Рішення № 90619551, 27.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року № 320/135/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старинська Птахофабрика" про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 26.06.2014 № 4540,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Державна служба геології та надр України з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старинська Птахофабрика" про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 26.06.2014 № 4540.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 позовну заяву повернуто позивачу

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду 31.01.2019.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що спір може бути вирішено у суді виключно у разі незгоди надрокористувача, своєї незгоди відповідач не зазначав, а отже відсутні докази, які вказують про наявність спору між сторонами.

Крім того, відповідач зазначив, що станом на 26.06.2019 закінчився строк дії спеціального дозволу, який позивач просить суд припинити.

Позивач надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивачу надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.06.2014 № 4540 з метою геологічного вивчення, у томі числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України.

Невід`ємною частиною спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод від 26.06.2014 № 4540 , укладена між Державною службою геології та надр України та СТОВ «Старинска птахофабрика».

З моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 № 615.

Наказом Державної служби геології на надр України від 28.11.2017 № 523 затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік.

Наказом Державної служби геології на надр України від 12.03.2018 № 89 Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у квітні 2018.

Позивач листом від 14.03.2018 № 4341/03/14-18 направив відповідачу повідомлення про проведення планової перевірки.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 20.04.2018 № 06-06/22/2018-04/п (47) (далі - акт).

Перевіркою встановлено порушення:

- відсутній План робіт на 2017 рік, погоджений у встановленому порядку;

- відсутній План робіт на 2018 рік, погоджений у встановленому порядку;

- не виконується п. 8 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 26.06.2014 № 4540. Не подано щорічну звітність до Держгеонадр України згідно форми 7-гр;

- не надано договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов. Не приведено у відповідність згідно зі змінами законодавства п. 9 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 26.06.2014 № 4540, а саме: не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами в частині особливих умов (п. 9 «Обов`язковий моніторинг на наукове супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до абз. 3 п. 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 № 615») спеціального дозволу на підставі відміни виконання абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 № 615;

- не проводиться геологічне (гідрогеологічне) обслуговування;

- гідрогеологічна документація у повному обсязі відсутня, а саме у 2017 та 2018 роках не проводились режимні спостереження за рівнем води, відсутній журнал режимних спостережень з даними щодо хімічних аналізів та результатами щоденних замірів рівнів водив експлуатаційних свердловинах;

- не подається до Держгеонадр інформація щодо стану виконання Програми робіт за формою згідно законодавства;

- відсутні паспорти контрольно-вимірювальних приладів (лічильників) встановлених на 10 свердловинах (св. №№ 435, 1709, 1715, 1742, 2261, 2262, 2263, 83, 89);

- відсутні акти опломбування контрольно-вимірювальних приладів (лічильників);

- відсутні матеріали щодо періодичної державної метрологічної повірки контрольно-вимірювальних приладів (лічильників), встановлених на 10 свердловинах (св. №№ 435, 1709, 1715, 1742, 2261, 2262, 2263, 83, 89).

Акт підписаний представником відповідача. Заперечень чи пояснень відповідачем на акт не надавалося.

На підставі акту позивачем складено припис від 20.04.2018 № 188-14/06, яким відповідачу надано час до 21.05.2018 для усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

Станом на 25.05.2018 відповідачем порушення, зазначені в акті, усунуто не було, вимоги припису не виконано.

Позивачем за результатами розгляду питання щодо зупинення дії дозволу надрокористувача прийнято рішення про зупинення дії зазначеного дозволу та надано надрокористувачу 30 днів для усунення порушень.

Позивачем направлено відповідачу лист від 14.09.2018 № 18361/03/14-18 з проханням надати до Держгеокадастру України у 15-денний строк з дня отримання листа власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом.

Відповідач 02.10.2018 направив листа № 753 позивачу, в якому зазначив, що не здійснює видобування підземних вод для виробництва фасованої питної води та є сільськогосподарським товаровиробником, частка сільськогосподарського товаровиробництва якого за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Таким чином, згідно ч. 2 ст. 23 Кодексу України про надра, СТОВ «Старинська птахофабрика» має право здійснювати видобування підземних вод (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб без наявності спеціального дозволу на користування надрами.

Позивач вважаючи, що відповідачем не надано згоду на припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян належить до завдань Кодексу України про надра.

Відповідно до вимог статті 13 цього Кодексу України про надра встановлено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Частиною 1 ст. 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Кодексу України про надра для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Згідно з вимогами статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 21 Кодексу України про надра надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174).

Пунктом 4 №1174 зазначеного Положення визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами; зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію у разі зупинення.

Позивач також здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України (підпункт 12 пункту Положення № 1174),

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).

Пунктом 10 Порядку 615 встановлено, що невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Відповідно до пункту 22 Порядку №615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

- порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

- виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

- невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом 23 Порядку 615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно ст. 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтею 25 Кодексу України про надра встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Вимогами ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра передбачено випадки припинення права користування надрами.

Так, право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Крім того, згідно абз. 5 ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Із змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав припинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами та невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра, спеціальним дозволом на користування надрами та Угодою до нього.

Як встановлено судом, у наданому відповідачу дозволі було передбачено особливі умови спеціального користування надрами, які полягали в покладанні на надрокористувача низки обов`язків. Серед таких умов було визначено й обов`язок своєчасно і в повному обсязі виконувати пункт 5.3 пункту 5 Угоди про умови користування надрами № 4540 від 26.06.2014. Проте, як свідчить акт перевірки та подальше листування з позивачем, відповідачем цей обов`язок не виконано.

Про невиконання відповідачем вказаного обов`язку Держгеонадра України повідомляли відповідача у встановленому порядку та прийняли рішення про зупинення дії дозволу. Листом від 06.07.2018 № 12833/02/14-18 позивач довів до відома відповідача про прийняте рішення та зобов`язав подати документи на виконання припису від 20.04.2018 № 188-14/06.

Крім того, Держгеонадра направило лист від 14.09.2018 № 18361/03/14-18 з проханням надати до Держгеонадр у 15-денний строк з моменту отримання листа власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4540 від 26.06.2014 у зв`язку з не усуненням причин зупинення дії спеціального дозволу.

Відповідач 02.10.2018 направив листа № 753 позивачу, в якому зазначив, що не здійснює видобування підземних вод для виробництва фасованої питної води та є сільськогосподарським товаровиробником, частка сільськогосподарського товаровиробництва якого за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Таким чином, згідно ч. 2 ст. 23 Кодексу України про надра СТОВ «Старинська птахофабрика» має право здійснювати видобування підземних вод (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб без наявності спеціального дозволу на користування надрами.

Суд звертає увагу, що відповідачем також не надано інформації про надіслання на адресу позивача Державної служби геології та надр України власної позиції (згоди/незгоди) на припинення права користування надрами у судовому порядку.

Суд враховує, що відповідно до передбаченої Порядком № 615 угоди про користування надрами відповідач зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами; дотримуватися вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою.

При цьому, згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра передбачено можливість припинення права користування надрами у випадку порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Верховним Судом України у постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 802/4846/13-а та від 26 червня 2018 року у справі № 802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Отже, орган, який від імені держави надав дозвіл на користування надрами, повноважний припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України "Про надра", лише за наявності згоди на це користувача надрами.

Це означає, що за відсутності такої згоди надрокористувача це право може бути припинено судом.

Верховним Судом у постанові від 3 травня 2018 року у справі № 812/1074/17, у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 812/1735/17 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки судом у цій справі встановлено порушення відповідачем вимог, передбачених спеціальним дозволом, то суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення права користування надрами згідно з п. 5 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку № 615.

Положеннями статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані виконувати вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою. Отже, порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, є самостійною підставою для припинення права користування ними.

З огляду на те, що відповідачем не надано згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для припинення цього права у судовому порядку.

Отже, позивачем дотримано вимог пункту 7 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", згідно з яким дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру разі здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності, або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Щодо посилання відповідача на те, що дія Дозволу закінчилася 26.06.2019, отже відсутній предмет спору, а тому у задоволенні позову слід відмовити, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 11.1 Угоди від 26.06.2014 № 4540 угода набирає чинності з дня реєстрації Договору та припиняє свою дію з моменту припинення права користування надрами, шляхом анулювання Дозволу або закінчення строку дії Дозволу.

Строк дії Дозволу 5 років, тобто Дозвіл діяв до 26.06.2019.

При цьому, згідно п. 1.2. Угоди від 26.06.2014 № 4540 строк дії цієї Угоди автоматично зупиняється або поновлюється у випадках зупинення або поновлення строку дії Дозволу.

Як слідує з наказу Державної служби геології та надр України від 27.06.2018 № 216 дія Дозволу від 26.06.2014 № 4540 зупинена.

Таким чином, відповідач після закінчення встановленого строку користування надрами має можливість поновити строк дії Дозаолу.

Отже, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд дійшов висновку про можливість задовольнити даний позов шляхом припинення права користування надрами відповідача шляхом анулювання виданого йому спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Відповідачем в обґрунтування правомірності своїх дій жодних доказів не надано, як не надано відомостей про усунення виявлених порушень - повного або часткового. Під час судового розгляду справи відповідач не скористався своїм правом надати докази на свій захист. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4540 від 26.06.2014, наданого СТОВ «Старинська птахофабрика».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.