Ухвала суду № 90614760, 23.07.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/436/20

Провадження № 1-кс/461/4851/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2020 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є.,

з участю секретаря Кузьмич В.В.

прокурора Бойко Н.

слідчого Канюки Н.В.

підозрюваної ОСОБА_1

захисника Ільницької С.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Канюки Н.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваної

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Івано-Франківськ, громадянки України, українки, із вищою освітою, одруженою, яка має на утриманні неповнолітню дитину, працює на посаді лікаря-терапевта КНП «КЛШМД м.Львова», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-

в с т а н о в и в:

22.07.2020 до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотанняслідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Канюки Н.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12020140000000012 від 10.01.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 27-ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді лікаря-терапевта 1 терапевтичного відділення КНП “КЛШМД м. Львова”, маючи умисел на підробку офіційних документів, які надають права, діючи умисно, за попередньою змовою в різний період часу окремо із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановленими досудовим розслідуванням особою, у невстановленому досудовим розслідуванням часі та місці, реалізовуючи злочинний умисел вказаних осіб на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами одноразової допомоги внаслідок захворювання отриманого в період проходження служби в органах внутрішніх справ, знаючи про підстави та порядок видачі медичної виписки за формою № 027/о, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що фактично такі особи на стаціонарному лікуванні у КНП “КЛШМД м.Львова” не перебували, вносила до бланків медичних виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о недостовірні відомості про перебування вказаних вище осіб на лікуванні. Крім цього, ОСОБА_1 усвідомлюючи та достовірно знаючи, що фактично вказані особи на стаціонарному лікуванні у КНП “КЛШМД м. Львова” не перебували, внесла до бланків медичних виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого недостовірні дані про перебування останніх на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі з встановленням їм відповідних діагнозів, забезпечила підписання вищевказаних медичних виписок від імені інших медичних працівників, та їх завірення відтиском кутового штампу та печатки, надавши таким документам офіційних реквізитів.

21.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27-ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України. Прокурор зазначає,що наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого їй кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку. У разі визнання винною ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 5років, без альтернативи призначення іншого покарання. Орган досудового розслідування приходить до переконання про наявність передбачених ст.177КПК України підстав для застосування запобіжного заходу, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків,які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 ,з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення вищевказаного покарання може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , орган досудового розслідування просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Прокурор в судому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому та просив задовольнити.

Підозрювана в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки підозра необґрунтована та відсутні наведені прокурором ризики. Просила суд врахувати, що вонане судима, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, а також те, що вонане ухилявся від явки в суд.

Захисник Ільницька С.В. просила відмовити у задоволенні клопотання. Зазначила, що підозра не обґрунтована. Ризики наведені прокурором у клопотанні відсутні. Не зазначено, яким чином від буде впливати на свідків та зможе знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав подане клопотання, пояснення підозрюваної та позицію захисника, які заперечували щодо обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України і воно отримано підозрюваним 22.07.2020 року о 10 годині 13 хвилин. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч. 2 ст. 184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання. Підозрюваний органами досудового розслідування не затриманий.

Згідно з ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27-ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, виписками з медичних карт хворого за формою 027/о КРП “КЛШМД м.Львова” № 13801 від 02.02.2013 року; №11125 від 08.08.2014 року; №28125 від 12.08.2019 року; №18124 від18.03.2013 року; №12348 від 05.05.2014 року; № 22627 від 07.06.2019 року; №21916 від 19.08.2019 року; показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; листами КНП КЛШМД м. Львова; листами ДУ ТМО МВС по Львівській області № 33/34-816 від 17.07.2020 року та №33/34-733 від 26.06.2020 року; висновком судової експертизи № 4136 від 18.06.2020 року; № 2819 від 29.04.2020 року; №2821 від 29.04.2020 року та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами.

Надані стороною обвинувачення факти та обставини є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27-ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Вказане узгоджується з положеннями ЄСПЛ, відповідно до яких повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення "Мамедов проти Азербайджану" і рішення "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства"), що має місце в даному випадку.

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Суд встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27-ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, можлива.

Але при цьому прокурор в порушення вимог п.2 ч.1 ст. 194 КПК України не довів суду достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За правилами ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

На думку сторони обвинувачення, існують ризики того, що ОСОБА_1 , може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Разом з тим, суд зважає на те, що стороною обвинувачення не наведено жодного доказу чи об`єктивного підтвердження наведеному вище, а тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 не може мати будь-який вплив на свідків, а також знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Будь-яких вагомих доказів того, що такий вплив на свідків здійснювався з боку ОСОБА_1 стороною обвинувачення не представлено.

В клопотанні слідчого відсутні будь-які докази чи обґрунтування того, що існують ризики спроб підозрюваної: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. З приводу цих ризиків прокурор в судовому не надав жодного мотивування. При цьому, слідчий суддя також не вбачає жодного з цих ризиків з клопотання та доданих до нього матеріалів.

Отже, за таких обставин, ризики впливу на свідків та/або знищення, приховування або підробки документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на думку суду, не доведені прокурором.

З тих самих підстав відсутня будь-яка необхідність для покладання на підозрювану обов`язків: прибувати дослідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Подібні обов`язки підозрюваного визначені в ч. 7 ст. 42 КПК України і не потребують для цього обрання запобіжного заходу. Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, не судима, має постійне місце праці, тобто має міцні соціальні зв`язки.

За таких обставин завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням не може бути виконане і потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не доведено наявність обставин, передбаченихп. 2 ч.1 ст. 194 КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 234-236, 369, 376 КПК України, слідчий судя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Канюки Н.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваної ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Є.Радченко