Ухвала суду № 90619527, 27.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2020 року 320/6357/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати вимоги про сплату боргу №Ф-150232-52 від 05.02.2019 на суму 18276,72 грн., №Ф-150232-52 від 15.05.2019 на суму 21030,90 грн., №Ф-150232-52 від 12.08.2019 на суму 23758,08 грн., №Ф-150232-52 від 07.11.2019 на суму 26539,26 грн. та №Ф-150232-52 У від 07.04.2020 на суму 8262,54 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2020 року, становить 2102,00 грн.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-150232-52 від 05.02.2019 на суму 18276,72 грн., №Ф-150232-52 від 15.05.2019 на суму 21030,90 грн., №Ф-150232-52 від 12.08.2019 на суму 23758,08 грн., №Ф-150232-52 від 07.11.2019 на суму 26539,26 грн. та №Ф-150232-52 У від 07.04.2020 на суму 8262,54 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 978,68 грн. (97867,50 грн. х 1%).

У якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви приєднано квитанцію від 22.05.2020 №N1CZ04161M на суму 840,80 грн.

Однак, сплачена позивачем сума судового збору не відповідає розміру судового збору, який має бути сплачений за подання даного адміністративного позову.

Крім того, як вбачається з відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду", вищевказана квитанція від 22.05.2020 №N1CZ04161M на суму 840,80 грн. була додана позивачем на підтвердження сплати судового збору при зверненні до Київського окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи №320/4411/20 (суддя Терлецька О.О.).

Судом встановлено, що ухвалою суду від 06.07.2020 у справі №320/4411/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог повернуто позивачу, при цьому питання про повернення сплаченого ним судового збору не вирішувалося.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", а тому судовий збір, сплачений за подання одного адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.

Крім того, пункт 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Тобто, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову. В той же час, чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості використання суми судового збору сплаченої в межах подачі одного позову при поданні іншого позову, що є порушенням порядку сплати судового збору.

З огляду на викладене, квитанція від 22.05.2020 №N1CZ04161M про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. не може бути підтвердженням сплати судового збору в адміністративній справі №320/6357/20, оскільки вказана квитанція була доказом сплати судового збору в межах адміністративної справи №320/4411/20.

Отже, судовий збір за подачу даного адміністративного позову вважається не сплаченим у сумі 978,68 грн.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 978,68 грн.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Балаклицький А. І.