Рішення № 90614576, 27.07.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/986/20

Номер провадження2/711/1113/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Кондрацької Н.М.

при секретарі - Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Філії Черкаського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: приватний виконавець Недоступ Дмитро Миколайович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівни про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Філії Черкаського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: приватний виконавець Недоступ Дмитро Миколайович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівни про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню. В обгрунтування позову зазначив, що 06.02.2020 із загальнодоступної Автоматизованої системи виконавчого провадження він дізнався про існування виконавчого провадження № 60692956, яке відкрито 22.11.2019 та виконавчого провадження № 60696302, яке відкрито 22.11.2019 відносно нього приватним виконавцем Недоступом Д.М.. До цього часу, він не володів інформацією про це відкрите виконавче провадження, не отримував будь-яких повідомлень та інформації щодо цього від приватного виконавця. 07.02.2020 його представник - адвокат Топор І.О. ознайомився із матеріалами виконавчих проваджень шляхом подання письмової заяви, на якій проставлено відмітку про факт ознайомлення із матеріалами виконавчих проваджень та виготовлення фотокопій документів. Оригінал письмової заяви від 07.02.2020 міститься у матеріалах виконавчого провадження, як його невід`ємна частина. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIIІ від 02.06.2016), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606- XIV від 21.04.1999) було передбачено на момент видачі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3284, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. За частинами четвертою - шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIIІ від 02.06.2016), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначає Закон України «Про нотаріат», який є спеціальним порівняно із усіма іншими у правовідносинах, що пов`язані із предметом його регулювання. Вчинення виконавчих написів визначає глава 14 Закону України «Про нотаріат». Статтями 90 та 91 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», водночас, врегульовано, що виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Аналогічно, пунктом 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.02.2012 за № 282/20595 встановлено строк пред`явлення виконавчого напису до виконання, а саме: Виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є фізична особа, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом року з моменту вчинення виконавчого напису; Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису до виконання провадиться відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» і статті 371 Цивільного процесуального кодексу України». З огляду на викладене, вимушений звернутись із даною позовною заявою про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню у зв`язку із наступним, оскільки в порушення вказаних вище норм законодавчих та підзаконних актів, приватним виконавцем Недоступ Д.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019 № 60692956 та про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019 №60696302. Підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019 № 60692956 став виконавчий напис, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3284. На самому виконавчому написі приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. вказано: «Виконавчий напис має бути пред`явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення». Із здійснених відміток державними виконавцями на самому виконавчому написі, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3284 вбачається, що 07.04.2016 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Фесенко Ю.М. прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-ХІV від 21.04.1999), за якою, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. В подальшому, 10.04.2017 державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Дмитришиним А.Т. повернуто виконавчий напис стягувачу, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3284 без прийняття до виконання на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-УШ від 02.06.2016), за яким, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим. З викладеного вбачається, що до 22.11.2019 жодного разу не відкривалось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3284. Вважає, що у зв`язку із тим, що до 20.05.2016, тобто протягом року з моменту вчинення виконавчого напису, останній не був пред`явлений до виконання, строк його пред`явлення - є таким, то сплив. Звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження - не означає пред`явлення до виконання, оскільки, у випадку відмови у відкритті виконавчого провадження, або повернення його без прийняття до виконання - виконання виконавчого документа не відбувається. Крім того, безперечно, навіть у випадку обрахунку строку пред`явлення виконавчого напису з моменту останнього повернення без прийняття до виконання, тобто, з 10.04.2017, строк можливості звернення його до виконання спливає 11.04.2018. Виконавче провадження відкрито 22.11.2019, хоча приватний виконавець Недоступ Д.М. мав повернути виконавчий напис, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3284 на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016) без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, у зв`язку із тим, що пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019 № 60696302 став виконавчий напис, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3283. На самому виконавчому написі приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. вказано: «Виконавчий напис має бути пред`явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення». Із здійснених відміток державними виконавцями на самому виконавчому написі, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3283 вбачається, що 07.04.2016 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Фесенко Ю.М. прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-ХІV від 21.04.1999), за якою, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. В подальшому, 10.04.2017 державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Дмитришиним А.Т. повернуто виконавчий напис стягувачу, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3283 без прийняття до виконання на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII від 02.06.2016), за яким, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим. З викладеного вбачається, що до 22.11.2019 жодного разу не відкривалось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3283. Вважає, що у зв`язку із тим, що до 20.05.2016, тобто протягом року з моменту вчинення виконавчого напису, останній не був пред`явлений до виконання, строк його пред`явлення - є таким, що сплив. Звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження - не означає пред`явлення до виконання, оскільки, у випадку відмови у відкритті виконавчого провадження, або повернення його без прийняття до виконання - виконання виконавчого документа не відбувається. Крім того, безперечно, навіть у випадку обрахунку строку пред`явлення виконавчого напису з моменту останнього повернення без прийняття до виконання, тобто, з 10.04.2017, строк можливості звернення його до виконання спливає 11.04.2018. Виконавче провадження відкрито 22.11.2019, хоча приватний виконавець Недоступ Л.М. мав повернути виконавчий напис, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3283 на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016) без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, у зв`язку із тим, що пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 14.08.2019 у справі № 519/77/18 (провадження №61- 10311св19) дійшов до наступного правового висновку: «Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача». Відповідно до частини другої статі 432, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З огляду на викладене, вважає, що належним способом захисту його прав у даному випадку є визнання виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3284, а також виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 19.05.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 3283 - такими, що не підлягають виконанню у зв`язку із пропуском строків їх пред`явлення до примусового виконання та неможливістю поновити такі строки.

Ухвалою судді від 05.03.2020 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

19.03.2020 представник відповідача за довіреністю Котенко С.В. надав до суду відзив на позов в якому зазначив, що твердження позивача про пропуск строку в 1 рік на пред`явлення до виконання виконавчого напису є необґрунтованим та не підтверджуються нормами діючого законодавства. Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Виконавчий напис є виконавчим документом, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто такий вид виконавчого документа, як виконавчий напис, може б пред`явлений до примусового виконання на протязі трьох років. Стосовно посилання позивача на ст. 91 Закону України «Про нотаріат», яка встановлює строк пред`явлення до примусового виконання в один рік, то відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.11.2019 по справі №420/1318/19, у виконавчому провадженні слід керуватися Законом України «Про виконавче провадження», який у даних правовідносинах є спеціальним законом. Тому строк для пред`явлення виконавчого напису до виконання становить три роки, а дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Стосовно переривання строків давності на пред`явлення виконавчого документа примусового виконання, то відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк переривається у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. В розумінні ч.4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» пред`явлення виконавчого документа до виконання є сам факт звернення стягувача з відповідною заявою до органу ДВС чи приватного виконавця. Виконавець тільки після пред`явлення до виконання виконавчого документа приймає рішення про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа без прийняття. Повернення виконавчого документа без прийняті виконання не можливе без його пред`явлення. Отже строк на пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання переривається саме після пред`явлення виконавчого документа, а не після відкриття виконавчого провадження. Виконавчі написи №3284 від 19.05.2015 року та 3283 від 19.05.2015 року пред`являлись до виконання в 2016 та 2017 роках, що підтверджується відмітками державного виконавця на виконавчих написах. Тому станом на 19.11.2019 року (останнє пред`явлення виконавчих написів до примусового виконання) трирічний термін визначений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» не був прострочений.

Враховуючи вищевикладене вважають, що твердження позивача про пропуск строку пред`явлення до виконання виконавчого напису №3284 від 19.05.2015 року та виконавчого напису № 3283 від 19.05.2015 року виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. таким, що не підлягають виконанню відсутні.

23.03.2020 третя особа приватний виконавець Недоступ Д.М. надав до суду пояснення на позов в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позову повністю, та керуючись ст. 1-81 ЦПК України, надає суду свої пояснення щодо предмету позову. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича перебувають: виконавче провадження № 60696302 з примусового виконання виконавчого напису № 3283 від 19.05.2015, який видав приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., про те, що в рахунок забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за Договором іпотеки № 12-09/001 від 14.10.2009 реєстраційний № 3821, звернути стягнення на нежитлову будівлю, адмінбудівлю зазначену на плані під літерою "А", загальною площею 389,6 кв.м., підвал, зазначений на плані під літ. "п/д", що знаходиться в АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, задовольнити вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Черкаське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", за період 14.10.2009 по 14.05.2015 року у розмірі: 173 345,98 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 126 942,48 грн. - пеня за порушення взятих на зобов`язань по поверненню основної суми кредиту та несвоєчасній сплаті відсотків користування кредитом, 4 000,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, а всього загальну суму 304 288,46 грн. (далі по тексту Виконавчий документ); Виконавче провадження № 60692956 з примусового виконання виконавчого напису № 3284 від 19.05.2015, який видав приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу, Романій Н.В., про те, що в рахунок забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за Договором іпотеки № 12-09/002 від 14.10.2009 реєстраційний № 3823, звернути стягнення на профілакторій, зазначений на плані літерою "А", загальною площею 490,0 кв.м. та учбовий клас, лабораторію, зазначені на плані літерою "Б", загальною площею 593,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний України", в особі філії - Черкаське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", за період з 14.10.2009 по 14.05.2015 у розмірі: 442 281,27 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 5 500,00 грн. - вчинення виконавчого напису, а всього на загальну суму 447 781,27 грн. (далі по Виконавчий документ 2). 22.11.2019 року, у відповідності до вимог ст. 3,4,17,19,24,25,26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту Закону), розпочато примусове виконання рішень № 3283, № 3284, про що приватним виконавцем винесено відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження № 60696302, та № 60692956 відповідно. Стосовно твердження позивача щодо строку пред`явлення виконавчих написів до виконання терміном в 1 рік, повідомляє: Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Законом України «Про виконавче провадження», а саме, частиною 1 статті З визначено вичерпний перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень. Статтею 12 Закону встановлено загальний строк пред`явлення виконавчих документів на виконання 3 роки, вищезазначена норма Закону не розмежовує виконавчі документи за строком пред`явлення до виконання, окрім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тобто такий вид виконавчого документу, як виконавчий напис, в розумінні статті 12 Закону може бути пред`явлено до примусового виконання протягом 3 років. Вищезазначена позиція підтверджується листом Міністерства юстиції України № 3369/26851-33-18/20.5.1 від 20.09.2018 року. Позивач посилається на норми ЗУ «Про нотаріат», статтю 91, яка встановлює, строк пред`явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання становить 1 рік з моменту його вчинення. Звертає увагу суду, що ЗУ «Про виконавче провадження», є спеціальним по відношенню до ЗУ «Про нотаріат», оскільки саме ЗУ «Про виконавче провадження» врегульовано основні питання пов`язані з примусовим виконанням рішень судів та інших органів, а тому при виборі застосування норм права щодо строку пред`явлення виконавчого напису до виконання необхідно застосовувати саме ЗУ «Про виконавче провадження». Верховним Судом також було досліджено питання строку пред`явлення виконання виконавчих написів нотаріуса, в Постанові Верховного Суду від листопада 2019 року по справі №420/1318/19 судом висловлено правову позицію строку пред`явлення до виконання виконавчого напису нотаріуса, в якій суд зазначив, виконавчі написи нотаріуса можуть бути пред`явлені до виконання в строки визначені статтею 12 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто в трирічний термін, а ЗУ «Про виконавче провадження» в частині обчислення строків пред`явлення виконавчих написів нотаріусів до виконання, є спеціальним законом по відношенню до ЗУ «Про нотаріат». Відповідно до частини 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. ЗУ «Про виконавче провадження» набрав чинності 5 жовтня 2016 року. Тобто нормами ЗУ «Про виконавче провадження», в останній редакції, було змінено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання. Враховуючи вищевикладене, вважає, що строк пред`явлення до виконання виконавчого напису нотаріуса становить 3 роки, а тому відсутні підстави, передбачені статтею 432 ЦПК України, для визнання виконавчих написів таким, що не підлягають виконанню. Стосовно переривання строку пред`явлення до виконання виконавчих написів, повідомляє: Відповідно до частини 4 статті 12 Закону, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення. Відповідно до частини 4 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі по тексту - Інструкції), виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа. Відповідно до частини 3 розділу III Інструкції, заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. З аналізу змісту частини 4 статті 4 Закону зрозуміло, що повернення виконавчого документу без прийняття до виконання не можливе без його попереднього пред`явлення. Відповідно до частини 5 статті 26 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Тобто, примусове виконання рішення розпочинається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, яка передує вчиненню будь-яких виконавчих дій. Натомість, в нормах частини 4 статті 12 закону, не існує жодної згадки про те, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання переривається саме і прийняттям такого виконавчого документу та відкриттям виконавчого провадження (винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження), проте чітко зазначено, що строк переривається у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно відміток, органів державної виконавчої служби на Виконавчому документі, встановлено, що стягувач скористувався своїм правом на пред`явлення виконавчого документу до виконання та пред`являв Виконавчий документ 1 та Виконавчий документ 2 на виконання в строки встановлені статтею 12 Закону, про що свідчать відмітки від 07.04.2016 року Центрального відділу ДВС м. Черкаси та 10.04.2017 року Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси. Проте, органами ДВС жодного разу не було прийнято Виконавчий документ 1 та Виконавчий документ 2 на виконання та не відкрито виконавчі провадження. Даний факт (не відкриття виконавчих проваджень по виконавчих документах органами ДВС) не може позбавляти права стягувача на примусове виконання рішення, оскільки частина 4 статті 12 Закону не пов`язує переривання строку пред`явлення виконавчого документу на виконання саме з відкриттям виконавчого провадження по такому виконавчому документу та його виконанням, а лише стверджує, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання переривається в разі його пред`явлення.

