Ухвала суду № 90604392, 24.07.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/2690/20

пр № 2-з/464/29/20

У Х В А Л А

24 липня 2020 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.,

секретаря судових засідань Бігун Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Медвідь В. О. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

у провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до відповдічів про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 93378,27 грн.

23.07.2020 представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми позову, яка становить 93378,27 грн до набрання рішенням законної сили у даній справі.

Обґрунтовує заяву тим, що внаслідок ДТП відбулось зіткнення автомобілів під керуванням сторін. Транспортний засіб позивача отримав технічні пошкодження. Вартість матеріального збитку 158940,34 грн. Враховуючи ціну позову та матеріально-правовий інтерес позивача просить заяву задовольнити у відповідності до ст. ст. 149, 150 152 ЦПК України.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, у відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення доказів, оглянувши матеріали справи № 464/2690/20, суд прийшов наступного.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Верховний Суд України, у постанові від 25.05.2016 року прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, виклав правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пункт 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як вбачається з поданого позову, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 58940,34 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову не конкретизовано перелік та вид нерухомого, рухомого майна відповідача, на які слід накласти арешт. Будь-яких клопотань з метою отримання відповідних відомостей ним також не заявлено. Не зазначення заявником відомостей про наявність майна та грошових коштів у відповідача, доказів вартості майна позбавляє суд можливості перевірити співмірність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Відповідно до встановленого в цивільному судочинстві принципу диспозитивності, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, при розгляді заяви позивачем не доведено співмірність заявлених позивачем заходів забезпечення позову (накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу) заявленим позовним вимогам.

Враховуючи наведене вище, а також те, що позивачем не зазначено, на яке саме майно відповідача слід накласти арешт, суд приходить до висновку, що у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - відмовити.

Ухвала суду у відповідності до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала суду складена та підписана суддею 24 липня 2020 року.

Суддя О.Ю.Горбань