Ухвала суду № 90617600, 27.07.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.07.2020 р. Справа№ 914/1796/20

Суддя Господарського суду Львівської області Долінська О.З., розглянувши матеріали матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Металстандарт”, м. Львів

до відповідача: Регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Укрзалізниця”, м. Львів

про: стягнення штрафу в розмірі 9 604,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.07.2020р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Металстандарт” до Регіональної філії “Львівська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” про стягнення штрафу в розмірі 9 604,50 грн.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне:

згідно положень ч.2 ст.4 та ч.1 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд враховує те, що згідно з ч.3 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Разом з тим, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч.ч.1, 3 ст.95 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.45 ГПК України, відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Отже, у разі пред`явлення позову, саме позивач визначає особу відповідача, при цьому, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Так, у позовній заяві відповідачем зазначено Регіональну філію “Львівська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”, однак, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі по тексту – “ЄДР”) відсутні відомості про юридичну особу із вказаним найменуванням.

При цьому, в ЄДР наявні відомості щодо юридичної особи, назвою якої є “Українська залізниця”, при цьому, організаційно-правовою формою такої особи є акціонерне товариство. Більше того, одним із відокремлених підрозділів вищевказаної юридичної особи, згідно відомостей з ЄДР, є Регіональна філія “Львівська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ ВП: 40081195).

Беручи до уваги викладене, позивачем не дотримано вимог п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, оскільки позовна заява не містить передбачених вищевказаними положеннями відомостей щодо відповідача.

Крім того, суд відзначає, що підпунктом 1 частини 1 вказаної статті передбачено також, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Суд зазначає, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додається до позову. Згідно з “Правилами надання послуг поштового зв`язку”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, належним доказом направлення саме копії позовної заяви стороні у справі є бланк опису вкладення, який згідно пункту 61 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Крім того, при огляді позовних матеріалів судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору. Вказане також підтверджується актом канцелярії Господарського суду Львівської області за № 119 від 22.07.2020 р.

Відповідно до п. 2 ч.1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік”, з 1 січня 2020 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 2102,00 грн.

Суд інформує позивача про те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п. 2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи предмет спору у даній справі, судовий збір за розгляд даної вимоги у справі повинен становити 2102,00 грн. і належні докази такої сплати (оригінал платіжного доручення/квитанції про сплату судового збору) позивач повинен долучити суду.

Відтак, позивач не дотримався зазначених вище вимог закону і до позовної заяви не додав доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також, згідно з п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч наведеному, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги наведене, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Металстандарт” до відповідача: Регіональної філії “Львівська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” про стягнення штрафу в розмірі 9 604,50 грн. необхідно залишити без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Металстандарт” до відповідача: Регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Укрзалізниця” про стягнення штрафу в розмірі 9 604,50 грн. – залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху, з врахуванням прикінцевих положень пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015

Суддя О.З. Долінська