Рішення № 90620163, 28.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/641/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (з урахуванням документів, наданих на виконання ухали суду від 03.02.2020 року) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_2 , в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяни Миколаївни від 13.01.2020 року у виконавчому провадженні № 60447414 про накладення штрафу на позивача.

Ухвалами суду від 10.03.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 18 березня 2020 року: зупинено провадження у справі № 420/641/20 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/56/20; від 28.07.2020 року: поновлено провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- заочним рішенням Приморського районного суду від 17.09.2019 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено наступні способи участі ОСОБА_2 у вихованні доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : побачення в неділю з 12:00 год. до 18.00 год. за місцем перебування доньки або за місцем проживання батька, без супроводу матері; побачення у святкові дні, спільний відпочинок за попередньою домовленістю батьків. В інший частині задоволення позовних вимог відмовлено;

- постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.01.2020 року накладено штраф на ОСОБА_1 за невиконання вимог виконавчого документу у виконавчому провадженні № 60447414 у розмірі 3400 гривень;

- постанова державного виконавця про накладення оскаржується у зв`язку з порушенням державним виконавцем вимог ст. 61 Конституції України, ст. ст. 64-1, 75 Закону України «Про виконавче провадження», п. 8 Розділу ІХ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, а саме у зв`язку із порушенням встановленого законом порядку складання постанови, невідповідністю змісту постанови вимогам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи, зокрема: винесена без перевірки виконання рішення суду державним виконавцем у певний час, дату та місці побачень, визначених рішенням суду (ч. 2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»); винесена без посилання на акт невиконання рішення без поважних причин боржником (ч. 3 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»); винесена без перевірки поважності причини невиконання судового рішення (ч.1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»);

- відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у п. 40 Постанови від 21.01.2020 по справі № 640/9234/19, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк;

- заочним рішенням Приморського районного суду від 17.09.2019 ОСОБА_1 зобов`язано не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою шляхом побачень у неділю з 12:00 год. до 18.00 год. за місцем перебування доньки або за місцем проживання батька. Оскаржувана постанова не містить відомостей про час, дату і місце перевірки виконання рішення суду державним виконавцем;

- оскаржувана постанова не містить мотивів її прийняття із посиланням на фактичні дані, зафіксовані у акті державного виконавця;

- відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у п. 41 Постанови від 21.01.2020 по справі № 640/9234/19 поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Оскаржувана постанова не містить, передбачених ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» об`єктивної та суб`єктивної сторони у вигляді невиконання рішення суду без поважних причин. Постанова державного виконавця містить лише посилання на те, що вимоги виконавчого документу не виконуються, боржником не вживаються заходи щодо його виконання;

- заочним рішенням Приморського районного суду від 17.09.2019 на ОСОБА_1 не покладалось обов`язку вживання якихось заходів. На ОСОБА_1 покладено конкретний обов`язок - не перешкоджати батьку у вихованні та вільному спілкуванні з донькою у певний час та день тижня. Державний виконавець не встановив перешкод з боку ОСОБА_1 у вихованні та вільному спілкуванні батька з донькою, але наклав штраф за не вчинення дій, які не покладались на ОСОБА_1 рішенням суду. Із постанови державного виконавця не зрозуміло, які саме заходи зобов`язана вживати ОСОБА_1 для виконання рішення суду, а також чим саме, судовим рішенням, або законом на ОСОБА_1 покладено обов`язок вживати такі заходи;

- за результатами ознайомлення із матеріалами справи можна припустити, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 13.01.2020 послужив акт державного виконавця від 13.01.2020. Датою виконання судового рішення є неділя - 12.01.2020. Акт державного виконавця складно наступного дня у понеділок - 13.01.2020 року;

- датою виконання судового рішення є неділя - 12.01.2020. Акт державного виконавця складно наступного дня у понеділок - 13.01.2020. Вказаний акт не містить відомостей про час та місця перевірки виконання рішення суду та складений зі слів стягувача, у зв`язку з чим в силу ст. 74 КАС України, ч. 2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» п. 8 Розділу ІХ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 є недопустимим доказом виконання або невиконання рішення суду. Згідно вказаного акту від 13.01.2020 стягувач повідомив державного виконавця про те, що зустріч не відбулась, оскільки ОСОБА_1 разом із донькою поїхала до родичів про що стягувача не повідомила. Вказана версія стягувача не відповідає фактичним обставинам справи;

