Ухвала суду № 90611107, 27.07.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/88/2020

132/3359/19

У Х В А Л А

27.07.2020 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області \

у складі: головуючого судді Верніка В.М.

суддів Порощука П.П., Шепеля К.А.,

із участю: секретаря Яковець К.В.,

прокурора Посвалюка І.П.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Присяжнюка О.Г., Білошкурського О.В., Чаленко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020160000108 від 09.03.2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ст.348 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Жмеринського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження №12017020160000108 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ст.348 КК України, за ознаками вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбання, носіння, зберігання, а ОСОБА_1 – також збуту вогнепальної зброї, бойових прпипасів без передбаченого законом дозволу, та за ознаками вчинення ОСОБА_2 замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

В судовому засіданні прокурор Посвалюк І.П. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на об`єктину неможливість закінчити судовий розгляд в межах строку чинності вказаного запобіжного заходу. Зазначив, що дотепер не зникли та не зменшилися ризики того, останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення, які визначаються тим, що обвинувачений ОСОБА_2 офіційно не був працевлаштований та не перебував у зареєстрованому шлюбі, не має постіного легального джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, які б втримали його від зміни місця проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності за висунутим йомузвинуваченням. Натомість, перебуваючи на волі та будучи обізнаним з особами та адресами проживання свідків, він зможе незаконно вливати на них задля зміни показань, що суттєво перешкоджатиме судовому розгляду кримінального провадження. З урахуванням вказаних обставин та тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому умисних злочинів вваажає недоцільним та малоефективним застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу через неможливість запобігти цим ризикам. Також зауважив, що ОСОБА_2 обвинувачено у вчиненні особливо тяжкого злочину, який має насильницький характер, тому просив суд не визначати йому розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники Білошкурський О.В. і Чаленко Н.В. заперечили стосовно продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, який просили змінити на домашній арешт за адресою реєстрації останнього в АДРЕСА_1 , що належить його матері. Підставами заявленої зміни запобіжного заходу вважають невірну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 за пред`явленим останньому обвинуваченням, його літній вік та хворобливий стан здоров`я.

Захисник Присяжнюк О.Г. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали думку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_2 щодо необхідності зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 також подав в судовому засіданні заяву про вчинене щодо нього протиправні дії працівниками конвойної служби під доставки в судове засідання до Жмеринського міськрайонного суду 21.07.2020 року, які на його думку містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.127, 365 КПК України, відомості про що просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за їх викликом в судове засідння не з`явилися, попередньо подавши до суду заяви щодо проведення подальшого судового розгляду справи без їх участі, проти чого не заперечували інші учасники провадження.

Заслухавши думки сторін, вивчивши матеріали клопотання та судового провадження, судом встановлено таке.

У відовідності до положень ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Так, строк дії раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2019 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який був востаннє продовжений ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 29.05.2020 року, спливає 27.07.2020 року, проте, закінчити судовий розгляд даного кримінального провадження у зазначені строки з об`єктивних причин не вбачається можливим з огляду на потребу дослідження значного обсягу доказів в ході судового розгляду, допиту свідків та обвинувачених.

При цьому суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , характер та обсяг висунутого йому звинувачення, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватим, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками, на які вказано прокурором, та чинність яких наразі не спростовано стороною захисту запереченням належної кваліфікації суспільно небезпечних дій, правову оцінку чому суд уповноважений надати лише за результатом дослідження сукупності усіх доказів. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 з урахуванням наведеного, не маючи стійких соціальних зв`язків та легальних джерел постійного доходу, маючи непогашену судимість за наслідком неодноразового притягнення його раніше до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів досить вірогідно може вчинити інше кримінальне правопорушення або переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, надто з огляду на обвинувачення його у вчиненні за обтяжуючих відповідальність обставин умисних злочинів, один з яких є особливо тяжким, чи протиправно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, допит яких наразі не завершено.

Заявлене стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_2 клопотання про зміну останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд вважає необгрунтованим, оскільки наведені доводи про літній вік та хворобливий стан здоров`я ОСОБА_2 не визначають істотних змін цих обставин, що охоплююються оцінкою можливості запобігання ризикам при застосуванні та продовженні виключного запобіжного заходу, у тому числі щодо загальної тривалості утримання обвинуваченого під вартою, яке зумовлене об`єктивними потребами забезпечення кримінального провадження. При цому ані обвинуваченим, ані захисниками не представлено документальних відомостей стосовно права власності житлового приміщення, обмеження залишення саме якого заявлено у якості домашнього арешту, можливість проживання у якому ОСОБА_2 за фактом реєстрації у ньому без згоди власника не є безумовною, не виключаючи можливості втрати такого права за перевищенням встановленого законом строку відсутності у житловому примішенні без поважних причин. Відтак доводи сторони захисту не доводять власних вимог щодо зміни запобіжного заходу та не спростовують обгрунтувань прокурора стосовно доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , а тому вказане клопотання захисників підлягає залишенню без задоволення.

Таким чином, з огляду на невстановлення виключних обставин щодо неможливості застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає достовірних підстав для застосування жодного з інших, більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони недостатні для запобіганню вказаним ризикам та належному виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків, визначаючи виправданим продовження дії застосованого виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 за наявності більш вагомого суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до особистої свободи, становлячи достатні підстави його продовження строком на 60 днів з урахуванням потреб здійснення судового розгляду.

Водночас з урахуванням встановлених ризиків та тяжкості покарання, з огляду на обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, суд визначає відсутнім обов`язок визначення йому розміру застави.

Подана в судовому засідання обвинуваченим ОСОБА_2 заява про вчинення кримінальних правопорушень підлягає направленню судом керівнику Жмеринської місцевої прокуратури для вчинення відповідних дій, оскільки внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, власне вимогу про що висунуто вказаним суб`єктом звернення, до повноважень суду не належить.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 131, 176, 177, 178, 183, 199, 331, 350 КПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити на 60 днів, тобто до 24.09.2020 року включно, запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2019 року, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання – відмовити.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 15 години 00 хвилин 23.09.2020 року з повторним викликом учасників провадження та свідків.

Заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про вчинені кримінальні правопорушення від 27.07.2020 року направити керівнику Жмеринської місцевої прокуратури для вирішення питань щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, до Вінницького апеляційного суду, що не перешкоджає судовому розгляду.

Головуючий

Судді