Рішення № 90619367, 17.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року Справа № 280/1093/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.34 А, код ЄДРПОУ 23343582) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 43141471), Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 190 А, код ЄДРПОУ 43201011) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Офісу великих платників податків ДПС (далі відповідач 1), Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (далі відповідач 1), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Запорізького управлінням Офісу великих платників податків ДПС по проведенню камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди: липень 2016 року - листопад 2016 року, які оформлені актом від 01.11.2019 № 125/28-10-51-07/23343582;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 09.12.2019 № 000061507.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що питання відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди липень 2016 р. - листопад 2016 р. не могло бути предметом камеральної перевірки, оскільки за результатами проведення камеральної перевірки неможливо встановити дані, які необхідні для застосування штрафу, передбаченого абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України. Дослідження вказаних питань потребує призначення саме документальної, а не камеральної перевірки. Також вважає, що оскільки датою перевірки є 01.11.2019, то спірною камеральною перевіркою міг бути охоплений період не раніше ніж до 30.10.2016. Проте до предмету перевірки, всупереч п. 76.3 ст. 76, п. 102.1 ст. 102 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, включено, зокрема, період з липня 2016 року по жовтень 2016 року, який виходить за межі строків давності. Крім того вважає, що здійснюючи камеральну перевірку ПАТ «Донбасенерго» з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди липень 2016 р. - жовтень 2016 р. Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДПС діяло поза межами повноважень, делегованих Офісом великих платників податків ДПС, як контролюючого органу. З огляду на викладене, позивач вважає дії Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) щодо проведення камеральної перевірки такими, що не відповідають вимогам пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та є протиправними. Оскаржуване рішення є протиправними та підлягає скасуванню внаслідок протиправності проведеної перевірки. Також, оскаржуваним рішенням ПАТ «Донбасенерго» притягнуто до відповідальності згідно із нормами Закону, яких не існувало на момент вчинення виявленого порушення, а саме в частині застосування штрафу за нереєстрацію податкових накладних, складених за період з липня по листопад 2016 року, та які не підлягали наданню покупцю. ПАТ «Донбасенерго» притягнуто до відповідальності за відсутності вини у вчиненні податкового правопорушення. У зв`язку із викладеним, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 позовну заяву не визнав, надав до суду відзив (вх. №13349 від 23.03.2020), в якому зазначає, що за результатами аналізу інформації щодо поданої ПАТ «Донбасенерго» до контролюючого органу податкової звітності, зокрема з податку на додану вартість, встановлено, що підприємством були подані уточнюючі розрахунки за періоди липень 2016 року- листопад 2016 року, детальний перелік яких наведено у п.2.7 акту перевірки. Відтак, проведеною камеральною перевіркою не порушено строків, що визначені ст. 102 ПК України. Вказує, що Запорізьким управлінням Офісу було проведено камеральну перевірку даних ЄРПН та даних, зазначених в податкових накладних/уточнюючих розрахунках, за результатами яких було складено акт від 01.11.2019 та зафіксовано розбіжності між даними Додатка 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», Додатка 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» та даними ЄРПН. Крім того зазначає, що відповідальності за п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України хоча і стосувалась лише податкових накладних, які надаються покупцю-платнику, однак обов`язок реєстрації податкових накладних на неплатника існував і мав виконуватись позивачем. Щодо посилань позивача на відсутність вини зазначає, що виключний перелік обставин, за яких платник звільняється від відповідальності за невиконання податкових обов`язків визначений п. 100.5 ст.100 ПК та п.п. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 ПК України, що не охоплює обставини, про які зазначає позивач. На підставі викладеного, у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 24.02.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/1093/20. Призначено підготовче судове засідання на 20 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 20.03.2020 за клопотанням позивача підготовче судове засідання відкладено на 23.04.2020.

Ухвалою суду від 23.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено на 20.05.2020.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.06.2020.

Клопотанням від 16.06.2020 вх. № 27839 представник позивача просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Представником відповідача 1 також подано клопотання від 16.06.2020 вх.№ 27841 про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.11.2019 Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) провело камеральну перевірку ПАТ «Донбасенерго» з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди: липень 2016 р. - листопад 2016 р. з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.11.2019 № 125/28-10-51-07/23343582, за висновком якого встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлена відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України на загальну суму ПДВ 15 921 695,14 грн., в тому числі:

- не зареєстровано податкові накладні з податку на додану вартість на суму ПДВ 15 831 705,66 грн., у тому числі по періодах: липень 2016 року - 6 320 389,64 грн, серпень 2016 року - 2 866 168,62 грн. вересень 2016 року - 2 354 634,79 грн., жовтень 2016 року - 2 052 458,25 грн., листопад 2016 року - 2 238 054,38 грн.

- не зареєстровано розрахунків коригувань з ПДВ, що підлягають реєстрації продавцем - ПАТ «Донбасенерго» на суму ПДВ 37,43 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2016 року - 37,43 грн.

- не зареєстровано розрахунків коригувань з ПДВ, що підлягають реєстрації покупцем - ПАТ «Донбасенерго» на суму ПДВ 89 952,05 грн., в тому числі по періодах: липень 2016 року - 1 466,67 грн., серпень 2016 року - 74 300,39 грн., вересень 2016 року-335,22 грн., жовтень 2016 року - 1 756,02 грн., листопад 2016 року - 12 093,75 грн.

Не погодившись з висновками камеральної перевірки ПАТ «Донбасенерго» направило до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) заперечення від 20.11.2019 № 01-1.7/02354 до акту перевірки.

09.12.2019 ПАТ «Донбасенерго» отримало поштою лист Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) від 04.12.2019 № 11834/10/28-10-47-09 «Про надання відповіді на заперечення», згідно з яким Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) вважає висновки акту камеральної перевірки такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Офісом великих платників податків ДПС 09.12.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №000061507, яким до ПАТ «Донбасенерго» застосовано штраф за платежем «податок на додану вартість» (код платежу 3014060100) на загальну суму 7 960 847,60 грн.

На вказане податкове повідомлення-рішення ПАТ «Донбасенерго» подало скаргу від 20.12.2019 №01-1.7/02559 до Державної податкової служби України.

ПАТ «Донбасенерго» вважаючи протиправними дії Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) щодо проведення камеральної перевірки та протиправним податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 1), позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

З наведених норм вбачається, що камеральна перевірка проводиться лише якщо:

1) перевіряється своєчасність проведеної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та

2) дані, які перевіряються, зазначені у податковій звітності платника, або відображені у системі електронного адміністрування ПДВ та/або у Єдиному реєстрі податкових накладних/акцизних накладних.

В інших випадках має проводитись документальна перевірка.

Всупереч наведеному, предметом спірної перевірки є відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/акцизних накладних, а не питання своєчасності проведеної реєстрації.

Крім того, дані, які необхідно встановити для застосування штрафу, передбаченого абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, відсутні в дослідженій податковій звітності позивача, системі електронного адміністрування ПДВ та у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно з абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній - ' ро рахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Пунктом 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, встановлено, що у разі виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу та/або необхідності складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї у випадках, передбачених Кодексом, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «ПН», яка є додатком 14 до вказаного Порядку.

Форма податкового повідомлення-рішення «ПН» встановлює, що додатками до такого рішення є, окрім розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), також перелік податкових накладних/розрахунків коригування, за якими виявлено порушення, та/або перелік операцій з постачання товарів/послуг, щодо яких застосовується штраф.

Відтак, для застосування штрафу, передбаченого абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідно встановити:

- перелік складених, але не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування;

- перелік операцій з постачання товарів/послуг, за якими не було складено податкові накладні, та суму ПДВ, нарахованого за такими операціями;

- граничний строк реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, в 2016 році, тобто в періоді, коли за висновками акту камеральної перевірки вчинено податкове правопорушення, чинна редакція пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлювала відповідальність за відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання.

Тобто, для правильного застосування штрафу, необхідно також встановити наявність вини платника податків у вчиненні податкового правопорушення та чи підлягали відповідні податкові накладні наданню покупцю.

Очевидно, що дані системи електронного адміністрування ПДВ та Єдиного реєстру податкових накладних не містять зазначених відомостей.

Відсутні такі дані і в податковій звітності ПАТ «Донбасенерго», яка була досліджена під час камеральної перевірки (п.2.7 акту перевірки).

Отже, за результатами проведення камеральної перевірки неможливо встановити дані, які необхідні для застосування штрафу, передбаченого абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України. Дослідження вказаних питань потребує призначення саме документальної, а не камеральної перевірки.

Щодо строку проведення перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 805/4868/16-а (адміністративне провадження №К/9901/36157/18), від 21.02.2019 у справі № 808/2404/17 (адміністративне провадження №К/9901/55571/18) та від 18.03.2019 у справі № 802/1193/16-а (адміністративне провадження №К/9901/19352/18) зазначено, що камеральною перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, що діяла протягом 2016 року, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

З моменту закінчення граничного строку реєстрації у 15 календарних днів від дати складення податкової накладної/розрахунку коригування податкове правопорушення у вигляді не реєстрації відповідної податкової накладної або розрахунку коригування є вчиненим і саме від цієї дати починається відлік 1095 днів на проведення перевірки.

Оскільки датою перевірки є 01.11.2019, то спірною камеральною перевіркою міг бути охоплений період не раніше ніж до 30.10.2016. Проте до предмету перевірки, всупереч п. 76.3 ст. 76, п. 102.1 ст. 102 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, включено, зокрема, період з липня 2016 року по жовтень 2016 року, який виходить за межі строків давності.

При цьому подання уточнюючих розрахунків в даному випадку відносно ст. 102 ПК України значення не має, оскільки мова йде про відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

З огляду на викладене дії Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) щодо проведення камеральної перевірки з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди: липень 2016 р. - листопад 2016 р. не відповідають вимогам пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та є протиправними.

Щодо самого податкового повідомлення-рішення та виявленого податкового правопорушення суд звертає увагу на таке.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 09.12.2019 № 000061507 вказано про застосування до позивача штрафу на підставі положень п. 120-1.2 ст.120-1 ПК України.

Відповідно до п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України (в редакції чинній на момент застосування санкцій) відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

В додатку до ППР «розрахунок штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування…» вказано, що період взаємовідносин липень 2016 року -листопад 2016 року.

Редакція п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України в період з липня 2016 року по листопад 2016 року мала наступний вигляд: «Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

120-1.2. Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Системний аналіз двох редакцій норми дає підстави дійти висновку, що редакція ст. 120-1 ПК України на час застосування штрафних санкцій у порівнянні з редакцією ст. 120-1 ПК України в період липень-жовтень 2016 року змінилась і містить більш ширший діапазон того, що законодавець вважає податковим правопорушенням за яке слід застосувати штрафні санкції.

Так, відповідальність за відсутність реєстрації податкових накладних, які не підлягають наданню покупцю запроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав законної сили з 01 січня 2017 року. Положення цього Закону не містять застереження про поширення його норм на правовідносини, які виникли до набрання чинності цим Законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже норми пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла з 01.01.2017, не поширюються на вчинене в 2016 році податкове правопорушення.

Таким чином, оскаржуване рішення в частині застосування штрафу за нереєстрацію податкових накладних, складених за період з липня по листопад 2016 року, та які не підлягали наданню покупцю, є протиправним.

Крім того, згідно п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Офіс великих платників податків ДПС визначив суму грошових зобов`язань (штрафних санкцій) для позивача 09.12.2019.

Відповідно до Акту перевірки податковими правопорушеннями є відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків реєстрації, правопорушення вчинені в період з липня 2016 року по листопад 2016 року.

Проте, з урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, Офіс великих платників податків ДПС мав право визначити суму грошових зобов`язань (штрафних санкцій) лише по податковим правопорушенням, які вчинено починаючи з 09.12.2016.

Тому, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято без урахування строків, визначених ст. 102 ПК України.

Також слід зазначити, що розрахунок застосованого штрафу в оскаржуваному рішенні проведено контролюючим органом безпідставно та не ґрунтується на первинних документах.

Так, для перевірки правильності визначення розміру штрафу формою податкового повідомлення-рішення визначений обов`язковий додаток - перелік податкових накладних/розрахунків коригування, за якими виявлено порушення, та/або перелік операцій з постачання товарів/послуг, щодо яких застосовується штраф.

Отже, відповідач 1 мав право визначити розмір штрафу на підставі інформації про розмір ПДВ по кожній складеній податковій декларації, яка не зареєстрована у ЄРПН, та/або на підставі інформації про суму нарахованого ПДВ по кожній операції з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Натомість, з акту камеральної перевірки та додатку до оскаржуваного рішення вбачається, що розмір штрафу був визначений виходячи з суми перевищення податкових зобов`язань ПАТ «Донбасенерго» з податку на додану вартість над сумою ПДВ, зазначеною у зареєстрованих податкових накладних.

Також, пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України в редакції, що діяла в 2016 році, передбачена відповідальність за відсутність реєстрації податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з вини платника податків.

Тобто, однією з умов застосування відповідальності за відсутність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в періоді, який перевірявся, є вина платника податків.

Аналогічний висновок щодо можливості застосування відповідальності, передбаченої статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності вини платника податків відображено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17 (адміністративне провадження № К/9901/246/17), від 14.08.2018 у справі № 803/1583/17 (адміністративне провадження №К/9901/49627/18), від 28.08.2018 у справі № 806/1965/16 (адміністративне провадження №К/9901/39361/18) тощо.

В той же час, в акті камеральної перевірки це питання не було предметом дослідження, відповідні відомості в ньому відсутні.

Відтак, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 09.12.2019 № 000061507 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути 2102,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС та 21020,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.34 А, код ЄДРПОУ 23343582) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 43141471), Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 190 А, код ЄДРПОУ 43201011) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Запорізького управлінням Офісу великих платників податків ДПС по проведенню камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди: липень 2016 року - листопад 2016 року, які оформлені актом від 01.11.2019 № 125/28-10-51-07/23343582.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 09.12.2019 № 000061507.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 липня 2020 року.

Суддя Л.Я. Максименко