- складанню акту державного виконавця від 13.01.2020 передувало проведення 9 зустрічей батька із дитиною, які зафіксовано в актах державного виконавця від 01.12.2019, 08.12.2019, 15.12.2019, 22.12.2019, 29.12.2019 (дитина хворіла), 05.01.2020. Однак зустрічі ОСОБА_4 з батьком мали свої особливості. Приморським районним судом м. Одеси у заочному рішенні від 17.09.2019 по справі № 522/3608/19 встановлено, що в останнє донька бачила батька у 5-ти річному віці та не спілкувалась з батьком протягом двох років поспіль, з вересня 2017 по вересень 2019 року. В наслідок 2-річної перерви у спілкування дитини і батька, ОСОБА_4 перестала сприймати батька, як рідну людину та не відчуває безпеки у присутності батька за відсутності матері. Саме тому усі спроби передати доньку від матері до батька для реалізації визначених судом побачень супроводжуються сльозами, категоричним протестом дитини та завершуються спричиненням дитині стресу. Відношення дитини до зустрічей із батьком у визначеному судом форматі можна побачити із різних ракурсах, але із однаковим результатом у актах, які складались представником ОСОБА_1 та державного виконавця. Згідно акту № 1 від 01.12.2019 року, підписаного батьком дитини, ОСОБА_4 відмовилась від спілкування з батьком, плакала, говорила: «Нікуди не піду з тобою». Згідно акту державного виконавця від 15.12.2019 року, побачивши батька і бабусю по лінії батька, ОСОБА_4 закричала, що не бажає нікого бачити. Згідно консультативному висновку бюро психологічних досліджень ОСОБА_7 № 01/20-к від 28.01.2020 бажання дитини спілкуватись із батьком, який проживає окремо від неї не є аксіоматичним, і, безумовно, залежить від багатьох факторів. Примушення дитини до спілкування з будь-якою особою є формою психологічного насилля. Згідно висновку дитячого психолога ОСОБА_8 від 03.02.2020 відношення ОСОБА_4 характеризується недовірою до батька, тому враховуючи психічні потреби дитини, психолог рекомендував батькам створити умови, при яких дитина зможе адаптуватися до присутності батька та налагодити з ним контакт почуваючи себе в безпеці. За весь час виконання заочного рішення суду у період з листопада 2019 по лютий 2020 року ОСОБА_4 ні разу не побажала піти з батьком. Встановлений судом порядок побачень батька з донькою призводив лише до формальних процедурних дій, які завершуються насильством над психікою дитини;

- для забезпечення можливості виконання рішення суду, 30.01.2020 р. ОСОБА_1 звернулась із клопотанням до державного виконавця про залучення для участі у супроводі виконавчих дій, пов`язаних із побаченнях батька з донькою та надання консультативного висновку та/або рекомендацій сторонам виконавчого провадження стосовно захисту прав та інтересів дитини і умов виконання рішення суду, спеціаліста в галузі психології. Також, 05.02.2020 р. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.09.2019 по справі № 522/3608/19 у якій, з урахуванням віку дитини, тривалої перерви у спілкування доньки з батьком, відсутності прихильності доньки до батька та рекомендацій дитячого психолога прошу змінити порядок побачень батька з донькою, який би передбачав участь матері у таких зустрічах на перших порах для адаптації дитини до батька;

- враховуючи специфіку суб`єктивного ставлення дитини до батька, з метою адаптації дитини до батька за участі матері, ОСОБА_1 заздалегідь повідомила батька дитини про те, що на вихідних ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 гостить у своїй сестри в Чорноморці та запропонувала батьку зустрітись із дитиною у Чорноморці , але останній не відреагував на таку пропозицію матері та наступного дня поскаржився державному виконавцю про невиконання судового рішення. Наведені обставини державний виконавець витлумачила в акті від 13.01.2020 р. таким чином, що зустріч не відбулась, оскільки ОСОБА_1 разом із донькою поїхала до родичів про що стягувача не повідомила. Але ні рішенням суду, ні постановою державного виконавця, відповідно до ч. 2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» не визначалось місце побачень дитини з батьком. Більш того, таке місце не може бути закріплено апріорі, оскільки би призвело до обмежень фундаментальних конституційних свобод дитини. Саме наведеними обставинами пояснюється відсутність в оскаржуваній постанові мотивувальної частини та неконкретність суб`єктивної сторони покладеного на ОСОБА_1 порушення. Із цих самих підстав Одеським окружним адміністративним судом скасовано першу постанову державного виконавця про накладення штрафу на ОСОБА_1 .

