Рішення № 90606230, 21.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2781/20

Провадження № 2/522/3845/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі

головуючої судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (м.Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (м.Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, офіс 215), Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович (м.Одеса, вул. Гоголя, 19, офіс 1), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17 грудня 2019 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі № 32526, за яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № 007-15440-260413 від 26.04.2013 року з ОСОБА_1 у розмірі 10501,71 (десять тисяч п`ятсот одна грн. 71 коп.), а також скасувати виконавчий напис від 17 грудня 2019 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі № 32526, за яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № 007-15440-260413 від 26.04.2013 року з ОСОБА_1 у розмірі 10501,71 (десять тисяч п`ятсот одна грн. 71 коп.).

Позов обґрунтовано тим, що 17 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №32526 за кредитним договором № 007-15440-260413 від 26.04.2013 року про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у розмірі 10501,71 (десять тисяч п`ятсот одна грн. 71 коп.), з яких: сума заборгованості за кредитом складає 4976,71, сума заборгованості по сплаті відсотків складає 5 525 грн.

Сума заборгованості за Кредитним договором № 007-15440-260413 від 26.04.2013 року у розмірі 10501,71 грн. не є безспірною і не може вважатись обґрунтованою. Позивач не погоджується з сумою заборгованості, щодо якої видано виконавчий напис нотаріуса, і тому така сума не має ознак безспірності.

Позивач подав заяву про проведення судового засіданні згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з`явились, хоча про час, дату та місце судового засідання були повідомлені у встановленому порядку.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №32526 за кредитним договором № 007-15440-260413 від 26.04.2013 року про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у розмірі 10501,71 (десять тисяч п`ятсот одна грн. 71 коп.), з яких: сума заборгованості за кредитом складає 4976,71, сума заборгованості по сплаті відсотків складає 5 525 грн.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався, зокрема, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999р., в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014р.

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі за текстом - Порядок).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999р.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Тобто, на момент вчинення спірного виконавчого напису (17.12.2017року) вже існувало судове рішення, що набрало законної сили, яким повернуто у дію попередню редакцію постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001р.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (в редакції чинній станом на дату вчинення спірного виконавчого напису) встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Отже, станом на 17.12.2017 року - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріально посвідчених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічну позицію щодо застосування норм матеріального права висловлено Верховним Судом в постанові від 29 січня 2019 року у справі № 910/13233/17.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позовні вимоги в частині визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17 грудня 2019 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі № 32526, за яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № 007-15440-260413 від 26.04.2013 року з ОСОБА_1 у розмірі 10501,71 (десять тисяч п`ятсот одна грн. 71 коп.). підлягають задоволенню.

Суд відмовляє у задоволенні вимог стосовно скасування виконавчого напису від 17 грудня 2019 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрованого в реєстрі № 32526, за яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № 007-15440-260413 від 26.04.2013 року з ОСОБА_1 у розмірі 10501,71 (десять тисяч п`ятсот одна грн. 71 коп.), оскільки скасування виконавчого напису не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якого суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, та враховує, згідно що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (м.Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (м.Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, офіс 215), Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович (м.Одеса, вул. Гоголя, 19, офіс 1), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17 грудня 2019 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі № 32526, за яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № 007-15440-260413 від 26.04.2013 року з ОСОБА_1 у розмірі 10501,71 (десять тисяч п`ятсот одна грн. 71 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:

21.07.2020