Постанова № 90602190, 14.07.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5261/20

Провадження № 3/359/2307/2020

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в:

11.07.2020 року о 20 год. 50 хв. на 33 км. автодороги Київ-Харків М03, гр. ОСОБА_1 в легковому автомобілі марки «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_2 , що має загальну кількість місць для сидіння 24, перевозив 8 осіб, більше 5, що не є членами однієї родини, чим порушив пп. 7 п. 3 Постанови Кабінету міністрів України №392 від 20.05.2020 року та п. 1.10 затвердженого протоколу №19 позачергового засідання Київської обласної комісії з питань ТЕБ та НС від 25.05.2020 року, за що передбачена відповідальність ст. 44-3 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома.

Суд, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, встановив, що вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 058357 (а.с.2), диском (а.с. 3).

Так, відповідальність заст. 44-3 КУпАП встановлена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативних актів, а саме до: Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"; інших актів законодавства; рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Статтею1 вказаного Закону, яка регулює визначення термінів, визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

За приписами ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Згідно пп. 7 п. 3 Постанови Кабінету міністрів України №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на період дії карантину забороняється здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, зокрема пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більше ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та контроль використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, ступінь вини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріали справи, та те, що тяжких наслідків не настало, суд дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 23, 33, 44-3 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , у скоєні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., що слід стягнути на користь Держави України (отримувач коштів: Борисп.УК/Бориспіль/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA888999980313070106000010004; код класифікації доходів: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA028999980313161206000010004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк