Рішення № 90617949, 22.07.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.2020 Справа № 920/252/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи № 920/252/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 48Б, код 37383046)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний шинний склад» (40030, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 26, код 33219017)

про повернення майна,

за участю представників сторін:

від позивача: Калінін С.К., адвокат, ордер №1014325 від 22.06.2020,

від відповідача: не з`явився.

Cекретар судового засідання Молодецька В.О.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 20.03.2020 провадження у справі №920/252/20 відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2020.

Згідно з ухвалою суду від 14.04.2020 у справі №920/252/20 підготовче засідання відкладено на 19.05.2020.

У зв`язку з відпусткою судді Соп`яненко О.Ю. судове засідання 19.05.2020 не відбулось, відповідно до ухвали суду від 20.05.2020 у справі №920/252/20 підготовче засідання у справі призначено на 04.06.2020.

У зв`язку з відпусткою судді Соп`яненко О.Ю. судове засідання 04.06.2020 не відбулось, відповідно до ухвали суду від 05.06.2020 у справі №920/252/20 підготовче засідання у справі призначено на 22.06.2020.

Відповідно до ухвали суду від 22.06.2020 у справі №920/252/20 підготовче засідання у справі відкладене на 09.07.2020.

У судовому засіданні 09.07.2020 підготовче провадження у справі №920/252/20 закрите, розгляд справи по суті призначено на 22.07.2020.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд зобов`язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний шинний склад» повернути речі, передані на зберігання за договором відповідального зберігання №25/12-02/13Ш/05/17 від 25.12.2018 року, а саме: Шина 8.25R20 KTMA1-2; Шина 900R20 KTMA1-4; Шина 295/80R22.5-16 PR TR688 152/148M-4; Шина 295/80R22.5 BT553-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 228 (індекс швидкості-М, посадочний діаметр 22,5, індекс навантаження-152/149)-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 221-4; Шина 315/70R22.5 KTHS9-4; Шина 315/70R22.5 KTHD8-12; Шина 315/70R22.5-16 ТВ766 154/150М-4; Шина 315/70R22.5-16 ТВ755 154/150М-4; Шина 315/80R22.5-18PR TR686 154/151М-2; Шина 315/80R22.5 18PRTRD06 154/151L-4; Шина 315/80R22.5 KTHS7 157/153-2; Шина 315/80R22.5 KTHD9-4; Шина 315/80R22.5-18 ТВ766 154/151М (156/150L)-2; Шина 315/80R22.5-20 ТВ656 157/154М-4; Шина 385/65R22.5 160L CROSS STAR-8; Шина 385/65R22.5 160L CROSS TRAC-12; Шина 385/65R22.5-20PR TR692-6; Шина 385/65R22.5-20PR TRT02 106J/158L-8; Шина 385/65R22.5-20 ТВ 1000 160К-6, а також судові витрати.

Відповідно до поданої позивачем уточнюючої позовної заяви №18/01-20 від 18.06.2020, просить суд зобов`язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний шинний склад» повернути речі, передані на зберігання за договором відповідального зберігання №25/12-02/13Ш/05/17 від 25.12.2018 року, а саме: Шина 8.25R20 KTMA1-2; Шина 900R20 KTMA1-4; Шина 295/80R22.5-16 PR TR688 152/148M-4; Шина 295/80R22.5 BT553-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 228 (індекс швидкості-М, посадочний діаметр 22,5, індекс навантаження-152/149)-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 221-4; Шина 315/70R22.5 KTHS9-4; Шина 315/70R22.5 KTHD8-12; Шина 315/70R22.5-16 ТВ766 154/150М-4; Шина 315/70R22.5-16 ТВ755 154/150М-4; Шина 315/80R22.5-18PR TR686 154/151М-2; Шина 315/80R22.5 18PRTRD06 154/151L-4; Шина 315/80R22.5 KTHS7 157/153-2; Шина 315/80R22.5 KTHD9-4; Шина 315/80R22.5-18 ТВ766 154/151М (156/150L)-2; Шина 315/80R22.5-20 ТВ656 157/154М-4; Шина 385/65R22.5 160L CROSS STAR-8; Шина 385/65R22.5 160L CROSS TRAC-12; Шина 385/65R22.5-20PR TR692-6; Шина 385/65R22.5-20PR TRT02 106J/158L-8; Шина 385/65R22.5-20 ТВ 1000 160К-6; стягнути з відповідача на свою користь 60 282,99 грн. штрафних санкцій, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Ухвала про відкриття провадження у справі №920/252/20 у зв`язку з відсутністю коштів для здійснення поштових відправлень була надіслана відповідачу на електронну пошту 23.03.2020. Пунктом 4 резолютивної частини зазначеної ухвали відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач обізнаний про розгляд справи №920/252/20, оскільки відповідачем було надіслано суду електронною поштою заяву про відкладення розгляду справи від 10.04.2020 (вх.№3114 від 13.04.2020) та заяву про ознайомлення з матеріалами справи від 16.04.2020 (вх.№3230 від 16.04.2020) представника відповідача - Якименко О.І., в якій представник просив направити на електронну адресу Адвокатського об`єднання «Веріта Груп» скан-копії матеріалів даної справи.

