Рішення № 90619365, 27.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року Справа № 280/2909/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Запорізького державного підприємство «Кремійполімер» про надання дозволу на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Запорізького державного підприємство «Кремійполімер» (далі - відповідач, ЗДП «Кремнійполімер»), в якому позивач просить суд постановити рішення про надання дозволу на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі ЗДП «Кремнійполімер».

Ухвалою суду від 05.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на день звернення з позовною заявою до суду за ЗДП «Кремнійполімер» рахується податковий борг в розмірі 23 746 834,24 грн. Зазначає, що відповідачу у встановленому порядку направлялись вимоги про сплату податкового боргу, проте заборгованість у добровільному порядку погашена не була, що зумовило звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення відповідних коштів з рахунків платника податків у банківських установах. Разом з тим, направлені до банківських установ інкасові платіжні доручення повернути до контролюючого органу без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках. За таких обставин, позивач зазначає, що погасити податковий борг підприємства можливо виключно за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши пояснення учасників справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось учасниками справи, що ЗДП «Кремнійполімер» має податковий борг, який на момент звернення податкового органу до суду складав 23 746 834,24 грн.

Судом встановлено, що податковим керуючим було проведено у встановленому порядку опис майна платника податків у податкову заставу, що оформлено актом опису майна від 14.05.2019 №14.

Також, судом встановлено, що контролюючим органом з метою погашення податкового боргу підприємства виставлялись інкасові доручення, проте, такі заходи не призвели для погашення податкової заборгованості, у зв`язку із недостатністю коштів на рахунках.

Позивач вважаючи, що іншим способом погасити податковий борг не можливо, звернувся до суду з даними позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна.

Суд зазначає, що джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Згідно п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік та черговість заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу.

За приписами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно абз.2 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Приписи зазначених норм встановлюють черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що ЗДП «Кремнійполімер» є підприємством 100% статутного капіталу якого належить Державі в особі Фонду державного майна України.

Тож, Фонд державного майна України є органом управління корпоративними правами держави у статутному капіталі ЗДП «Кремнійполімер».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» №2864-ІІІ від 29.11.2001, встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Таким чином, заходи стягнення, встановлені ст.95 Податкового кодексу України, зокрема, продаж майна, не можуть бути застосовані щодо державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

В свою чергу, позивачем не спростовано того факту, що Держава Україна володіє 100% акцій ЗДП «Кремнійполімер».

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 по справі №826/2604/14 та від 31.03.2020 по справі №818/2857/14, яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.

Крім того, пунктом 95.9 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Так, матеріали справи не містять доказів наявності попередньої згоди державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами ЗДП «Кремнійполімер», тобто Фонду державного майна України, на продаж майна підприємства, в свою чергу підприємство - відповідач перебуває на стадії приватизації, про що розміщено відповідне оголошення на сайті Фонду державного майна.

З огляду на встановлені обставини, погашення податкового боргу за рахунок майна ЗДП «Кремнійполімер» суперечить нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166) до Запорізького державного підприємство «Кремійполімер» (69009, м.Запоріжжя, вул.Теплична, 7) про надання дозволу на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова