Рішення № 90620657, 28.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 липня 2020 р. № 520/7327/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправною;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , в повному обсязі, одноразово, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії за період з 01.01.2016р. по день фактичного зарахування на мій рахунок, донарахованої частини пенсії, згідно рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 06.08.2018р. у справі № 631/750/17, яка визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, (ст.382 КАС України).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України. Пенсія позивачу призначена та виплачується за вислугу років відповідно до вимоги Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

06.08.2018 року Нововодолазьким районним судом Харківської області прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги, по адміністративній справі №631/750/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання перерахувати та виплати пенсію.

Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_2 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268» та довідки №100/34127-2003012649 від 31.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області, - протиправною.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести йому перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. №268», та частково довідки №100/34127-2003012649 від 31.05.2017 року, про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області, починаючи з 1 січня 2016 року, в повному обсязі одноразово, враховуючи основні та додаткові види грошового забезпечення, без обмеження граничного розміру, а саме: посадовий оклад 3250 грн.; оклад за спеціальним званням, підполковник поліції 2200 грн.; - надбавка за вислугу років, 40% 2180 грн.; - надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, 100% 7630 грн.; - надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, 10% 325 грн.; - премія у розмірі 196,03% до грошового забезпечення 30551,28 грн. Всього: 46136,28 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 р. у справі №631/750/17 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 06.08.2018 по справі № 631/750/17 скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в цій частині позову відмовлено. В іншій частині рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 серпня 2018 року по справі №631/750/17 - залишено без змін.

На виконання вищезазначених судових рішень відповідачем 05.06.2019 року було проведено перерахунок пенсії та розраховано суми доплати за період з 01.01.2016 року по 09.12.2018 рік.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, щодо не виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії звернувся до відповідача з електронним зверненням.

ГУ ПФУ в Харківській області листом повідомило позивача про те, що судовим рішенням у справі №631/750/17 зобов`язань щодо нарахування, виплати та надання компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" на головне управління не покладено. Отже, для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів немає підстав.

Враховуючи обставини справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі за текстом - Закон №2262-XII), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі Порядок №159).

Згідно із ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Пунктом 2 Порядку № 159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17, від 24 січня 2019 року у справі № 159/1615/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18.

Визначене статтею 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", та пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Таким чином, суд зазначає, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", та положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 року по справі №521/940/17.

Таким чином, несвоєчасне нарахування та перерахунок суми пенсії відбулось внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, що встановлено судовими рішеннями у справі №631/750/17, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

За таких обставин, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, вважає, що наявні об`єктивні та законні підстави для зобов`язання відповідача виплатити йому компенсацію в зв`язку з втратою частини доходів починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати частини пенсії.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачекs.r.о." проти Чеської Республіки" (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає право суду дійти висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає у несвоєчасному перерахунку та виплаті суми пенсії відбулось внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, що підтверджено рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області №631/750/17 від 06.08.2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 р. у справі №631/750/17, саме з вини органу, до компетенції якого входить саме призначення, перерахунок та виплата пенсії.

Позивач має законне право на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки порушено строки виплати пенсії. Даний перебіг процесуальних строків бере свій початок не з моменту виконання посадових обов`язків пенсійним органом на підставі рішення суду, а з моменту, коли у особи виникло право на збільшення (перерахунок) пенсійних виплат, тому наявні об`єктивні підстави для зобов`язання відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів починаючи з 01.01.2016.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд зауважує про те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду. Матеріалами справи не підтверджується наявність для цього підстав.

Отже, суд вважає можливим відмовити у задоволенні даної частини позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно невиплачена компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати частини пенсії, тому адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі, одноразово, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії за період з 01.01.2016р. по день фактичного зарахування на рахунок донарахованої частини пенсії, згідно рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 06.08.2018 року у справі №631/750/17, яка визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.

У встановленні судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 липня 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.