Згідно відмітки канцелярії суду про відправлення, на електронну адресу зазначену представником відповідача у своїй заяві, 17.04.2020 було направлено копії документів даної справи для ознайомлення.

Крім того, 21.07.2020 представник відповідача адвокат Якименко О.І. знову подав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, проте станом на 22.07.2020 з матеріалами справи не ознайомився.

Протягом підготовчого провадження у справі відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

В той же час, судом встановлено, що відповідачем надіслано відзив на позов лише позивачу, про що свідчить заперечення на відзив, подане позивачем до суду 22.06.2020 (вх. №5082/20).

21.07.2020 представником відповідача, адвокатом Якименко О.І., подано відзив на позовну заяву (вх. №6287/20), а також клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №6285/20)

Зі змісту ч. 4 ст. 80 ГПК України вбачається, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.5 цієї ж статті).

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків визначений статтею 119 ГПК України. Так, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи те, що відзив на позов та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи подані відповідачем 21.07.2020, підготовче провадження у справі №920/252/20 було закрите 09.07.2020, а відповідне клопотання про визнання поважними причин неподання відзиву під час підготовчого провадження, поновлення строків на подання відзиву в матеріалах справи відсутнє, зазначені докази до розгляду судом не приймаються. Крім того, до клопотання про долучення доказів до матеріалів справи не додано доказів його направлення позивачу.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

25 грудня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний шинний склад» (зберігач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» (поклажодавець) укладено Договір відповідального зберігання №25/12-02/13 Ш/05/17 (далі за тестом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає на відповідальне зберігання шини для транспортних засобів (далі за текстом - «Майно»), в асортименті, зазначеному в Актах прийому-передачі, що є невід`ємними частинами даного Договору. Акти прийому - передачі відображають асортимент за кількістю та вартістю одиниць, та загальну вартість переданого Поклажодавцем на зберігання майна.

Згідно з п. 1.2. Договору право власності на Майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяно в господарському обороті зберігача або бути передане ним третім особам.

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що на підтвердження приймання Майна Зберігач та Поклажодавець підписують акт прийому-передачі на зберігання (далі за текстом - «Акт прийому-передачі»), що є невід`ємною частиною дійсного Договору.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідно до Акту прийому передачі від 25.12.2017 року відповідач прийняв від позивача на відповідальне зберігання Шини для транспортних засобів у кількості 100 одиниць (асортимент зазначено в Акті прийому-передачі) на загальну суму 602 829 ,90 грн. з ПДВ, а саме: Шина 8.25R20 KTMA1-2; Шина 900R20 KTMA1-4; Шина 295/80R22.5-16 PR TR688 152/148M-4; Шина 295/80R22.5 BT553-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 228 (індекс швидкості-М, посадочний діаметр 22,5, індекс навантаження-152/149)-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 221-4; Шина 315/70R22.5 KTHS9-4; Шина 315/70R22.5 KTHD8-12; Шина 315/70R22.5-16 ТВ766 154/150М-4; Шина 315/70R22.5-16 ТВ755 154/150М-4; Шина 315/80R22.5-18PR TR686 154/151М-2; Шина 315/80R22.5 18PRTRD06 154/151L-4; Шина 315/80R22.5 KTHS7 157/153-2; Шина 315/80R22.5 KTHD9-4; Шина 315/80R22.5-18 ТВ766 154/151М (156/150L)-2; Шина 315/80R22.5-20 ТВ656 157/154М-4; Шина 385/65R22.5 160L CROSS STAR-8; Шина 385/65R22.5 160L CROSS TRAC-12; Шина 385/65R22.5-20PR TR692-6; Шина 385/65R22.5-20PR TRT02 106J/158L-8; Шина 385/65R22.5-20 ТВ 1000 160К-6.

