Рішення № 90619251, 28.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/12155/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання незаконним пункту рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області у якому просить:

- визнати незаконним пункт 4 рішення 20-ї сесії УІІ-го скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 07.06.2019 № 641 та зобов`язати Оліївську сільську раду виключити пункт 3 та друге речення пункту 2 рішення 13-ї сесії УІІ-го скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 29.05.2017 "Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок".

В обґрунтування позову вказано, що рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області 13 сесії VII скликання від 29.05.2017 "Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок" їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки відведення земельної ділянки загальною площею 0,1756 га для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: Житомирська область, Житомирський район Оліївська сільська рада, с. Оліївка. У вказаному рішенні було встановлено термін дії даного дозволу строком на 1 рік з дати прийняття цього рішення. Крім того, у п.3 зазначено, що у випадку, коли громадяни не подадуть у вказаний термін погоджені проекти землеустрою на затвердження до Оліївської сільської ради дозвіл вважатиметься анульованим.

В подальшому, на 5 сесії УII скликання від 24.05.2018 було прийнято рішення №69 "Про розгляд заяв щодо продовження терміну дії рішень", яким ОСОБА_1 було продовжено термін дії рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на 1 рік від дати прийняття вказаного рішення.

Позивач вказує, що ФОП ОСОБА_2 були виконані роботи із землеустрою та розроблений і погоджений в установленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1756 га для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: Житомирська область, Житомирський район Оліївська сільська рада, с. Оліївка з метою передачі їй у власність даної земельної ділянки.

02.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо внесення змін до рішення 13 сесії VII скликання від 29.05.2017 "Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок" та виключити у вказаному рішенні друге речення п.2 і пункт 3, як такі, що суперечать чинному законодавству, зокрема ст.22 Закону України "Про землеустрій". Рішенням 20 сесії VII скликання від 07.06.2019 заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення у зв`язку з тим, що земельна ділянка є спірною і справа розглядається в суді. Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

У встановлений судом строк відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказано, що для стимулювання громадян щодо оформлення документів із землеустрою рішенням Оліївської сільської ради від 29.05.2017 "Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок" встановлено термін дії дозволу на період до 1 року, що не заборонено законом. Крім того, вказано, що рішенням Оліївської сільської ради від 07.06.2019 "Про розгляд звернень щодо припинення права користування та внесення змін (уточнень) в рішення сільської ради" жодним чином не порушено прав та законних інтересів позивача, оскільки йому не було відмовлено у продовженні дії дозволу на розробку проекту землеустрою.

Дослідивши подані сторонами письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області 13 сесії VII скликання від 29.05.2017 "Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок" їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки відведення земельної ділянки загальною площею 0,1756 га для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: Житомирська область, Житомирський район Оліївська сільська рада, с. Оліївка. У вказаному рішенні було встановлено термін дії даного дозволу строком на 1 рік з дати прийняття цього рішення. Крім того, у п.3 зазначено, що у випадку, коли громадяни не подадуть у вказаний термін погоджені проекти землеустрою на затвердження до Оліївської сільської ради дозвіл вважатиметься анульованим.

В подальшому, на 5 сесії УII скликання від 24.05.2018 було прийнято рішення №69 "Про розгляд заяв щодо продовження терміну дії рішень", яким ОСОБА_1 було продовжено термін дії рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на 1 рік від дати прийняття вказаного рішення.

ФОП ОСОБА_2 були виконані роботи із землеустрою та розроблений і погоджений в установленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1756 га для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: Житомирська область, Житомирський район Оліївська сільська рада, с. Оліївка з метою передачі їй у власність даної земельної ділянки.

Експертом державної землевпорядної експертизи на вказаний проект землеустрою було скаладено позитивний висновок №11256/82-18 від 11.10.2018 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у якому вказано, що проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства України та є прийнятим відповідно до вимог нормативно-правових актів і строк дії висновку необмежений.

02.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо внесення змін до рішення 13 сесії VII скликання від 29.05.2017р. "Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок" та виключити у вказаному рішенні друге речення п.2 і пункт 3, як такі, що суперечать чинному законодавству, зокрема ст.22 Закону України "Про землеустрій". Рішенням 20 сесії VII скликання від 07.06.2019 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 залишено без задоволення у зв`язку з тим, що земельна ділянка є спірною і справа розглядається в суді.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Нормами ч.6 та 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Приписами ч.2 ст. 22 Закону України "Про землеустрій" визначено, що рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Аналіз наведених норм свідчить, що ними жодним чином не визначено право органу місцевого самоврядування на визначення строку дії дозволу на розробку проекту землеустрою, навпаки ч.2 ст.22 Закону України "Про землеустрій" чітко визначено, що рішення органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою має необмежений строк дії.

З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно встановлено у своєму рішенні 13-ї сесії УІІ-го скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 29.05.2017р строк дії дозволу на розроблення проекту землеустрою строком на 1 рік з дати прийняття цього рішення та в подальшому винесено рішення про продовження встановленого строку.

Крім того, відповідач також протиправно виніс рішення і про залишення без задоволення заяви позивача щодо внесення змін до рішення 13 сесії VII скликання від 29.05.2017 "Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок" та виключити у вказаному рішенні друге речення п.2 і пункт 3, як такі, що суперечать чинному законодавству, зокрема ст.22 Закону України "Про землеустрій", оскільки позивач у ній прямо посилалась на порушення Оліївською сільською радою вимог ч.2 ст. 22 Закону України "Про землеустрій".

Разом з тим, наведені позивачем доводи не були взяті до уваги та відмовлено з посиланням на те, що земельна ділянка є спірною і справа розглядається в суді.

Слід наголосити, що наявність спору про земельну ділянку, який перебуває на розгляді у суді не спростовує допущених відповідачем, у своїх рішеннях, порушень вимог ст. 22 Закону України "Про землеустрій".

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Леоніда Ступницького, 68, с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область,12402, код ЄДРПОУ 04348409) про визнання незаконним пункту рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними пункт 4 рішення 20-ї сесії УІІ-го скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 07.06.2019 № 641.

Зобов`язати Оліївську сільську раду виключити пункт 3 та друге речення пункту 2 рішення 13-ї сесії УІІ-го скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 29.05.2017 "Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева