Ухвала суду № 90601938, 27.07.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8508/20

Провадження № 1-кс/344/3180/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т. М., за участю секретаря Максимів Н.С., прокурора Сенечака Р.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Павліва В.І., розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в межах кримінального провадження № 12020090010000117 від 15.01.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив корисливі злочини за наступних обставин. Так, 14.01.2020 року, близько 17 год 20 хв ОСОБА_1 проходив повз під`їзд № 2, що по АДРЕСА_1 , біля якого стояв малолітній ОСОБА_2 та тримав у правій руці мобільний телефон. В цей час у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, переслідуючи особисті корисливі мотиви на незаконне збагачення, підбіг до ОСОБА_2 та вихопив із правої руки останнього мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6A», чорного кольору IMEI-1/ НОМЕР_1 IMEI-2/ НОМЕР_2 , вартість якого становить 1 537 гривень. Після цього, ОСОБА_1 з місця події втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій, вчинених ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 , яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 спричинено майнову шкоду на загальну суму 1 537 грн.

Як зазначено у клопотанні, продовжуючи свою протиправну діяльність 15.04.2020 року, близько 20 год 23хв, ОСОБА_1 зайшов до приміщення аптеки «Подорожник Станіслав», що знаходиться по вул. Миколайчука , 30, у м. Івано-Франківську. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_1 побачив на столі касової зони, біля службового комп`ютера, мобільний телефон, після чого у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, користуючись тим, що продавець ОСОБА_4 відволіклась, таємно викрав з столу касової зони мобільний телефон марки «2Е», модель «Е500А», 2019 року, чорного кольору, вартістю 855 гривень. Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим ТзОВ «Подорожник Станіслав» майнову шкоду на вказану вище суму.

Матеріалами клопотання зазначається, що 23 липня 2020 року, відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.07.2020 року, ОСОБА_1 затримано та 23.07.2020 року йомуповідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України.

Зі змісту клопотання випливає, що можлива причетність ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, а саме даними, які містяться у протоколах пред`явлення особи для впізнання, допитами свідків, відповідь із ломбардного відділення, довідка аналізу технічної інформації по мобільному номеру телефону, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Обґрунтовуючи наявність ризиків, слідчий покликається на можливість підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до шести років і підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину. Окрім цього, ОСОБА_1 , після вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, із викраденим майном покинув місце вчинення злочину; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв`язків, а тому з метою отримання прибутку може вчиняти нові умисні корисливі злочини. Окрім того ОСОБА_1 в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо клопотання, вказавши, що підозрюваний не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 34 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 71 468 (сімдесят одна тисяча чотириста шістдесят вісім) гривень, оскільки, на переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 20 вересня 2020 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Визначити заставу у розмірі 71 468 (сімдесят одна тисяча чотириста шістдесят вісім) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: НОМЕР_3).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали - шістдесят днів.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Антоняк Т.М.

Повний текст ухвали складено 27.07.2020 року.

.