Згідно з п. 2.1.2 Договору відповідач забезпечує повне збереження Майна, а після закінчення зберігання повертає позивачу те саме Майно (для індивідуально визначених речей) або рівну кількість речей того самого роду і якості (для речей, визначених родовими ознаками), або у разі втрати відшкодувати позивачу вартість втраченого Майна шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно вартості і кількості втраченого Майна, що зазначено в актах прийому-передачі, в порядку, передбаченому п. 2.1.9. Договору. Майно повинно бути повернено в тому самому стані, у якому воно прийнято на зберігання.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019 або до повного виконання його сторонами.

Зі змісту п. 2.1.7. Договору вбачається, що відповідач повертає майно позивачу повністю або частково за першою вимогою останнього не пізніше 2 днів з дня одержання такої вимоги, надісланої позивачем за допомогою засобів факсимільного зв`язку, електронної пошти та усної вимоги позивача. Повернення майна відбувається за Актом повернення.

Згідно з п. 2.1.8. Договору відповідач повертає майно повністю після припинення Договору. Повернення майна відбувається за Актом повернення майна.

Позивач зазначає, що 22.01.2020 надіслав на електронну адресу відповідача та поштову адресу листом з повідомленням вимогу про повернення майна, переданого на зберігання по Договору, проте 13.02.2020 зазначена вимога повернута на адресу позивача з позначкою на конверті «за закінченням встановленого строку зберігання»

Проте станом на день розгляду справи майно, зазначене у Акті приймання-передачі за Договором, знаходиться у відповідача, актів повернення майна сторони не підписували, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом порушеного права.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч. 3 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 943 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Частиною 1 ст. 949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем відповідачу на відповідальне зберігання наступного майна на загальну суму 602 829,90 грн з ПДВ, а саме Шини для транспортних засобів у кількості 100 одиниць: Шина 8.25R20 KTMA1-2; Шина 900R20 KTMA1-4; Шина 295/80R22.5-16 PR TR688 152/148M-4; Шина 295/80R22.5 BT553-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 228 (індекс швидкості-М, посадочний діаметр 22,5, індекс навантаження-152/149)-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 221-4; Шина 315/70R22.5 KTHS9-4; Шина 315/70R22.5 KTHD8-12; Шина 315/70R22.5-16 ТВ766 154/150М-4; Шина 315/70R22.5-16 ТВ755 154/150М-4; Шина 315/80R22.5-18PR TR686 154/151М-2; Шина 315/80R22.5 18PRTRD06 154/151L-4; Шина 315/80R22.5 KTHS7 157/153-2; Шина 315/80R22.5 KTHD9-4; Шина 315/80R22.5-18 ТВ766 154/151М (156/150L)-2; Шина 315/80R22.5-20 ТВ656 157/154М-4; Шина 385/65R22.5 160L CROSS STAR-8; Шина 385/65R22.5 160L CROSS TRAC-12; Шина 385/65R22.5-20PR TR692-6; Шина 385/65R22.5-20PR TRT02 106J/158L-8; Шина 385/65R22.5-20 ТВ 1000 160К-6, про що свідчить підписаний належним чином представниками сторін Акт прийому-передачі від 25.12.2017 року копія якого міститься в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи містяться належні докази надсилання відповідачу вимоги про повернення зазначеного вище майна, а отже позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути позивачу речі, передані на зберігання за договором відповідального зберігання №25/12-02/13Ш/05/17 від 25.12.2018 року, а саме: Шина 8.25R20 KTMA1-2; Шина 900R20 KTMA1-4; Шина 295/80R22.5-16 PR TR688 152/148M-4; Шина 295/80R22.5 BT553-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 228 (індекс швидкості-М, посадочний діаметр 22,5, індекс навантаження-152/149)-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 221-4; Шина 315/70R22.5 KTHS9-4; Шина 315/70R22.5 KTHD8-12; Шина 315/70R22.5-16 ТВ766 154/150М-4; Шина 315/70R22.5-16 ТВ755 154/150М-4; Шина 315/80R22.5-18PR TR686 154/151М-2; Шина 315/80R22.5 18PRTRD06 154/151L-4; Шина 315/80R22.5 KTHS7 157/153-2; Шина 315/80R22.5 KTHD9-4; Шина 315/80R22.5-18 ТВ766 154/151М (156/150L)-2; Шина 315/80R22.5-20 ТВ656 157/154М-4; Шина 385/65R22.5 160L CROSS STAR-8; Шина 385/65R22.5 160L CROSS TRAC-12; Шина 385/65R22.5-20PR TR692-6; Шина 385/65R22.5-20PR TRT02 106J/158L-8; Шина 385/65R22.5-20 ТВ 1000 160К-6 є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 60282 грн 99 коп штрафу, нарахованого відповідно до вимог п. 3.2. Договору, яким передбачено, що за невиконання умов 2.1.2. та п. 2.1.5. Договору відповідач сплачує штраф у розмірі 10% вартості майна, зданого на зберігання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Беручи до уваги те, що сторони дійшли згоди у Договорі про настання відповідальності відповідача у вигляді сплати штрафу в розмірі 10% від вартості майна, переданого на зберігання, за порушення обов`язку з повернення зазначеного майна позивачу, а факт його порушення з боку відповідача вище був встановлений судом, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 60282 грн 99 коп. штрафу (10% вартості майна) є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 9946 грн 69 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Зі змісту ч.3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