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Відділ), 28 жовтня 2019 року із заявою на примусове виконання надійшов виконавчий лист №522/3608/19, виданий 21.10.2019 року Приморським районним судом м. Одеси про зобов`язання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також визначено наступні способи участі ОСОБА_2 у вихованні дитини: побачення в неділю з 12.00 год. до 18.00 год. за місцем перебування доньки або за місцем проживання батька, без супроводу матері; побачення у святкові дні, спільний відпочинок за попередньою домовленістю батьків;

- 29.10.2019 року державним виконавцем відділу Майстерюк Т.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, виклик державного виконавця (ВП № 60447414) та направлено боржнику для добровільного виконання. 29.10.2019 року державним виконавцем було зроблено запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, згідно якого ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1 . 17 листопада 2019 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника для перевірки виконання боржником рішення суду, але двері квартири ніхто не відкрив, в результаті чого було складено акт державного виконавця у присутності двох понятих: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Також на дверях квартири боржниці залишено постанову про відкриття виконавчого провадження, виклик державного виконавця на 22.11.2019 рік, вимогу державного виконавця та копію виконавчого листа. На виклик державного виконавця боржниця не з`явилась;

- повторний вихід щодо перевірки виконанням боржником рішення відбувся 8 грудня 2019 року. Виконати вимоги виконавчого документу не виявилось можливим, так як дитина до батька не вийшла, у зв`язку з чим було складено акт державного виконавця у якому розписались присутні особи, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 15 грудня 2019 року перевірка виконання рішення суду відбулась за пропозицією бабусі дівчинки ОСОБА_14 по вул. Грецька на ігровому майданчику в Антошці. При спробі батька дитини та бабусі ОСОБА_15 поспілкуватись із дитиною, дівчинка викрикувала, що бачити нікого не хоче. В результаті було складено акт державного виконавця у якому розписалися присутні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 ;

- за весь час здійснення перевірок виконання вимог виконавчого документу, мати дитини ОСОБА_1 жодного разу присутньою не була, на виклик державного виконавця не з`явилась, У зв`язку з тим, що боржником за період перебування на примусовому виконанні виконавчого документу, не в повній мірі вживаються заходи щодо належного виконання рішення суду, державним виконавцем 16 грудня 2019 року було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн.;

- постанову про накладення штрафу було вручено боржниці 18 грудня 2019 року, а також вручено вимогу виконавця про виконання виконавчого документу. 13 січня 2020 року до відділу прийшов стягував ОСОБА_2 та повідомив, що 12 січня 2020 року він прийшов на побачення з дитиною, але дитини вдома не було, зі слів бабусі дитини, вони з матір`ю поїхали до родичів. Відповідно до повідомлення ОСОБА_2 було складено акт державного виконавця. В результаті невиконання вимог виконавчого документу було винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі 3400,00 грн. та внесено відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників;

- 19 січня 2020 року виходом за адресою в присутності понятих встановлено, що дитини вдома не було. Зі слів батька боржниці, дитина з матір`ю пішли до театру. Таким чином, ОСОБА_1 продовжує не виконувати вимоги виконавчого документу. Відповідно до актів старшого державного виконавця Майстерюк Т.М. виходи відбувались в призначений судом день та час. Відсутність в актах часу здійснення виходу для перевірки виконання рішення суду позивачем не оспорювалась. Позивачка жодного разу рішення суду у справі № 522/3608/19 фактично не виконала, тому накладення на неї спірного штрафу є правомірним та відповідає ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження";

- позивачка вважає, що вона зі своєї сторони виконує рішення суду, але якщо ж позивачка не погоджується з графіком або способом виконання рішення суду чи наявні інші обставини, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, то вона вправі звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, про роз`яснення судового рішення. З рештою, позивач і третя особа ОСОБА_2 , чиє право на участь у вихованні дитини визнано і захищено судом, можуть визначити інший, прийнятний для обох сторін порядок побачень і участі батька у вихованні дитини, який би у найкращій мірі враховував інтереси дитини, такі дії, які не порушуватимуть конституційну засаду обов`язковості виконання рішення суду і не суперечитимуть їй. Відповідно до актів, складених старшим державним виконавцем Майстерюк Т.М. не дають підстав для висновку про те, що позивач проявляє сумлінність та дійсно намагається виконати остаточне рішення суду в частині участі батька ОСОБА_2 у вихованні доньки і не створенні йому перепон у цьому;

- ОСОБА_1 , не погодившись з постановою про накладення штрафу у розмірі 1700 грн. від 16.12.2019 року, звернулася до Одеського окружного адміністративного суду. Одеським окружним адміністративним судом 14 лютого 2020 року було винесено рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяни Миколаївни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу. Таким чином Одеським окружним адміністративним судом визнано дії старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяни Миколаївни щодо винесення у виконавчому провадженні № 60447414 постанови від 16.12.2019 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн. - протиправними; визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяни Миколаївни від 16.12.2019 року ВП№60447414 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.; солідарно стягнуто з Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41404999) та старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяни Миколаївни (код ЄДРПОУ 41404999) суму сплаченого судового збору у розмірі 1536 грн. 80 коп. Другим Приморським ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 року подано апеляційну скаргу.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист по справі № 522/3608/19 (т.1 а.с.106), відповідно до якого Приморський районний суд м. Одеси 17 вересня 2019 року, розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, вирішив:

- зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія та номер посвідки на постійне проживання: НОМЕР_1 , видана 27.04.2012 року ВГІРФО ОМУ ГУМВСУ в Одеській області, адреса: АДРЕСА_1 , не перешкоджати ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визначити наступні способи участі ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , у вихованні його доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- побачення в неділю з 12.00 год. до 18.00 год. за місцем перебування доньки або за місцем проживання батька, без супроводу матері;

- побачення у святкові дні, спільний відпочинок за попередньою домовленістю батьків.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 60447414 від 29.10.2019 року (т.1 а.с.108) старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Майстерюк Тетяною Миколаївною відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 522/3608/19, виданого 21.10.2019 року Приморським районним судом м. Одеси про:

- зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визначити наступні способи участі ОСОБА_2 у вихованні його доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- побачення в неділю з 12.00 год. до 18.00 год. за місцем перебування доньки або за місцем проживання батька, без супроводу матері;

- побачення у святкові дні, спільний відпочинок за попередньою домовленістю батьків.

16.12.2019 року старший державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Майстерюк Тетяна Миколаївна, встановивши виходом державного виконавця для перевірки виконання вимог виконавчого документу, що вимоги виконавчого документа не виконуються, боржником не вживаються заходи щодо його виконання, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв постанову про накладення штрафу ВП № 60447414, якою за невиконання вимог виконавчого документу накладено на боржника - позивача штраф на користь держави у розмірі 1700,00 грн. (т.1 а.с.115)

13.01.2020 року старший державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяна Миколаївна, встановивши, що вимоги виконавчого документу не виконуються, боржником не вживаються заходи щодо його виконання, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв постанову про накладення штрафу ВП № 60447414, якою за невиконання вимог виконавчого документу накладено на боржника - позивача штраф на користь держави у розмірі 3400,00 грн. (т.1 а.с.119)

Не погоджуючись з постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.01.2020 року ВП № 60447414 про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн., позивач оскаржив її у судовому порядку.

Судом також встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 420/56/20 (т.2 а.с.5-12), залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року, зокрема:

- адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяни Миколаївни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу - задоволено;

- визнано дії старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяни Миколаївни щодо винесення у виконавчому провадженні №60447414 Постанови від 16.12.2019 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн. - протиправними;

- визнано протиправною та скасовано Постанову старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяни Миколаївни від 16.12.2019 року ВП №60447414 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.

На виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 60447414. (т.1 а.с.131-244)

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частинами 1 та 3 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Конституцією України, прийнятою на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року (далі - Конституція України), законами України: «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

16.12.2019 року старший державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Майстерюк Тетяна Миколаївна, встановивши виходом державного виконавця для перевірки виконання вимог виконавчого документу, що вимоги виконавчого документа не виконуються, боржником не вживаються заходи щодо його виконання, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв постанову про накладення штрафу ВП № 60447414, якою за невиконання вимог виконавчого документу накладено на боржника - позивача штраф на користь держави у розмірі 1700,00 грн.

13.01.2020 року старший державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяна Миколаївна, встановивши, що вимоги виконавчого документу не виконуються, боржником не вживаються заходи щодо його виконання, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв постанову про накладення штрафу ВП № 60447414, якою за невиконання вимог виконавчого документу накладено на боржника - позивача штраф на користь держави у розмірі 3400,00 грн.

Проте, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 420/56/20, яке набрало законної сили, зокрема: визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Тетяни Миколаївни від 16.12.2019 року ВП № 60447414 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.

З встановленого вбачається, що станом на момент розгляду та вирішення справи № 420/641/20, відсутня повторність невиконання рішення боржником без поважних причин, яка є обов`язковою для застосування ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» і яка фактично застосована в оскарженій постанові про накладення штрафу від 13.01.2020 року.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, учасниками справи суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржена постанова від 13.01.2020 року ВП № 60447414 про накладення штрафу прийнята відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому ця постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.1598358283.1 від 28.01.2020 року щодо сплати судового збору за подання даного позову на суму 840,80 грн. (т.1 а.с.7)

Відповідно, стягненню з Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 262, 272, 287, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: вул. Пастера, 58, м. Одеса, 65023; ідентифікаційний код юридичної особи: 41404999), третя особа - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Майстерюк Т.М. від 13.01.2020 року ВП № 60447414 про накладення штрафу.

Стягнути з Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду можуть бути подані в поряду, передбаченому ч. 6 ст. 287 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя М.Г. Цховребова

.