Рішення № 9061711, 20.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 р. Справа № 6/44

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Гурик І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Корпорації "Енергоресурс-інвест" вул. Зелена, 131, м.Львів,79035

до відповідача ВАТ "Житлобуд" вул. Василіянок, 49, м.Івано - Франківськ,76014

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором №08-6/08 від 09.06.08 в сумі 12189грн. 56 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: Бачевська Х.Р. - представник, (довіреність № 319 від 19.04.2010р.)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 12189грн.56 коп. заборгованості з яких: сума основного боргу -9310грн.18коп., пеня-1068грн.50коп., інфляційні втрати -1480грн.30коп. та 3%річних-330грн.58коп.

Представник позивача заявлений позов підтримав. В обгрунтування позову послався на порушення відповідачем умов договору № 08-6/08 в частині оплати поставленої продукції в зв"язку з чим на суми боргу останньому нараховано штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних втрат та 3% річних. Просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача заявлену до стягнення суму коштів.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзиву на позов не подав, хоча був повідомлений належним чином про розгляд справи ухвалою суду від 26.03.10 з повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання від 08.04.10.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі повноважних представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що 09.06.08 між сторонами укладено договір №08-6/08 за умовами якого виконавець(позивач) зобов"язався виготовити та поставити, а замовник(відповідач) прийняти та оплатити теплогідроізольовані труби та елементи для теплових мереж(продукцію). ( п.1.1 Договору).

Розділом 3 Договору визначено суму поставки. А згідно розділу 5 визначено порядок розрахунків між сторонами, зокрема кінцевий розрахунок проводиться замовником протягом 3 банківських днів після дня передачі продукції згідно накладних поставки.

Так, на виконання умов договору позивач 17.12.08 поставив відповідачу обумовлену договором продукцію на загальну суму 12310грн.18коп., що підтверджується поданими в матеріали справи накладною та довіреністю на отримання товаро-матеріальних цінностей. Однак, як свідчать обставини справи, відповідач не оплатив поставлену продукцію в повному обсязі в зв"язку з чим допустив заборгованість на день подання позову в сумі 9310грн.18коп.

Згідно з ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 цього ж Кодексу, якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем в свою чергу не спростовано факту прострочення виконання зобов"язання щодо оплати поставленої продукції.

В силу дії ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.9.2 Договору за порушення терміну оплати продукції замовник має сплатити пеню від простроченої суми за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ .

З поданого суду розрахунку вбачається, що відповідачу нараховано пеню в сумі 1068грн.50коп.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Частина 2 цієї статті визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 3% річних в сумі 330грн.58коп. та інфляційні втрати в сумі 1480грн.30коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ч.2 ст.34 ГПК України).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, згідно ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.509, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст.20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст.33,34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ВАТ "Житлобуд" вул. Василіянок, 49, м.Івано - Франківськ,76014 ( р/р 26007301710498 в Промінвестбанку, МФО 336354, код ЄДРПОУ 01272634) на користь Корпорація "Енергоресурс-інвест" вул. Зелена, 131, м.Львів,79035 ( р/р 260010127460 у першій Львівській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 325365, код ЄДРПОУ 30336890) 12189грн.56 коп. заборгованості з яких: сума основного боргу -9310грн.18коп., пеня-1068грн.50коп., інфляційні втрати -1480грн.30коп. , 3%річних-330грн.58коп., 121грн.90коп. державного мита та 236грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Ю.І.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 21.04.10