Рішення № 90611843, 27.07.2020, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1866/20

Провадження № 2-а/484/68/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.03.2014 року у справі № 484/325/14-а, провадження № 2-а/484/39/14 його позовні вимоги задоволено, зокрема зобов`язано військову частину А0800 виплатити йому грошову допомогу при звільненні, передбачену ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% місячного грошового забезпечення, яка встановлена військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (зі змінами) з урахуванням виплаченої суми. Ухвалою суду від 06.01.2017 року у справі № 484/325/14-а, провадження № 6-а/484/1/17 ОСОБА_1 видано дублікат виконавчого листа, який він пред`явив до Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області для виконання. Державним виконавцем постановою від 15.05.2017 року відкрите виконавче провадження № 53902230, копії якої були направлені сторонам, однак боржником рішення суду не виконується. Після передачі виконавчого провадження до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) новим державним виконавцем Калашніковим Р.В. жодних заходів примусового виконання рішення не здійснено, у зв`язку із чим позивач просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов`язати його вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 17.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст. 257 КАС України без виклику сторін, за наявними матеріалами справи, з особливостями передбаченими ст. 287 КАС України. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив і доказів.

Відповідачем завчасно отримано позовну заяву з доданими документами. Однак, станом на день розгляду справи відзиву та доказів по суті спору ним не подано.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.03.2014 року у справі № 484/325/14-а, провадження № 2-а/484/39/14 позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема зобов`язано військову частину А0800 виплатити йому грошову допомогу при звільненні, передбачену ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% місячного грошового забезпечення, яка встановлена військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (зі змінами) з урахуванням виплаченої суми.

Ухвалою суду від 06.01.2017 року у справі № 484/325/14-а, провадження № 6-а/484/1/17 ОСОБА_1 видано дублікат виконавчого листа.

На підставі такої ухвали судом 13.03.2017 було видано виконавчий лист ОСОБА_1 для пред`явлений до примусового виконання.

Постановою головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Калашніковим Р.В. від 15.05.2017 року відкрите виконавче провадження № 53902230, копії якої направлено сторонам. Постановою державного виконавця від 11.04.2018 року внесено виправлення у постанову про відкриття виконавчого провадження.

В подальшому на виконання наказу Міністерства юстиції України № 3173/5/5 від 16.10.2019 року «Про утворення міжрегіональних органів Міністерства юстиції України» постановою від 26.12.2019 року виконавче провадження № 53902230 передано до новоутвореного Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Постановою від 14.01.2020 року державним виконавцем прийнято виконавчого провадження.

З того часу державним виконавець не вчинив жодної дії, не прийняв жодного рішення.

Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частинами 3, 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Відповідно частин 1, 2 п.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 12.04.2018 року накладено штраф на боржника. Жодних інших заходів примусового виконання рішення з часу перебування виконавчого листа на виконані (15.05.2017 року) до моменту звернення позивача до суду (15.06.2020 року) державним виконавцем не здійснювалось. Тобто за три роки державний виконавець не вчинив заходів, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», направлених на виконання судового рішення. Доказів на спростування вказаного суду не надано.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність у зв`язку із чим слід зобов`язати відповідача негайно з часу набрання рішенням у наданій справі законної сили здійснити заходи примусового виконання дублікату виконавчого листа у справі № 484/325/14-а, провадження № 2/484/39/14, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 13.03.2017 року.

Крім того, позивач просить допустити до негайного виконання рішення суду. Статтею 371 КАС України визначено перелік рішень, які виконуються негайно. Рішення у наданій справі не відноситься до тих, що підлягають негайному виконанню, а тому зазначена вимога ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Також позивач просить в порядку ст. 382 ч.1 КАС України встановити строк для подачі звіту щодо виконання рішення. Однак зі змісту статті вбачається, що це є правом суду, а не його обов`язком. Суд не вбачає підстав для подачі звіту, а тому в задоволенні вказаної вимоги також слід відмовити.

Крім того, позивач просить поновити строк звернення до суду з наданим позовом. Оскільки бездіяльність виконавця є триваючим правопорушенням, перебіг строку на оскарження автоматично продовжується, а тому підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 72-80, 90, 241-246, 257, 262, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з наданим позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калішнікова Руслана Володимировича щодо нездійснення заходів примусового виконання рішення у виконавчому провадженні № 53902230 по примусовому виконанні дублікату виконавчого листа у справі № 484/325/14-а, провадження № 2/484/39/14, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 13.03.2017 року.

Зобов`язати Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) негайно з часу набрання рішенням у наданій справі законної сили здійснити заходи примусового виконання постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.03.2014 року у справі № 484/325/14-а у спосіб та в порядку, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 53902230 по примусовому виконанні дублікату виконавчого листа у справі № 484/325/14-а, провадження № 2/484/39/14, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 13.03.2017 року.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), адреса: вул. Пастера, 58, м. Одеса, 65023; код ЄДРПОУ 41404999.

Вступна та резолютивна частини рішення складені 23 липня 2020 року.

Повний текст рішення має бути складено до 27 липня 2020 року.

СУДДЯ: