Вирок № 90599821, 14.07.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5440/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2020 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Волошин Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в залі суду в м.Львові кримінальне провадження /внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140050001583 від 27.05.2020 року /про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

обвинувачений ОСОБА_1 , 19.05.2020 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , шляхлом вільного доступу, таємно викрав належний ОСОБА_2 телевізор марки «Samsung», серійний номер: НОМЕР_1 , вартістю 4000,00 грн., після чого покинув місце вчинення кримінального проступку з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 4000,00 гривень, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.185 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , в порядку ст.302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_1 , яка була складена в присутності захисника - адвоката Величка О.Б. вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_2 , відповідно до поданої заяви, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12020140050001583 від 27.05.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.185 КК України у спрощеному провадженні без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.185 КК України знайшла своє підтвердження.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, такими, що знаходяться в об`єктивному зв`язку з матеріалами кримінального провадження, повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушенні (проступку), відтак кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_1 характеризується посередньо, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, вину у вчиненому визнав повністю та добровільно відшкодував потерпілій завдані збитки.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкцій статей особливої частини Кримінального кодексу України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.

За загальними правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. (ч.2 ст.4 КК України).

Санкцією ч.1 ст.185 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

01.07.2020 року набули чинності зміни до ч.1 ст.185 КК України, згідно якими посилена відповідальність за вказане правопорушення у вигляді штрафу та встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років. (Закон № року №2617-VIII від 22.11.2018). При цьому, даним законом диспозицію ч.1 статті 185 КК України змінено не було.

Відповідно до ч.2 ст.5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи, що санкцією ч.1 ст.185 КК України, в редакції закону № 2617- VIII посилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією що діяла до 01.072020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст.185 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (щодо штрафу).

Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази:

-Телевізор марки «Samsung», чорного кольору, серійний номер (S/N): НОМЕР_1 - слід залишити потерпілій ОСОБА_2 .

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази, а саме:

-телевізор марки «Samsung», чорного кольору, серійний номер (S/N): НОМЕР_1 -залишити потерпілій ОСОБА_2 .

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Мисько Х.М.