Рішення № 90619831, 27.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4447/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій просить суд:

- визнати бездіяльність відповідача в частині відмови у виплаті позивачу недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати відповідача виплатити недоотриману суму пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дочці ОСОБА_1 в розмірі 23511,60грн.;

- зобов`язати відповідача подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду відповідно до ст.382 КАС України.

В обґрунтування позову вказано про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача - ОСОБА_3 . Після смерті матері позивач звернулась до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області із заявою про прийняття спадщини. При визначенні спадщини від нотаріуса дізналась, що її мама не отримала пенсію, що підлягала виплаті ОСОБА_2 , пенсіонеру МВС, яка не була одержана останнім у зв`язку зі смертю. 15.04.2020 нотаріус листом №46/02-14 повідомив позивача про те, що ним зведена спадкова справа №18/2020 до майна ОСОБА_3 , а також про те, що сума пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру і залишилася неотриманою у зв`язку з його смертю, не включається до складу спадщини. Свідоцтво про право на спадщину на вказані грошові кошти приватним нотаріусом не видавалось. 15.04.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй 23511,60грн. суми перерахованої та неотриманої її померлим батьком, пенсіонером ОСОБА_2 , пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Листом №2626-2959/Ж-04/8-1300/20 від 06.05.2020 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача про те, що, враховуючи вимоги ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки звернення за недоотриманою пенсією надійшло пізніше 6 місяців після смерті ОСОБА_2 , підстави для виплати недоотриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відсутні.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії померлого батька протиправною, тому звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 12.06.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.06.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.07.2020 за вх. №36437 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.122 КАС України, оскільки батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позов пред`явлено до суду 02.06.2020. Крім цього, позивач зазначив, що згідно із вимогами ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою від 15.04.2020 про виплату недоотриманих сум пенсії померлого батька. Оскільки звернення про виплату суми недоотриманої пенсії надійшло пізніше 6 місяців після смерті ОСОБА_2 , підстави для виплати недоодержаної пенсії відсутні.

Відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 24.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

26.06.2018 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

02.08.2019 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті матері, позивач звернулась до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області із заявою про прийняття спадщини.

На запит приватного нотаріуса, ГУ ПФУ у Львівській області листом №1300-0410-8/13934 від 13.03.2020 повідомило останнього, що сума перерахованої та недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 складає 23511,60 грн. Крім цього, вказана сума, в силу норм ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не включається до складу спадщини.

Листом від 15.04.2020 №46/02-14 приватний нотаріус повідомив Женчур А.О. про те, що ним зведена спадкова справа №18/2020 до майна ОСОБА_3 , а також про те, що сума пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру і залишилася неотриманою у зв`язку з його смертю, не включається до складу спадщини. Свідоцтво про право на спадщину на вказані грошові кошти приватним нотаріусом не видавалось.

15.04.2020 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, в якій, керуючись ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», просила виплатити їй 23511,60 грн. суми перерахованої та неотриманої її померлим батьком, пенсіонером ОСОБА_2 , пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

Листом №2626-2959/Ж-04/8-1300/20 від 06.05.2020 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача про те, що, враховуючи вимоги ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки звернення за недоотриманою пенсією надійшло пізніше 6 місяців після смерті ОСОБА_2 , підстави для виплати недоотриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відсутні.

Не погоджуючись з такою бездіяльність відповідача, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Щодо своєчасності звернення до суду із цим позовом, суд зазначає таке.

Відповідач у своєму відзиві покликається на те, що батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак до суду звернулася лише 06.02.2020, тобто пропустила встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк.

Суд зауважує, що відповідач наводячи такі покликання, все ж клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не подав.

Своєю чергою, відповідач не надав суду доказів, що позивачу було відомо про порушення її прав до 15.04.2020 - відповіді приватного нотаріуса за результатами звернення до позивача, а тому такі аргументи відповідача оцінює критично.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Основного Закону).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 61 Закону №2262 суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).

Згідно із пунктом 4 Порядку №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що суми недоодержаної пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримував пенсію відповідно до Закону №2262.

Мати позивача ОСОБА_3 не зверталася щодо виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто недоотримана пенсія їй не виплачувалася. Вказане сторонами не оспорюється.

Із заявою про виплату їй суми перерахованої та неотриманої її померлим батьком, пенсіонером ОСОБА_2 , пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, позивач звернулась до відповідача лише 15.04.2020, майже через два роки після смерті батька та майже через рік після смерті матері.

Суд зазначає, що строк, встановлений ст. 61 Закону №2262, є присічним, і можливість його поновлення законом не передбачена. Значення такого строку полягає у тому, щоб припинити дію за певних обставин. Присічні строки - це не звичайні строки здійснення суб`єктивних прав, а особливі строки, сплив яких призводить до припинення суб`єктивних прав і обов`язків. Більше того, позивач жодним чином не обґрунтувала існування об`єктивних чинників, які вплинули на можливість вчасного звернення позивача до Пенсійного фонду з відповідною заявою.

Крім того у даному випадку суд позбавлений права встановлювати природу самої виплати в контексті можливості такої бути успадкованою, оскільки вказане охоплюється приватно-правовими відносинами, а не публічними.

При зверненні до органу Пенсійного фонду позивач не надала відповідачу документів, які б підтверджували, що сума виплати недоотриманої пенсії є спадковим майном (наприклад, свідоцтва про спадщину, судового рішення, яке набрало законної сили відповідно до якого визнано право на вказані кошти в порядку спадкування за позивачем), а тому з огляду на приписи спеціальної ст. 61 Закону №2262, з позиції суду відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його заяви.

Своєю чергою приватний нотаріус Чопик Ю.С. повідомив позивача, що свідоцтво про право на спадщину на вищевказані грошові кошти приватним нотаріусом Чопиком Ю.С. не видавалося /а.с.28/

Крім того слід зауважити, що позивач має право звернутися до суду загальної юрисдикції із позовом про визнання права власності на відповідні кошти (суму виплати недоотриманої пенсії) в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системно проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодаства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв відповідно до законодавства України, що регулює спірні правовідносини, і правових підстав для виплати позивачу суми недоотриманої її померлим батьком, пенсіонером ОСОБА_2 , пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, не мав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, підстави для встановлення відповідачу строку для подання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України відсутні.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, понесені позивачем судові витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2020.

Суддя Кравців О.Р.