Ухвала суду № 90620416, 27.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2020 року м. Рівне№460/5410/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді У.М. Нор, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області, за змістом якого просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача яка призвела до не нарахування та невиплати позивачу з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007);

зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, починаючи з 17.07.2018 без обмеження строком, до зміни чинного законодавства або правового статусу позивача.

Пунктами 1- 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Тобто, зі змісту позовних вимог слідує, що даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. (2101,00 х 0,4).

Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.

У позовній заяві міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у даній справі з тих підстав, що позивач на даний час не має роботи та перебуває на обліку в районному центрі зайнятості як безробітний, а тому просить застосувати п.3 ч.1 та ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та звільнити його від сплати судового збору.

Щодо обґрунтованості заявленого клопотання суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 3674 суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що лише у виняткових випадках суд може звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, не порушуючи принципу юридичної рівності сторін та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане об`єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами, та на підставах, встановлених законом.

Тобто, саме матеріальне становище сторони є тим визначальним критерієм, який враховується судом при вирішенні питання про, зокрема, відстрочення сплати судового збору.

До позовної заяви позивачем додано копію довідки про доходи № 549 від 14.07.2020 виданої Дубровицькою філією Рівненського обласного центру зайнятості, згідно з якою позивач перебуває на обліку в центрі зайнятості з 06.07.2020.

Водночас, позивачем не надано суду жодних доказів, що дозволяють визначити дійсний майновий стан позивача для цілей вирішення заявленого клопотання щодо звільнення від сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Отже, для вирішення питання, зокрема, відстрочення сплати судового збору за даною нормою позивачу слід подати суду довідку про доходи за 2019 рік.

Враховуючи викладені позивачем обставини, для з`ясування майнового стану позивача та вирішення питання звільнення від сплати судового збору, суд пропонує відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо отримуваних інших доходів за 2019-2020 роки.

За таких обставин суд констатує відсутність належних та достатніх документів, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору у даній справі.

Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків із зазначенням номера справи, до якої долучити оригінал документа про сплату судового збору у сумі 840,80 грн або відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо отримуваних доходів за 2019-2020 роки.

Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя У.М. Нор