Рішення № 90611834, 22.07.2020, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/756/19

Провадження № 2/483/372/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2020 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Казанлі Л.І.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

16 травня 2019 року акціонерне товариство комерційний банк (далі - АТ КБ) «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача 132 263 грн 59 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором від 27 грудня 2020 року.

18 листопада 2019 року заочним рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області вказаний цивільний позов було задоволено повністю.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 березня 2020 року вказане заочне рішення було скасовано.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27 грудня 2010 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало відповідачеві кредит в розмірі 30000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а останній був зобов`язаний щомісячно сплачувати платіж в рахунок погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідач не виконував своїх зобов`язань зі сплати обов`язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту. Його заборгованість за вказаним договором станом на 23 квітня 2019 року складає 132 263 грн 59 коп.. Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій, крім цього, зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги. Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 130 ЦПК України, до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов такого.

27 грудня 2010 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, що складається з анкети-заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, викладених на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/. Вказане підтверджується змістом заяви позичальника, в якій вказано, що він із вищезазначеними документами ознайомлений та погоджується, що ці документи разом із заявою складають кредитний договір (а. с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що долучений до цієї заяви витяг з умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (а. с. 18-32) не містить підпису відповідача.

За змістом наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором від 27 грудня 2010 року, станом на 23 квітня 2019 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 132 263 грн 59 коп., з яких: 66 720 грн 44 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 26 206 грн 70 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 32 365 грн 75 коп. - заборгованість з пені за прострочене зобов`язання, 196 грн 24 коп. - заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, а також суми штрафів - 500 грн (фіксована частина) та 6 274 грн 46 коп. (процентна складова) (а. с. 10-14).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина 2 статті 1055 ЦК України).

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України)

З дослідженої судом заяви позивальника вбачається, що відповідачем підписано лише заяву на отримання кредиту. При цьому, підписаний сторонами договір не містить умов щодо сплати пені та штрафу.

В той же час, долучений до позовної заяви витяг з умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містить підпису відповідача, а отже не може визнаватися кредитним договором.

При цьому суд зазначає, що підписана відповідачем заява на кредитування, що містить посилання на умови та правила надання банківським послуг, не містить прив`язки до редакції умов та правил, а тому не дозволяє встановити, які саме умови мали на увазі сторони у 2010 році (рік укладення договору).

Отже, матеріали справи не містять доказу, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати неустойки (пені, штрафів) і саме в таких розмірах.

Відтак, за відсутності письмового договору про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг та відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічну позицію висловила Велика палата Верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, зазначивши, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання до запропонованого договору.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що суду не надано письмового договору, підписаного відповідачем, про те, що він приймає умови щодо нарахуванням пені, а також зміну умов кредитування, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог - стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту у сумі 66 720 грн 44 коп..

Позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1 983 грн 95 коп., що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до суми задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1 000 грн 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: Миколаївська область , м . Очаків АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) в рахунок заборгованості станом на 23 квітня 2019 року за кредитним договором від 27 грудня 2010 року - 66 720 (шістдесят шість тисяч сімсот двадцять) гривень 44 копійки, а також 1 000 (одну тисячу) гривень 80 копійок - в рахунок відшкодування судових витрат.

В задоволенні іншої частини вимог акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: