Рішення № 9061402, 25.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" лютого 2010 р. Справа № 12/31

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Березовська Н.В., довіреність від 23.09.09.

від відповідача Ратушний С.М., довіреність від 24.02.09.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" (с. Наталівка Нов.-Волинського району)

про стягнення 865671,73 грн.

В порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України, спір вирішено у більш тривалийстрок ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Судом оглядались матеріали справи 12/95 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр" про внесення змін до акта приймання-передачі природного газу за спожитий природний газ в листопаді 2007 року та стягнення 232160,09 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 865671,73 грн., з яких 786313,13 грн. - пеня за несвоєчасно проведені розрахунки, 6444,62 грн. - 3% річних та 72913,98 грн. - інфляційні нарахування.

27.01.09 позивач подав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 865671,73 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну оплату поставленого природного газу; 8656,72 грн. державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу; 87000,00 грн. витрат на послуги адвоката (а.с. 57, 58 т.1).

08.04.09 представник позивача в судовому засіданні подала заяву про зміну позовних вимог, згідно якої зменшила позовні вимоги і просить стягнути з відповідача на користь позивача 170566,22грн. штрафних санкцій за несплату поставленого природного газу та судових витрат в розмірі 88823,66грн. (а.с.93-95 т. 2).

28.10.09 позивач подав заяву, якою збільшив позовні вимоги і просить стягнути на його користь 1542455,56 грн., з яких 983225,35 грн. пеня, 8290,91 грн. - 3% річних, 550939,30 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати (а.с. 59,60 т.5).

Ухвалою від 29.10.09 суд прийняв до розгляду вищевказану заяву, тому спір вирішується в межах збільшених позовних вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві, який поданий в судовому засіданні від 27.01.09 (а.с. 63 т.1), поясненнях по справі, які подані в судовому засіданні від 31.03.09 (а.с. 78-81 т.2); письмових поясненнях по справі та додаткових поясненнях по справі (а.с. 29, 30, 82 т. 5).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2007 року сторонами по справі був укладений договір № 01/08-г на постачання природного газу.

На виконання умов договору позивач поставляв природний газ протягом січня-травня 2008 року.

Відповідно до п. 4.5 договору оплата за природний газ здійснюється на умовах 100% передплати до 23 числа місяця поставки.

Позивач зазначив, що відповідач проводив лише часткову передплату або взагалі не здійснював передплату, що підтвердив оборотно-сальдовою відомістю по журналу № 36.1.

На день звернення до суду відповідач в повному обсязі провів розрахунки за поставлений на його адресу позивачем природний газ.

Однак, оскільки розрахунки щодо попередньої оплати проводились несвоєчасно, позивачем у відповідності до п. 6.3 договору № 01/08-г від 15.10.07 та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" нараховано пеню у розмірі 1% заборгованої суми за кожний календарний день затримки платежу, яка згідно заяви від 28.10.09 становить 983225,35 грн. (а.с. 59-63 т.5).

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано до сплати інфляційні та 3% річних, які, згідно останнього розрахунку позивача становлять відповідно: 550939,30 грн. та 8290,91 грн. (а.с. 61-65 т.5).

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Вказав, що позивачем при обрахунку пені не враховано вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", згідно якого розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ (а.с. 78-81 т.2).

В частині стягнення інфляційних та 3% річних заперечує з тих підстав, що на день звернення до суду, заборгованість в частині основного зобов"язання відсутня, тому і відсутні підстави для вищевказаних нарахувань (а.с. 63 т.1).

Крім того, відповідач вважає, що позивач безпідставно здійснив вищевказані нарахування саме на суму не здійсненої попередньої оплати, оскільки у відповідності до ст. 693 ЦК України, в разі неналежного виконання умов договору щодо попередньої оплати, настають наслідки передбачені ст. 538 ЦК України. На думку відповідача, пеню, інфляційні та 3% річних можливо нараховувати лише на суми фактичної заборгованості, яка виникла з дня підписання актів приймання-передачі природного газу.

Водночас відповідач зазначив, що господарським судом Житомирської області розглядалась справа № 12/95 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр" про внесення змін до акта приймання-передачі природного газу за спожитий природний газ в листопаді 2007 року та стягнення 232160,09 грн.

Згідно рішення від 18.08.09, яке залишено в силі постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.12.09 та постановою Вищого господарського суду України від 17.02.10 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" 227629,06 грн. безпідставно сплачених в 2007 році коштів.

За таких обставин, відповідач вважає, що при обрахунку позовних вимог, кошти в сумі 227629,06 грн., які були сплачені ТОВ "Трансгаз", слід занести в рахунок фактично спожитого природного газу отриманого після листопада 2007 року. Таким чином, суми боргу за кожний день прострочення платежів в 2008 році, від якої обчислені позивачем штрафні санкції, істотно зменшаться, а тому зменшаться суми пені, інфляційних та 3% річних.

Представник відповідача здійснив контрольний розрахунок заборгованості із врахуванням вищевикладених обставин, починаючи з 2005 року (рік виникнення між сторонами господарських правовідносин) (а.с. 11-18, 82-87 т.2).

Згідно розрахунку відповідача протягом 2005-2008 рр. мала місце передплата, а тому пеня за несвоєчасно проведені розрахунки становить лише 57,83 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріалами справи підтверджено, що правовідносини щодо поставки природного газу між сторона виникли з 2005 року на підставі договорів: № 16/05 від 25.01.05 на поставку природного газу в 2005 році (а.с. 66 т.1; 121 т. 4); № 67/06 від 01.12.05 на поставку природного газу в 2006 році (а.с. 64, 65 т.1; 120 т.4 ); № 01/07-г від 01.11.07 на поставку природного газу в 2007 році (а.с.122 т.4).

Підставою виникнення взаємних зобов"язань між сторонами в 2008 році є договір № 01/08-г від 15.10.07, згідно якого постачальник (позивач) зобов"язався довести до споживача (відповідач), а споживач прийняти та оплатити поставлений природний газ в кількості та строки згідно реєстру (а.с. 16 т.1) .

Згідно планового реєстру розподілу обсягу природного газу споживачам ТОВ "Центр" на 2008 року, відповідачу щомісячно було заплановано поставляти природний газ в кількості 400,000 тис. м куб (а.с. 17 т.1).

Матеріали справи вказують на факт поставки позивачем на адресу відповідача природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі:

№ 011/01-08 від 31.01.08 в кількості 307,617 тис. м куб на суму 407305,09 грн.;

№ 068/02-08 від 29.02.08 в кількості 335,992 тис. м куб на суму 441569,29 грн.;

№ 123/03-08 від 31.03.08 в кількості 366,591 тис. м куб на суму 481783,28 грн.;

№ 17/04-08 від 30.04.08 в кількості 357,207 тис. м куб на суму 444198,05 грн.;

№ 226/05-08 від 30.05.08 в кількості 241411 тис. м куб на суму 335670,21 грн. (а.с. 18-20 т.1).

Відповідно до п. 4.5 договору, відповідач взяв на себе зобов"язання здійснювати 100% попередню оплату до 23 числа місяця попереднього місяцю поставки. Вказана умова мала місце і в договорах поставки в 2005-2007 рр.

Починаючи з 2005 року, відповідач при здійсненні усіх платежів в графі "Призначення платежу" платіжних доручень вказував: "Оплата за постачання природного газу згідно дог. № 16/05 від 25.01.05".

Отримані протягом 2005-2008 рр. кошти, позивач в хронологічному порядку заносив як оплату за раніше отриманий природний газ, а в разі відсутності боргу - в рахунок оплати природного газу, який мав поставлятись відповідачу в наступному місяці.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що спірні питання відносно проведених відповідачем розрахунків та наявної заборгованості, виникли після поставки природного газу в листопаді 2007 року, оскільки сторони мали різні бачення щодо його спожитого обсягу в цьому місяці.

Дійсно господарським судом Житомирської області розглядалась справа № 12/95 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр" про внесення змін до акта приймання-передачі природного газу за спожитий природний газ в листопаді 2007 року та стягнення 232160,09 грн.

Предметом розгляду по даній справі була кількість спожитого ТОВ "Трансгаз" природного газу в листопаді місяці 2007 року, яка згідно матеріалів справи № 12/95 ВАТ "Житомиргаз" визначена в обсязі 562637 м куб на суму 584489,82 грн., тому кошти, які надходили від відповідача в період з 07.11.07 по 21.12.07 в сумі 585000,00 грн., були зараховані позивачем в рахунок оплати за природний газ у вищевказаній кількості.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.08.09, яке залишено в силі постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.12.09 та постановою Вищого господарського суду України від 17.02.10 (а.с. 96-106 т.5) встановлено, що ТОВ "Трансгаз" використав природний газ в листопаді 2007 року в меншій кількості, а тому стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" 227629,06 грн. безпідставно сплачених в 2007 році коштів.

За таких обставин, оскільки кошти стягнуто на користь ТОВ "Трансгаз", тому є невірною позиція відповідача, що їх слід врахувати при розрахунку поточної заборгованості 2008 року, що в свою чергу зменшить нарахування пені, 3% річних та інфляційні.

Отже, згідно розрахунку позивача, з яким погоджується суд, станом на 01.01.08 заборгованість відповідача становила 196800,85 грн. (а.с. 145-153 т.4; а.с.61 т.5).

Платежі, які надходили від відповідача з 08.01.08 по 25.01.08 правомірно заносились позивачем в рахунок погашення цієї заборгованості. І лише з 25.01.08 частина коштів в сумі 18199,15 грн. була зарахована в рахунок оплати природного газу поставленого в січні 2008 року (а.с.61 т. 5).

Проаналізувавши проведені відповідачем розрахунки в 2008 році, суд погоджується з позицією позивача, що протягом періоду поставки в 2008 році ТОВ "Трансгаз" не виконував умови договору щодо попередньої оплати до 23 числа місяця попереднього місяцю поставки. Суд також погоджується з розрахунками позивача щодо поточної заборгованості відповідача, яка мала місце протягом 2008 року до дня останньої проплати - 14.07.08. (а.с. 145-153 т.4; а.с.61 т.5).

В частині нарахувань (пеня, інфляційні та 3% річних), які здійснені позивачем за невиконання свого обов"язку щодо попередньої оплати, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Умови проведення попередньої оплати товару визначені ст.693 ЦК України, згідно з приписами якої у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу, тобто положення про виконання зустрічних зобов'язань.

Частинами 3, 4 ст. 538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Матеріали справи вказують, що позивач здійснював поставку природного газу при відсутності попередньої оплати, незважаючи на те, що п. 4.6 договору сторони передбачили, що у разі не проведення оплати у зазначені строки постачальник має право не виконувати свої зобов"язання по поставці природного газу у плановому місяці і не заводити відповідні обсяги через ОДУ ДК "Укртрангаз". Вся відповідальність за збитки у разі такої неподачі лягає на відповідача.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадку порушення обов"язків, які виникають з даного договору, постачальник має право застосувати майнові санкції, як компенсації за невиконання договору, у відповідності з діючим законодавством України.

Відповідно до част.2 ст.538 ЦК України при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно.

За таких обставин, обов’язок сплати за отриманий природний газ у відповідача виник з моменту складання сторонами актів виконаних робіт (актів прийому-передачі природного газу).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач прострочив виконання свого обов’язку по оплаті поставленого природного газу, починаючи з дня, наступного за днем підписання відповідного акту прийому-передачі природного газу, а саме:

- за актом № 011/01-08 від 31.01.08 - з 01.02.08;

- за актом № 068/02-08 від 29.02.08 - з 01.03.08;

- за актом № 123/03-08 від 31.03.08 - з 01.04.08;

- за актом № 17/04-08 від 30.04.08 з 01.05.08;

- за актом № 226/05-08 від 30.05.08 - з 31. 05.08.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем неправомірно здійснено нарахування зе несвоєчасно проведену попередню оплату.

Однак, проаналізувавши щомісячні розрахунки, які здійснювались відповідачем, суд встановив, що останнім, хоча і не за умовами договору (до 23 числа місяця попереднього місяцю поставки), але проводилась частково попередня оплата природного газу, тому на день проведення розрахунків, який, як наголошувалось вище, є наступним після підписання актів приймання-передачі природного газу, мала місце наступна заборгованість:

- станом на 01.02.08 за спожитий природний газ в січні 2008 року - 294105,94 грн. (а.с.151 т.4; а.с. 61 т.5);

- станом на 01.03.08 за спожитий природний газ в лютому 2008 року - 385675,23 грн. (а.с.152 т.4; а.с. 62 т.5)

- станом на 01.04.08 за спожитий природний газ в березні 2008 року - 307458,51 грн. (а.с.153 т.4; а.с. 62 т.5);

- станом на 01.05.08 за спожитий природний газ в квітні 2008 року - 146656,56 грн. (а.с.153 т.4; а.с. 62 т.5);

- станом на 31.05.08 за спожитий природний газ в травні 2008 року - 335670,21 грн. (а.с.151 т.4; а.с. 63 т.5).

