Рішення № 90620276, 16.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2414/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Мартинюк О.С.,

відповідача - Бондаренко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 /надалі - позивач; ФОП ОСОБА_1 / звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов від 21.01.2020 №158999 та від 25.02.2020 №183622.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова від 21.01.2020 №158999 та від 25.02.2020 №183622, якими за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу застосовано штраф у розмірі по 8500 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки: посадові особи Управління Укртрансбезпеки в Одеській області після проведення зважування транспортного засобу не повідомили водія про результати габаритно-вагового контролю, а лише повідомили про можливість подальшого руху транспорту; акт актів проведення перевірки в присутності водія не складали та не ознайомлювали; розрахунок плати за проїзд водію не надавали; транспорті засоби здійснювали перевезення подільного вантажу (кукурудзи), що могло спричинити нерівномірне переміщення вантажу по причепу; не затверджена методика проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів з вантажем, що змінює розподіл навантаження на вісі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:00 год 16.06.2020 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду.

04.06.2020 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в діях суб`єкта владних повноважень жодних порушень вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та інших нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті не вбачається. Оскаржувані постанови винесено обґрунтовано, за порушення, які мали місце, та з дотриманням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі.

В судове засідання 16.06.2020 року з`явилися представники сторін, з метою отримання судом додаткових доказів у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.07.2020 року 10:00.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2020 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

У судовому засіданні 16.07.2020 року представник відповідача підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

07.12.2020 року при проведенні рейдової перевірки, місце проведення перевірки а/д М-05 Київ-Одеса 450 км+500 м., старшими державними інспекторами ВДК та НБ на транспорті УУТБ в Одеські області проведено перевірку транспортного засобу марки Volvo, д.р.н. НОМЕР_1 , який, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 .

Зважування транспортного засобу проведено автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA № 387, придатність до застосування для визначення маси транспортного засобу підтверджується сертифікатом відповідності, який зареєстровано в реєстрі органу з оцінки відповідності від 27.11.2017 №UA.TR.002.CB.0299-17 та свідоцтвом про повірку від 15.02.2019 №35-02/5330.

Результати зважування зафіксовано у талоні від 07.12.2020 №19089 та довідці від 07.12.2019 №038080.

За результатами перевірки складено акт від 07.12.2019 №20192, в якому зафіксовано порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, зокрема, перевищення навантаження на одиночну вісь на 5,91% (11.65 т.), на строєну вісь на 5% (25.10 т.), відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Водієм транспортного засобу ОСОБА_2 надано пояснення: "про перевантаження не знав" та підписано акт перевірки.

У зв`язку зі встановленням факту перевищення вагового нормативного параметра транспортного засобу сформовано розрахунок плати за проїзд до акту від 07.12.2019 №041310, яким розмір плати за пройдену відстань визначено у 353,4 євро.

На виконання вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 № 1567 (далі - Порядок №1567), 10.01.2020 на адресу позивача надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з 10:00 по 12:00 21.01.2020, яке було одержано позивачем 11.01.2020.

Позивач на розгляд справи не з`явився.

За результатами розгляду справи заступника начальника Управління Кужілем В.М. винесено постанову від 21.01.2020 №158999 про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500 грн, яку надіслано на адресу позивача.

22.01.2020 року при проведенні рейдової перевірки, місце проведення перевірки а/д М-05 Київ-Одеса 450 км+500 м., старшим державним інспектором та головним спеціалістом ВДК та НБ на транспорті УУТБ в Одеські області проведено перевірку транспортного засобу марки Volvo, д.р.н. НОМЕР_3 , який, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 .

Зважування транспортного засобу проведено автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA № 402, придатність до застосування для визначення маси транспортного засобу підтверджується додатком до сертифікату відповідності, який зареєстровано в реєстрі органу з оцінки відповідності від 29.11.2017 №UA.TR.002.CB.0303-17 та свідоцтвом про повірку від 24.04.2019 №35-02/5391.

Результати зважування зафіксовано у талоні від 22.01.2020 №4453 та довідці від 07.12.2019 №038041.

За результатами перевірки складено акт від 22.01.2020 №205145, в якому зафіксовано порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, зокрема, перевищення навантаження на одиночну вісь на 8.55% (11.94 т.), відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

В акті перевірки наявна відмітка, що водій від підпису відмовився.

У зв`язку зі встановленням факту перевищення вагового нормативного параметра транспортного засобу сформовано розрахунок плати за проїзд до акту від 22.01.2020 №205145, яким розмір плати за пройдену відстань визначено у 114 євро.

На виконання вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 № 1567 (далі - Порядок №1567), 10.01.2020 на адресу позивача надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з 10:00 по 12:00 25.02.2020, яке було одержано позивачем 15.02.2020.

Позивач на розгляд справи не з`явився.

За результатами розгляду справи заступником начальника Управління Кужіль В.М. винесено постанову від 25.02.2020 №186322 про стягнення з Позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500 грн, яку надіслано на адресу позивача.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб`єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України від 08.09.2005 № 2862-IV "Про автомобільні дороги", Законом України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух", Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

За пунктом 11 частини 7 статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо порушення процедури габаритно-вагового контролю суд зазначає наступне.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно п.22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до пункту 2-3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно частини 17 статті 6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевеезнь вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

За пунктами 16, 18 Порядку 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Пунктом 21-24 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

За пункту 6 Порядку №422 у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів) і 3 (про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення.

Представник позивача в адміністративному позові та у судовому засіданні, обґрунтовуючи аргумент щодо незаконності проведеної перевірки, стверджує, що після зупинення та проведення вагового контролю транспортних засобів 07.12.2019 та 22.01.2020 посадові особи Укртрансбезпеки повідомили про відповідність автомобілів нормативним параметрам та дозволили подальший рух. При цьому жодних талонів зважування, довідок чи актів складено не було й, відповідно, водіїв не було з ними ознайомлено.

Суд критично ставиться до доводів відповідача, що водії зі змістом актів перевірки №204192 від 07.12.2019 року та №205145 від 22.01.2020 року були ознайомлені.

Так, із пояснень представника позивача судом встановлено, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки в Одеській області після проведення зважування транспортного засобу не повідомили водія про результати габаритно-вагового контролю, а лише повідомили про можливість подальшого руху транспорту; актів проведення перевірки в присутності водія не складали та не ознайомлювали; розрахунок плати за проїзд водію не надавали.

Водію та власнику транспортного засобу було не відомо про те, що транспортний засіб перевозить вантаж з перевищенням встановлених вагових норм.

Так, лише на підставі адвокатського запиту від 26.02.2020 №07/20 адвокату Мартинюку О . Державною службою України з безпеки на транспорті разом з листом від 25.03.2020 вих №2725/03/15-20 надано завірені належним чином копії документів за результатами перевірки транспортного засобу та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Зокрема, позивачем було отримано чек зважування (талон) №19089 від 07.12.2019 та №4453 від 22.01.2020. Доказів того, що водію ОСОБА_2 , ОСОБА_4 надавалися талони зважування під час проведення перевірки транспортного засобу відповідачем суду не надано.

Таким чином, за відсутності у позивача інформації про перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм під час перевірки, у водіїв та перевізника не виникло необхідності перевіряти вагове обладнання на предмет його справності, відповідності технічним нормам, перевірити показники зважування, при необхідності привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб тощо.

За таких обставин, відповідачем за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному пункті водіям транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 , довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення не видавалися.

Крім того, суд зауважує, що в талоні зважування від 22.01.2020 №4453 зазначено "Укртрансбезпека Черкаси" /а.с. 98/. Разом з тим, згідно направлення на рейдову перевірку №026406 від 21.01.2020 року видане, зокрема, ОСОБА_5 - головному спеціалісту; Зеленюку В.В. - старшому державному інспектору ВДК та НБ на транспорті УУТБ в Одеській області, для проведення рейдової перевірки транспортних засобів додержання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року, постанови Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 в Одеській області, м. Чорноморськ, Овідіопольський район, м. Овідіополь, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Лиманський район, м. Южний, м. Одеса, місця навантаження та розвантаження вантажного транспорту, місця накопичення транспорту , який здійснює перевезення пасажирів та вантажів. Місця розташування майданчиків для здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема, а/д М-05 "Київ-Одеса" км 450+500 (ліворуч, праворуч).

Щодо доводів представника позивача щодо незаконності проведення габаритно-вагового контролю у зв`язку з відсутністю затвердженої методики вимірювань суд зазначає наступне.

Відповідно пп.2 п.2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За пп.6 п.2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Як встановлено судом, зважувальне обладнання, яке використовувалося при перевірці транспортних засобів 07.12.2019 та 22.01.2020 є придатним для здійснення габаритного контролю, що підтверджується наданими свідоцтвами про відповідність та результатами проведених повірок, які були чинними на момент зважування автомобілів.

При цьому суд зазначає, що з Порядку №879 виключено п.19, яким було встановлено вимоги щодо необхідності наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.

Таким чином, згідно Порядку №879 зважування транспортних засобів проводиться за допомогою спеціального обладнання без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 02.08.2018 по справі №820/1420/17, від 21.09.2018 по справі №804/5296/17.

З огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_1 абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, за яке з позивача стягнуто штраф у сумі 8500 грн. постановою Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №158999 від 21.01.2020, №186322 від 25.02.2020, а отже не доведено правомірності постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №158999 від 21.01.2020, №186322 від 25.02.2020.

За встановлених обставин та наведених вище норм права, суд дійшов висновку, що постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №158999 від 21.01.2020, №186322 від 25.02.2020 прийняті відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені законодавством України, та необґрунтовано, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує, що у рішенні по справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Таким чином, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25372 від 08.05.2020 /а.с. 33/, №25440 від 08.05.2020 /а.с. 34/.

Отже, при задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги,14, м. Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008 про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області №158999 від 21.01.2020 року про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області №186322 від 25.02.2020 року про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги,14, м. Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 липня 2020 року

Суддя С.С. Бойко