Рішення № 90617326, 28.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.07.2020Справа № 910/6573/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом Національної поліції України

до приватного підприємства «Оскар-Т»

про стягнення 233829,11 грн.

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна поліція України (далі - НПУ) звернулася до суду з позовом до приватного підприємства (далі - ПП) «Оскар-Т» про стягнення 233829,11 грн., з яких: 134889,28 грн. пені та 98939,83 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору № 100НП про закупівлю спеціального одягу (жилет спеціальний) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1841) від 24.05.2019, яке полягає в порушення строку поставки товару.

Суд своєю ухвалою від 14.05.2020 відкрив провадження у справі № 910/6573/20, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Відповідач вважає, що несвоєчасне постачання зумовлене обставинами, які мають істотне значення. Такою обставиною є порушення строків постачання товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Тексіка» трикотажної сітки, яка використовується для виготовлення жилетів. У зв`язку з цим відповідач вважає, що має місце випадок (казус), за наслідки якого ніхто не відповідає. Доказом, що на думку відповідача, засвідчує факт істотної зміни обставин, є висновок Київської торгово-промислової палати №1703-4/317 від 19.07.2019.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що висновок Київської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин є недопустимим доказом, оскільки сторони в договорі визначили компетентним органом з цього питання Торгово-промислову палату України, а не регіональні торгово-промислові палати. Порушення зобов`язань контрагентом відповідача та відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів не вважається випадком (казусом), який звільняє постачальника від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідач подав суду заяву про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, оскільки порушення зобов`язання є незначним та не завдало ніяких збитків або шкоди позивачеві.

Позивач заперечив проти зменшення штрафних санкцій.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

24.05.2019 Національна поліція України (покупець) та приватне підприємство «Оскар-Т» (постачальник) уклали договір № 100НП про закупівлю спеціального одягу (жилет спеціальний) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2019 році поставити покупцю жилети спеціальні (код згідно з ЄЗС ДК 021:2015-1841) (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар в поряду та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 5.1 Договору постачальник зобов`язується здійснити поставку товару протягом 30 календарних днів з дати укладення договору за адресом покупця у місті Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115). У разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки вважається перший робочий день.

Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної (пункт 5.2 Договору).

Відповідно до пункту 13.2 Договору настання істотних обставин, які сторони не могли передбачити при укладенні цього договору, підтверджується висновком щодо унеможливлення виконання зобов`язань за цим договором, виданим Торгово-промисловою палатою України.

Згідно з умовами Договору постачальник зобов`язаний поставити покупцю товар у кількості 5400 шт. до 24.06.2019 включно (оскільки останній день поставки припадає на вихідний день).

Постачальник поставив першу партію товару у кількості 790 шт. вчасно - 29.05.2019.

Інші партії товару відповідач поставив з простроченням, а саме:

- другу партію товару у кількості 941 шт. на суму 288510,60 грн. - на 71 день (прострочення з 25.06.2019 по 03.09.2019);

- третю партія товару у кількості 186 шт. на суму 57027,60 грн. - на 80 днів (прострочення з 25.06.2019 по 12.09.2019);

- четверту партію товару у кількості 248 шт. на суму 76036,80 грн. - на 84 дні (прострочення з 25.06.2019 по 16.09.2019);

- п`яту партію товару у кількості 399 шт. на суму 122333,40 грн. - на 93 дні (прострочення з 25.06.2019 по 25.09.2019);

- шосту партію товару у кількості 910 шт. на суму 279006,00 грн. - на 95 днів (прострочення з 25.06.2019 по 27.09.2019);

- сьому партію товару у кількості 538 шт. на суму 164950,80 грн. - на 106 днів (прострочення з 25.06.2019 по 08.10.2019);

- восьму партію товару у кількості 1388 шт. на суму 425560,80 грн. - на 113 днів (прострочення з 25.06.2019 по 15.10.2019).

Ці обставини сторонами не оспорюються та визнаються, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.2 Договору визначено, що за порушення строків виконання зобов`язання щодо поставки товару, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому, день поставки товару поставленого постачальником з порушенням строку, передбаченого пунктом 5.1 Договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього договору.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 134889,28 грн. пені за період з 25.06.2019 по 15.10.2019 та 98939,83 грн. штрафу за прострочення понад 30 днів.

Вирішуючи питання про звільнення відповідача від відповідальності суд виходить з такого.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Ця норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов`язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов`язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов`язаний або якщо на місці боржника була б інша особа. Такий підхід щодо суб`єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов`язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

В силу статті 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, а отже не є підставою для звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності:

- недодержання своїх обов`язків контрагентами боржника (кредитор не має нести негативні наслідки відносин між боржником та його контрагентами);

- відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання (вступаючи у договірні відносини, боржник несе відповідні ризики та має замінити відсутні товари на інші або вчиняти інші заходи щодо належного виконання зобов`язання);

- відсутність у боржника необхідних коштів. Отже незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, недодержання своїх обов`язків контрагентами боржника не звільняють відповідача від обов`язку своєчасно поставити товар.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оцінюючи доводи відповідача, суд виходячи з вищевказаного права, вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 30 % від заявлених до стягнення сум: з 134889,28 грн. до 94422,5 грн. пені та з 98939,83 грн. до 69257,88 грн. штрафу відповідно.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Національної поліції України до приватного підприємства «Оскар-Т».

Стягнути з приватного підприємства «Оскар-Т» (Харківське шосе, 148, оф.191, м. Київ, 02091, код 33882210) на користь Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 40108578) 94422,5 грн. пені, 69257,88 грн. штрафу, 3507,44 грн. судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Суддя С. А. Ковтун