Ухвала суду № 90617374, 23.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.07.2020Справа № 910/256/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження

матеріали справи за позовом першого заступника керівника Броварської місцевої прокуратури (вул. Київська, буд. 137, м. Бровари, Київська область, 07401) в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг України у Київській області (вул. Народного ополчення, буд. 11А, м. Київ, 03680) до Київської обласної державної адміністрації (площа Лесі Українки, буд. 1, м. Київ, 01196), Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська транспортна компанія» (вул. Котовського, с. Требухів, Броварський район, Київська область, 07454) про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди,

Представники сторін:

від прокуратури: Буцмак А.Ю.

від позивача: не з`явились;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: Саченок В.О.;

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог перший заступник керівника Броварської місцевої прокуратури просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 221 від 18.03.2010 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Броварська транспортна компанія»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221284000:03:001:0002, площею 2,4000 га укладений Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області з ТОВ «Броварська транспортна компанія» від 25.03.2015; стягнути з відповідачів фактично понесені судові витрати на користь прокуратури Київської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 позовну заяву першого заступника керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг України у Київській області залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

11.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києвавід 17.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2020. Запропоновано відповідачам у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, запропоновано позивачу у строк не пізніше п`ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, визначено відповідачам строк для поданнязаперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`ятиднів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

12.03.2020 до суду від відповідача-1 Київської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неотриманням копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

У зв`язку із установленням в Україні карантину у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (із змінами, внесенимипостановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 20.03.2020 №242, від 25.03.2020 №239, від 29.03.2020 №241, від 02.04.2020 №255), судове засідання у справі № 910/256/20 призначено на 14.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 11.06.2020.

11.06.2020 до суду від відповідача-1 Київської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неотриманням копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 09.07.2020.

07.07.2020 відповідач-2 подав до суду клопотання про закриття провадження по справі, оскільки судами вже розглядалась справа №910/20517/16 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, та у цій справі є судове рішення, яке набрало законної сили.

09.07.2020 розгляд справи відкладено на 23.07.2020.

21.07.2020 відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність порушення прав Служби автомобільних доріг у Київській області, а також зазначав про пропуск позивачем строку позовної давності.

22.07.2020 до суду надійшли заперечення Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури проти клопотання про закриття провадження у справі, у яких останній зазначав, що предмет спору та сторони у справах №910/20517/16 та №910/256/20 не є тотожними, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175, п.3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В судове засідання 23.07.2020 з`явилися представники прокуратури та відповідача-2, надали пояснення по справі.

Представникипозивача та відповідача-1 в судове засідання 23.07.2020 не з`явився.

Суд, розглянувши матеріали справи, доходить такого висновку.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст. 231 ГПК України).

Отже, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Крім того, заборона розгляду тотожного позову випливає і з принципу правової визначеності.

Так, з рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» вбачається, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

У даному разі, суд зазначає, що у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) від 03.04.2008, суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень, 07.11.2017 керівник Броварської місцевої прокуратури звертався до Київської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська транспортна компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби автомобільних доріг України у Київській області, з позовом про визнання недійсним розпоряджання Київської обласної державної адміністрації «Про надання в оренду земельної ділянки ТОВ «Броварська транспортна компанія» № 221 від 18.03.2010; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221284000:03:001:0002 площею 2,4000 га від 25.03.2015, укладеного між відповідачами (справа №910/20517/16).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю. Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 та постановою Верховного Суду від 26.06.2018.

Одночасно, у межах даної справи №910/256/20 Заступником керівника Броварської місцевої прокуратури також пред`явлені позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 221 від 18.03.2010 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Броварська транспортна компанія»; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221284000:03:001:0002, площею 2,4000 га, укладеного Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області з ТОВ «Броварська транспортна компанія» від 25.03.2015.

Таким чином, у справах №910/20517/16 та №910/256/20 тотожний предмет спору.

При цьому підставою в обох позовах прокурором зазначено незаконну передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3221284000:03:001:0002, що на 1,7100 га накладається на земельну ділянку, надану у постійне користування Служби автомобільних доріг у Київській області, що унеможливлює належне виконання останньою покладених на неї завдань та являє собою порушення інтересів держави.

Отже, враховуючи наявність такого, що набрало законної сили, рішення господарського суду в справі № 910/20517/16 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі № 910/256/20.

Одночасно суд відхиляє доводи Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури про те, що у справі №910/20517/16 керівник Броварської місцевої прокуратури звертався до суду з вказаним вище позовом на захист інтересів держави самостійно, в той час як у цій справі №910/256/20 прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг України у Київській області.

Тобто, на думку прокурора, в даному випадку відсутня тотожність сторін.

Разом з тим, питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг України у Київській області та посилаючись на те, що вказаним органом державної влади не вжито жодних заходів для захисту інтересів держави, прокурор набуває повноваження відповідної сторони процесу, тобто позивача.

З огляду на вказане вище у сукупності, доводи прокуратури щодо відсутності підстав для закриття провадження у справі є безпідставними та необґрунтованими, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись приписами ст.ст. 175, 231, 234, 235 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/256/20.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом ухвали можливо ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.07.2020.

Суддя В.О.Демидов