22.07.2020 представником позивача до суду подано заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №6304/20), в якій він просить суд стягнути з відповідача 3600 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування поданої заяви позивачем подано копію договору про надання професійної (правничої) допомоги №б/н/20 від 19.06.2020; копію додатку №1 від 19.06.2020 до вказаного Договору; рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару (винагороди), затверджені рішенням засновником Адвокатського бюро «Калінін і партнери» №3/2018 від 17.07.2018; копії платіжних доручень від 22.06.2020, від 07.07.2020 та від 14.07.2020; копію Додатку №2 від 22.07.2020 до Договору - Акт виконаних робіт (наданих послуг); копію ордеру серіїВІ №1014325 від 22.06.2020; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2212 від 26.06.2018.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п`ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Враховуючи те, що позивачем подано належні докази в обґрунтування поданого розрахунку суми витрат на правову допомогу, а суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, на відповідача необхідно покласти судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний шинний склад» (40030, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 26, код 33219017) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 48Б, код 37383046) речі, передані на зберігання за договором відповідального зберігання №25/12-02/13Ш/05/17 від 25.12.2018 року, а саме: Шина 8.25R20 KTMA1-2; Шина 900R20 KTMA1-4; Шина 295/80R22.5-16 PR TR688 152/148M-4; Шина 295/80R22.5 BT553-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 228 (індекс швидкості-М, посадочний діаметр 22,5, індекс навантаження-152/149)-2; Шина 295/80R22.5 TRANS 221-4; Шина 315/70R22.5 KTHS9-4; Шина 315/70R22.5 KTHD8-12; Шина 315/70R22.5-16 ТВ766 154/150М-4; Шина 315/70R22.5-16 ТВ755 154/150М-4; Шина 315/80R22.5-18PR TR686 154/151М-2; Шина 315/80R22.5 18PRTRD06 154/151L-4; Шина 315/80R22.5 KTHS7 157/153-2; Шина 315/80R22.5 KTHD9-4; Шина 315/80R22.5-18 ТВ766 154/151М (156/150L)-2; Шина 315/80R22.5-20 ТВ656 157/154М-4; Шина 385/65R22.5 160L CROSS STAR-8; Шина 385/65R22.5 160L CROSS TRAC-12; Шина 385/65R22.5-20PR TR692-6; Шина 385/65R22.5-20PR TRT02 106J/158L-8; Шина 385/65R22.5-20 ТВ 1000 160К-6.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний шинний склад» (40030, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 26, код 33219017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 48Б, код 37383046) 60282 грн 99 коп штрафу, 9946 грн 69 коп витрат по сплаті судового збору, 3600 грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 28.07.2020.

Суддя О.Ю. Соп`яненко