Враховуючи вищевикладене, вважає твердження позивача, що строк пред`явлення Виконавчого документу 1 та Виконавчого документу 2 пропущений, оскільки по таких виконавчих документах жодного разу (до 22.11.2019) не були відкриті виконавчі провадження, хибним, а підстави, на які посилається позивач, для визнання Виконавчого документу 1 та Виконавчого документу 2 такими, що не підлягають виконання, не доведені.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Топор А.І. позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Котенко С.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Треті особи в судове засідання не з`явилися. Надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити за наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Отже зміст положень зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права свідчить про те, що підставою для судового захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 22.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 60692956 та 60696302 на підставі заяв представника АТ «Ощадбанк» за довіреністю Шостак В.В. від 19.11.2019 про примусове виконання виконавчого напису № 3283 від 19.05.2015, який видав приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу, Романій Н.В., про те, що в рахунок забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за Договором іпотеки № 12-09/001 від 14.10.2009 реєстраційний № 3821, звернути стягнення на нежитлову будівлю, адмінбудівлю зазначену на плані під літерою "А", загальною площею 389,6 кв.м., підвал, зазначений на плані під літ. "п/д", що знаходиться в АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, задовольнити вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Черкаське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", за період 14.10.2009 по 14.05.2015 року у розмірі: 173 345,98 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 126 942,48 грн. - пеня за порушення взятих на зобов`язань по поверненню основної суми кредиту та несвоєчасній сплаті відсотків користування кредитом, 4 000,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, а всього загальну суму 304 288,46 грн. та виконавчого напису № 3284 від 19.05.2015, який видав приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу, Романій Н.В., про те, що в рахунок забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за Договором іпотеки № 12-09/002 від 14.10.2009 реєстраційний № 3823, звернути стягнення на профілакторій, зазначений на плані літерою "А", загальною площею 490,0 кв.м. та учбовий клас, лабораторію, зазначені на плані літерою "Б", загальною площею 593,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний України", в особі філії - Черкаське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", за період з 14.10.2009 по 14.05.2015 у розмірі: 442 281,27 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 5 500,00 грн. - вчинення виконавчого напису, а всього на загальну суму 447 781,27 грн..

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити про те, що за загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Законом України «Про виконавче провадження», а саме, частиною 1 статті 3 визначено вичерпний перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено загальний строк пред`явлення виконавчих документів на виконання 3 роки, вищезазначена норма Закону не розмежовує виконавчі документи за строком пред`явлення до виконання, окрім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тобто такий вид виконавчого документу, як виконавчий напис, в розумінні статті 12 Закону може бути пред`явлено до примусового виконання протягом 3 років.

Вищезазначена позиція підтверджується листом Міністерства юстиції України № 3369/26851-33-18/20.5.1 від 20.09.2018 року.

Закон України «Про виконавче провадження», є спеціальним по відношенню до ЗУ «Про нотаріат», оскільки саме Законом України «Про виконавче провадження»врегульовано основні питання пов`язані з примусовим виконанням рішень судів та інших органів, а тому при виборі застосування норм права щодо строку пред`явлення виконавчого напису до виконання необхідно застосовувати саме Закону України «Про виконавче провадження».

Верховним Судом також було досліджено питання строку пред`явлення виконання виконавчих написів нотаріуса, в Постанові Верховного Суду від листопада 2019 року по справі №420/1318/19 судом висловлено правову позицію строку пред`явлення до виконання виконавчого напису нотаріуса, в якій суд зазначив, виконавчі написи нотаріуса можуть бути пред`явлені до виконання в строки визначені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто в трирічний термін, а Закон України «Про виконавче провадження» в частині обчислення строків пред`явлення виконавчих написів нотаріусів до виконання, є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про нотаріат». Відповідно до частини 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Закон України «Про виконавче провадження»набрав чинності 5 жовтня 2016 року.

Тобто нормами Закону України «Про виконавче провадження», в останній редакції, було змінено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Відповідно до частини 4 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до частини 3 розділу III Інструкції, заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця в письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Тобто, примусове виконання рішення розпочинається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, яка передує вчиненню будь-яких виконавчих дій.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання переривається у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно відміток Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 07.04.2016 та Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 10.04.2017 на виконавчому написі № 3283 від 19.05.2015 та виконавчому написі № 3284 від 19.05.2015, встановлено, що стягувач скористувався свої правом на пред`явлення виконавчого документу до виконання та пред`являв виконавчий напис № 3283 від 19.05.2015 та виконавчий напис № 3284 від 19.05.2015 на виконання в строки встановлені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, органами ДВС жодного разу не було прийнято виконавчий напис № 3283 від 19.05.2015 та виконавчий напис № 3284 від 19.05.2015 на виконання та не відкрито виконавчі провадження.

А тому не відкриття виконавчих проваджень по виконавчих документах органами ДВС, не може позбавляти права стягувача на примусове виконання рішення, оскільки частина 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»не пов`язує переривання строку пред`явлення виконавчого документу на виконання саме з відкриттям виконавчого провадження по такому виконавчому документу та його виконанням, а лише стверджує, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання переривається в разі його пред`явлення.

Суд вважає, що посилання позивача на ст. 91 Закону України «Про нотаріат», яка встановлює строк пред`явлення до примусового виконання в один рік, є невідповідним, оскільки у виконавчому провадженні слід керуватися Законом України «Про виконавче провадження», який у даних правовідносинах є спеціальним законом. Тому строк для пред`явлення виконавчого напису до виконання становить три роки, а дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Стосовно переривання строків давності на пред`явлення виконавчого документа примусового виконання судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк переривається у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В розумінні ч.4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» пред`явлення виконавчого документа до виконання є сам факт звернення стягувача з відповідною заявою до органу ДВС чи приватного виконавця. Виконавець тільки після пред`явлення до виконання виконавчого документа приймає рішення про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа без прийняття. Повернення виконавчого документа без прийняті виконання не можливе без його пред`явлення.

Отже строк на пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання переривається саме після пред`явлення виконавчого документа, а не після відкриття виконавчого провадження.

Виконавчі написи №3283 від 19.05.2015 року та 3284 від 19.05.2015 року пред`являлись до виконання в 2016 та 2017 роках, що підтверджується відмітками державного виконавця на виконавчих написах. Тому станом на 19.11.2019 року (останнє пред`явлення виконавчих написів до примусового виконання) трирічний термін визначений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» не був прострочений.

Слід зазначити про те, що згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 5 наведеної статті, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Крім того, відповідно до частини 7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України це не є обов`язком суду.

Сторона позивача не надала суду жодних доказів на обґрунтування позовних вимог, обмежившись лише твердженнями в позові про незаконність спірного виконавчого напису.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено обґрунтованість позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, ЦПК України, суд, -

вирішив:

У позові- відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 23.07.2020.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені цим судовим рішенням процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий: Н. М. Кондрацька