про відкриття виконавчого провадження ВП№62400359 від 22.06.2020 про стягнення з позивача витрат виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Волочиського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови №62400359 від 22.06.2020 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Пантелімонова А.В. про відкриття виконавчого провадження ВП№62400359 від 22.06.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Волочиського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Волочиський районний відділ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Лисенка, 4,Волочиськ,Хмельницька область,31200 , ідентифікаційний номер - 34708052)
Головуючий суддя О.П. Шевчук
Судове рішення № 90620793, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 28.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/3572/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: