Рішення № 90618207, 28.07.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/355/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Бердянські жниварки”

проспект Східний, 2А, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 31071312

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ей Сі Джи Україна”

вул. Чернігівська, 54, с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область, 15521,

код ЄДРПОУ 39726228

про стягнення 470318,04 грн

Учасники справи не викликались.

Приватним акціонерним товариством “Бердянські жниварки” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ей Сі Джи Україна” про стягнення 470318,04 грн, з яких: 359520,00 грн заборгованості за отриманий товар, 17976,00 грн штрафу за порушення термінів розрахунків, 29469,04 грн пені, 51360,00 грн штрафу за порушення термінів розрахунків більше 10 днів, 11993,00 грн 10% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №2135/01 купівлі-продажу від 09 вересня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та з урахуванням п.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду, шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

18 травня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області на виконання ухвали суду від 27 квітня 2020 року надійшов додаток до позовної заяви Приватного акціонерного товариства “Бердянські жниварки” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ей Сі Джи Україна” про стягнення 470318,04 грн.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3, п.8 ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Про отримання відповідачем 11 червня 2020 року ухвали господарського суду від 09 червня 2020 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Про отримання позивачем 22 червня 2020 року ухвали господарського суду від 09 червня 2020 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Відзиву на позов у встановлений строк відповідачем суду не надано. Заяв та клопотань від відповідача щодо продовження строку подання відзиву на позовну заяву не надходило.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального законодавства строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:

09 вересня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Бердянські жниварки» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ей Сі Джи Україна» (покупець) було укладено договір №2135/01 купівлі-продажу.

Згідно з п.1.1. договору продавець бере на себе зобов`язання передати у власність покупця ЖНС-9,1 жниварку для збирання соняшнику з відбійним валом (надалі - товар) в кількості 1 (однієї) шт, а покупець зобов`язується прийняти товар у власність та своєчасно оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Загальна вартість цього договору складає 513600,00 грн, в тому числі ПДВ 85600,00 грн. /п.2.1. договору/.

Відповідно до п. 2.2 вищезазначеного договору, покупець здійснює оплату за товар наступним чином: передплата 30% (а саме 154080 грн) до 12 вересня 2019 року.

Місце поставки - склад покупця, розташований за адресою: 15521, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Петрушин, вул. Чернігівська, буд. 54. /п. 3.4. договору/.

Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що після повідомлення продавцем покупця про готовність товару до відвантаження покупець зобов`язаний здійснити кінцеву оплату на розрахунковий рахунок продавця згідно з п.2.2. до 30 листопада 2019 року.

Згідно п. 3.5. договору датою приймання обладнання та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання видаткової накладної (акту приймання-передачі) товару уповноваженим представником покупця.

Відповідно до п. 8.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

На виконання умов договору відповідач 23 вересня 2019 року, на підставі виставленого рахунку фактури №СФ-0002135 від 09 вересня 2019 року, здійснив передплату в розмірі 154080,00 грн, згідно банківської виписки по рахунку сформованої 25 лютого 2020 року, про що також свідчить копія платіжного доручення №594 від 23 вересня 2019 року, копії яких містяться в матеріалах справи /а.с.8-9/.

Позивач, в свою чергу, передав у власність відповідача товар на загальну суму 513600,00 грн, передбачений п.1.1. договору, про що свідчить копія видаткової накладної №РН-0002638 від 24 вересня 2019 року /а.с.11/ та копія акту прийому-передачі товару від 24 вересня 2019 року /а.с.10/.

Загальна вартість поставленого відповідачу товару, згідно видаткової накладної №РН-0002638 від 24 вересня 2019 року та акту прийому-передачі товару від 24 вересня 2019 року становить 513600,00 грн.

Претензій щодо якості поставленого товару відповідачем не заявлялось.

У відповідності до п.3.3. договору, граничний строк оплати товару - 30 листопада 2019 року.

В порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач за отриманий ним товар в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 359520,00 грн. Існування за відповідачем заборгованості у розмірі 359520,00 грн не спростовано відповідачем.

Більш того, відповідач визнав існування заборгованості перед позивачем у розмірі 359520,00 грн, в направленому на адресу позивача листі №17/01/20-1 від 17 січня 2020 року. Так, згідно листа №17/01/20-1 від 17 січня 2020 року відповідач повідомив позивача про наявність простроченої заборгованості у розмірі 359520,00 грн та зазначив, що заборгованість виникла внаслідок складної ситуації на ринку сільськогосподарської продукції. В своєму листі відповідач гарантував позивачу провести розрахунки в повному обсязі до кінця лютого 2020 року.

Станом на дату звернення позивача з позовною заявою до суду відповідач свої зобов`язання щодо сплати заборгованості у розмірі 359520,00 грн не виконав.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію №95 від 26 лютого 2020 року з проханням сплати заборгованості та штрафних санкцій.

Відповіді від відповідача не надійшло, заборгованість не погашено.

Станом на день винесення рішення відповідач доказів сплати заборгованості у розмірі 359520,00 грн суду не надав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу. Станом на день прийняття рішення доказів розірвання договору або визнання його недійсним суду не надано.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наведені обставини у їх сукупності свідчать про те, що обов`язок відповідача здійснити оплату отриманого ним товару по укладеному з позивачем договору, за видатковою накладною зазначеною вище, є документально підтвердженим, що не спростовано відповідачем.

Наведені обставини у їх сукупності свідчать про визнання відповідачем боргу перед позивачем за отриманий товар.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 359520,00 грн заборгованості за отриманий товар є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 17976,00 грн штрафу та 29469,04 грн пені за період з 01 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України – штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Так, пунктом 5.3. договору №2135/1 купівлі-продажу від 09 вересня 2019 року сторони передбачили, що за порушення термінів розрахунків, передбачених договором, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від несплаченої суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення. При цьому сторони домовились, що пеня стягується за весь час прострочення, тобто пеня стягується з моменту виникнення заборгованості покупця перед продавцем до моменту повного погашення цієї заборгованості.

Оскільки, судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті отриманого ним товару, дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 17976,00 грн та 29469,04 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 51360,00 грн штрафу за порушення термінів розрахунків більше 10 днів, на підставі п. 5.4. договору, яким сторони передбачили, що за прострочення термінів розрахунків, передбачених договором більше ніж на 10 днів, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості товару.

Відповідно до норм статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на викладене, враховуючи наявні у справі матеріали, а також той факт, що у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків чи настання для нього інших негативних наслідків, враховуючи, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, а також те, що позивачем нараховано два різні розміри штрафу за порушення строків розрахунків та враховуючи триваючі карантинні заходи, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу за порушення термінів розрахунків більше 10 днів на 50 % до 25680,00 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 11993,00 грн 10% річних за 122 дні (період з 01 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати заборгованості, що виникла за даним договором, сума заборгованості сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також десять процентів річних від простроченої суми.

Оскільки, судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого ним товару, дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 11993,00 грн 10% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволений вимог.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ей Сі Джи Україна” (вул. Чернігівська, 54, с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область, 15521, код ЄДРПОУ 39726228) на користь Приватного акціонерного товариства “Бердянські жниварки” (проспект Східний, 2А, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 31071312) 359520,00 грн заборгованості за отриманий товар, 17976,00 грн штрафу за порушення термінів розрахунків, 29469,04 грн пені, 25680,00 грн штрафу за порушення термінів розрахунків більше 10 днів, 11993,00 грн 10% річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ей Сі Джи Україна” (вул. Чернігівська, 54, с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область, 15521, код ЄДРПОУ 39726228) на користь Приватного акціонерного товариства “Бердянські жниварки” (проспект Східний, 2А, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 31071312) 6669,57 грн судового збору.

4.У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 25680,00 грн штрафу за порушення термінів розрахунків більше 10 днів відмовити.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 28 липня 2020 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/