Ухвала суду № 90600654, 27.07.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.

з секретарем: Єременко М.В.

за участю: прокурора - Киричок О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисників - адвокатів Бурянського А.В., Стасенко Д.С., Олексієнко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, заявленого у кримінальному провадженні № 201/11520/18 (пр. № 1-кп/201/678/2020), відомості про яке 19 травня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018040010000218, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

У судовому засіданні прокурором було подано письмове клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив про те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корупційного нетяжкого злочину, а отже, існує ризик того, що останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків шляхом застосування погроз, насильства тощо для зміни свідками своїх показань або відмови від надання викривальних для обвинуваченого показань, а також обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, у зв`язку із чим, викладені обставини, на думку сторони обвинувачення, свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які обґрунтовують застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Захисники - адвокати Бурянський А.В., Стасенкко Д.С. і Олексієнко Ю.О. заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, посилаючись на його невмотивованість і необґрунтованість, оскільки викладені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджуються жодними доказами, які б обґрунтовували їх наявність і можливість застосування до обвинуваченого заявленого запобіжного заходу. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думки своїх захисників і просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Вислухавши клопотання і думку прокурора, а також думки сторони захисту, суд доходить до таких правових висновків.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Мета та підстави для застосування запобіжного заходу передбачені у ст. 177 КПК України, відповідно до положень якої, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні . Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Аналізуючи подане прокурором клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суд доходить до висновку про те, що прокурором належним чином не доведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також необхідність застосування до обвинуваченого саме такого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, при цьому, суд враховує ті обставини, що за час здійснення судового розгляду у цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_1 постійно і вчасно з`являвся разом із захисниками у судові засідання для відстоювання своєї позиції у цьому кримінальному проваджені, на відміну від представників сторони обвинувачення, щодо яких судом неодноразово направлялися листи керівництву органу прокуратури для відповідного реагування на неявки прокурорів у судові засідання, що спростовує ризик можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, під час судового розгляду було допитано майже всіх свідків сторони обвинувачення, жоден з яких не заявляв про будь-який незаконний вплив з боку обвинуваченого чи інших осіб, а отже, судом не встановлено можливість незаконного впливу обвинуваченого на свідків, як зазначає прокурор у своєму клопотанні, крім того, прокурором також не надано будь-яких належних доказів або неспростовних фактичних даних щодо можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому останній обвинувачується, враховуючи, що інкримінований обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно обвинувального акта, злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України, було закінчено з моменту надання неправомірної вигоди і затримання обвинуваченого, що спростовує доводи прокурора про наявність цього ризику, у зв`язку із чим, клопотання прокурора є необґрунтованим і з цих підстав не може бути задоволено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 179, 194, 331, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: К.О. Шелестов