При цьому слід зазначити, що на день підписання акта приймання-передачі природного газу, отриманого в наступному місяці, відповідач в повному обсязі проводив розрахунки за природний газ, отриманий в попередньому місяці. Наприклад, на 29.02.08 (дата підписання акта приймання-передачі природного газу, спожитого в лютому місяці) відповідач провів розрахунки, за спожитий природний газ в січні місяці.

Відповідно до п.6.3 Договору за несвоєчасну оплату постачальнику за заведений плановий ліміт і спожитий природний газ споживач сплачує пеню за кожний календарний день затримки платежу у розмірі 1% заборгованості суми згідно умов даного договору.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто розрахунок пені має здійснюватися, виходячи з її розміру, що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, а також здійснені відповідачем оплати після підписання щомісячних актів приймання-передачі природного газу, судом самостійно здійснено обрахунок пені за несвоєчасно проведені розрахунки за уже поставлений природний газ, яка становить:

- січень 2008 р. - 2342,96 грн.;

- лютий 2008 року - 2378,07 грн.;

- березень 2008 року - 1230,53 грн.;

- квітень 2008 року - 1049,18 грн.;

- травень 2008 року - 6907,22 грн.

Отже, оскільки несвоєчасна оплата спожитого відповідачем природного газу має місце, то позовна вимога про стягнення пені є обгрунтованою та підлягає задоволенню частково у сумі 13907,96 грн.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, здійсненого судом, інфляційні за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий природний газ після підписання актів приймання-передачі природного газу становлять 10571,70 грн.

При цьому, обраховуючи інфляційні, суд виходив з рекомендацій, які викладені в листі Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляду судових справ".

Тобто інфляційні за лютий 2008 року обраховувались на суму боргу, яка була станом на 15.02.08 - 139105,94 грн. і становлять 3755,86 грн.;

інфляційні за березень на суму боргу станом на 15.03.08 - 115675,23 грн. становлять 4395,66 грн.

інфляційні за квітень на суму боргу станом на 15.04.08 - 22458,57 грн. становлять 696,15 грн.

за травень на суму боргу станом на 15.05.08 - 36656,56 грн. становлять 476,54 грн.

за червень на суму боргу станом на 15.06.08 - 235680,34 грн. становлять 1885,44 грн.

за липень на суму боргу - 127589,60 грн. мала місце дефляція на суму 637,95 грн.

Згідно розрахунку суду загальна сума 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий природний газ становить 1858,88 грн., з яких:

- в січні 2008 р. - 351,32 грн.;

- лютому 2008 року - 356,60 грн.;

- березені 2008 року - 184,26 грн.;

- квітні 2008 року - 131,12 грн.;

- травні 2008 року - 137,56 грн.

Слід зазначити, що при обрахунку 3% річних, суд виходив із сум заборгованості та періодів, застосованих при обрахунку пені.

З огляду на викладене, загальна сума задоволених позовних вимог становить:

13907,96 грн. + 10571,70 грн. + 1858,88 грн. = 26338,54 грн.

В частині стягнення 1503686,44 грн., з яких 956886,81 грн. - пеня; 540367,60 грн. - інфляційні та 6432,03 грн. 3% річних суд відмовляє, як заявлених безпідставно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, пов"язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 435,43 грн. - державного мита та 2,01 грн. - витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз", Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н., с. Наталівка, код 31881723

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр", м. Київ, вул. Чапаєва, 10, код 31469384, 24 739,85 грн., з яких:

- 12281,47 грн. - пеня;

- 10571,70 грн. - інфляційні нарахування;

- 1886,68 грн. - 3% річних;

- 1,89 грн. - витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу;

- 409,00 грн. - державного мита.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набірає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 24 березня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам.