Постанова № 90598984, 15.07.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1888/20

Провадження № 3/311/810/2020

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.07.2020 м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Притули М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ОБ № 064309 від 11.05.2020 року), який надійшов з Кам`янсько-Дніпровського відділення поліції від Енергодарського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2020 року о 20-30 годині, рухаючись в м.Василівка по вул.Свердлова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом скутером «сітікар» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому порядку, лікарем у місті Василівка, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою провину не визнав та суду пояснив, що 31.05.2020 року о 20-20 год. він, керуючи скутером, їхав по м.Василівка та не доїжджаючи до провулку Свердлова, його зупинили працівники поліції, пояснюючи причину зупинки тим, що на скутері не горить задній стоп-сигнал. Коли він зупинився, підійшов працівник поліції та попросив пред`явити документи на транспортний засіб, та він ( ОСОБА_3 ) відповів, що у нього документів немає, так як документи на скутер не потрібні. На питання співпрацівника поліції, чи вживав він спиртні напої, він відповів, що не вживав. Та поліцейський попросив залишити скутер та прослідувати у лікарню для проходження медичного огляду. Він погодився та попрохав свого знайомого ОСОБА_4 залишити у нього на подвір`ї тимчасово його скутер. На запитання продути у прилад алкотестера, поліцейський покликав напарника та із застосуванням фізичної сили, заламуючи йому руки, поліцейські посадили його в службовий автомобіль та поїхали у Василівську лікарню, де йому поміряли артеріальний тиск, надали продути у прилад алкотестера «Драгер», результати якого у журналі були записані інші, ані ж ті, які фактично були відображені на дисплеї приладу. На його прохання, адресованому медичному персоналу надати йому для ознайомлення сертифікат приладу алкотестера, йому відповіли відмовою. Потім лікарем був складений висновок, з результатами якого він не погодився, а тому висновок і не підписав. Просив визнати його невинним та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Притула М.І. вважає, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебував 31.05.2020 року у стані алкогольного сп`яніння в ході розгляду справи не здобуто, просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За клопотанням захисника під час судового розгляду справи були допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює медичною сестрою у Василівській центральній районній лікарні та 31.05.2020 року до хірургічного відділення лікарні поліцейські привезли чоловіка для проведення медичного освідування. Вона підготувала документи та поміряла чоловіку артеріальний тиск, який був у нормі 120\80. Потім прийшов лікар ОСОБА_7 , який провів медичний огляд ОСОБА_1 , про що склав Акт, а потім ОСОБА_1 продув у спеціальний прилад - газоаналізатор «АлкоФор», який показав у ОСОБА_1 алкогольне сп`яніння, 1,5 проміле, однак точний показник не пригадує за спливом часу. Лабораторні дослідження ОСОБА_1 не проводилися, біоаналізи не бралися. Мундштук газоаналізатора для продуття був наданий ОСОБА_1 опечатаним та упаковку знімали саме в присутності ОСОБА_1 , який жодних заперечень з цього приводу не висловлював. В журнал всі дані за проведеним відносно ОСОБА_1 медичного освідування вносила вона. Документи на газоаналізатор у Василівській лікарні є в наявності, за запитом можуть бути надані. Отримавши результат «алкогольне сп`яніння» за проведеним медичним оглядом, ОСОБА_1 відмовився підписати складений висновок, та отримавши позитивний результат, ОСОБА_1 почав заперечувати проти нього, вказував на невідповідність приладу сертифікації. У складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення вона була зазначена як свідок того, що у її присутності ОСОБА_1 відмовився підписати висновок за результатами його медичного огляду та складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що він працює інспектором СРПП № 2 Кам`янсько-Дніпровського ВП Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області та з ОСОБА_8 на підставі наказів керівництва були відряджені здійснювати свої службові обов`язки по патрулюванню до Василівського району Запорізької області. Так, близько о 20-30 год. 31.05.2020 року вони слідували на службовому автомобілі по м.Василівка та попереду руху побачили скутер, на якому не горіло світло заднього сигналу та скутером керував чоловік без шолома. Вони зупинили скутер, він підійшов до водія, попросив документи на транспортний засіб, їх не виявилося. Від водія було чутно запах алкоголю, він мав нечітку мову, нестійку ходу. В протоколі вказані ознаки не зазначив поспіх, а потім забув. На питання, чи вживав ОСОБА_1 спиртні напої, той відповів, що пив пиво. Він попросив водія ОСОБА_1 залишити скутер на узбіччі та проїхати з ними у лікарню для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. На місці зупинки прилад «Драйгер» не застосовували, оскільки їм, як відрядженим інспекторам, прилад алкотестера не видавався. Проїхати у лікарню водій ОСОБА_1 погодився та почав запитував у мешканців будинків, до кого можна поставити транспортний засіб. Потім зайшов до одного з подвір`я, йому відмовили, а в подальшому, зайшовши до подвір`я його знайомого чоловіка, той дозволив розмістити скутер ОСОБА_1 . Та оскільки ОСОБА_1 погодився на проходження медогляду в лікарні, його попросили прослідувати в службовий автомобіль. ОСОБА_1 сів на заднє пасажирське сидіння, а напарник ОСОБА_9 спереду авто, на пасажирське сидіння. При цьому, будь–яку фізичну силу по відношенню до ОСОБА_1 вони не застосовували, ОСОБА_1 добровільно сів в автомобіль, при цьому розміщався один на задньому сидінні, без застосування будь-яких спеціальних заходів, оскільки у їх застосуванні не було необхідності. Опору їм ОСОБА_1 не вчиняв. У Василівській лікарні ОСОБА_1 на стан сп`яніння оглянув лікар, провів його візуальний огляд, медсестра поміряла артеріальний тиск, потім ОСОБА_1 пройшов алкотест за допомогою газоаналізатора, результат якого виявився позитивним, десь 1,0 проміле, точно не пригадує. Побачивши на дисплеї приладу газоаналізатора позитивний результат освідування, ОСОБА_1 відразу відмовився ставити підпис на висновку та у протоколі про адміністративне правопорушення та свідками цієї відмови були записані лікар та медична сестра цієї лікарні, прізвищ цих осіб не пригадує. Відповідно до висновку медичного огляду, був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, примірник якого вручено ОСОБА_1 , та по суті якого ОСОБА_1 надав пояснення, вказуючи, що перед тим як сісти за кермо скутера він пив пиво та безпосередньо ці його пояснення і були внесені ним, інспектором ОСОБА_10 Л ОСОБА_11 , у складений протокол.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що з ОСОБА_1 він знайомий тривалий час, з 1989 року, знаходиться з ним у добрих стосунках, конфліктів між ними не виникало, підстав оговорювати ОСОБА_1 , немає. Також свідок повідомив, що 31.05.2020 року близько о 20-30 год. він, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вийшов на подвір`я покурити та побачив, як до нього у двір катить свій скутер ОСОБА_1 , та поліцейський, який знаходився неподалік від ОСОБА_1 , запитав, чи може у нього на подвір`ї залишити свій скутер ОСОБА_1 , на що він погодився. На запитання поліцейського чи бажає ОСОБА_1 проїхати у лікарню на медичний огляд, ОСОБА_12 повідомив, що бажає. При цьому, прилад алкотестеру ОСОБА_1 продути не пропонували. Після того, як скутер розмістили у нього на подвір`ї, потім працівники поліції взяли ОСОБА_1 під руки та, заламавши їх, з силою помістили ОСОБА_1 в службовий автомобіль та повезли його у лікарню. Вказує, що був обурений поведінкою поліцейських з приводу застосування відносно ОСОБА_1 фізичної сили, коли, заламуючи ОСОБА_1 руки вони, посадили його в свій автомобіль, навіть робив поліцейським зауваження. Та що саме відбувалося у лікарні, він повідомити не може, оскільки безпосередньо очевидцем тих подій не був.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

За змістом Закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Притули М.І., незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, знайшла своє повне підтвердження у досліджених судом наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 064309, складеним о 21-40 год. 31.05.2020 року інспектором СРПП Кам`янсько-Дніпровського ВП Бережним І.Є., згідно якого ОСОБА_1 31 травня 2020 року о 20-30 годині, рухаючись в м.Василівка по вул.Свердлова, керував транспортним засобом скутером в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився лікарем у встановленому порядку, у Василівській районній лікарні (а.с.1);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксоване не автоматичному режимі серії БАА №336376 від 31.05.202 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП України та накладенні на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 510,00 гривень (а.с.3);

- висновком КНП «Василівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ВРР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №116 від 31.05.2020 року, за результатами якого 31.05.2020 року о 21-30 годині ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с.2,20);

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 від 31.05.2020 року, яка підтвердила, що ОСОБА_1 31.05.2020 року о 21-50 годині відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.4);

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_13 від 31.05.2020 року, який підтвердив, що ОСОБА_1 31.05.2020 року о 21-50 годині відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.4);

- Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №116, відповідно до якого вбачається, що о 21-30 годині 31.05.2020 року лікарем КНП «Василівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ВРР ЗО лікарем ОСОБА_13 був оглянутий ОСОБА_1 , відносно якого проведено зовнішній огляд за симптоматикою обстежуваної особи, а саме ОСОБА_1 та в якому зазначено, що при зовнішньому огляді у останнього постерігається наступне: хода не стійка, міміка млява, хода хитка, рухи не точні, є запах алкоголю з рота (а.с.18,21);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.05.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 о 21-10 годині 31.05.2020 року направлено до КНП «Василівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ВРР ЗО для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.22);

- журналом КНП «Василівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ВРР ЗО реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та в якому під порядком номером 116 зареєстровано медичний огляд, проведений 31.05.2020 року о 21-30 годині лікарем Лопатіним В.С ОСОБА_14 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який доставлений поліцейським СРПП Лемешевим В.І. Результат медичного огляду – 1,05 проміле, діагноз: алкогольне сп`яніння (а.с.23-24);

- Сертифікатом відповідності газоаналізатора типу АлкоФор.., UA/TR/001 12.18-20, виданого 19.03.2020 року (а.с.19 зворот);

- декларацією про відповідність газоаналізатора «АлкоФор», виданою 19.05.2020 ТОВ «Сорбполімер-Аналітик» (а.с.19,19 зворот).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що пояснення ОСОБА_1 спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами, які є послідовними, взаємопов`язаними та такими, що не суперечать одне одному.

При цьому порушень вимог Інструкції при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 судом не встановлено.

Врахувавши всі обставини справи, повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є доведеною.

Незважаючи на обрану ОСОБА_1 захисну позицію, його вина у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість інспектора ОСОБА_5 . при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 064309 від 31.05.2020 року, лікаря КНП «Василівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ВРР ЗО Лопатіна В.С. при оформленні ним висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння за №116 від 31.05.2020 року, судом не встановлено.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 ч.1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9а ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права – одне з підвалин демократичного суспільства – закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, надані в судовому засіданні показання свідка захисту ОСОБА_4 суд до уваги не приймає, оскільки надані ним покази є неінформативними, так як останній очевидцем подій щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у Василівській центральній районній лікарні не був, та будь-яких пояснень щодо складеного лікарем висновку, який ОСОБА_1 оспорюється, свідок не надав, оскільки був очевидцем лише тих подій, коли ОСОБА_1 розташовував на його подвір`ї свій транспортний засіб - скутер, а тому як доказ судом покази даного свідка не приймаються за не інформативністю.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та для прийняття рішення по справі достатньо наданих доказів у тому числі і письмових медичних документів, про яких зауважував захисник.

Посилання захисника, що протокол про адміністративне правопорушення є недійсним та неналежним доказом у розумінні ст.251 КУпАП, є непереконливими. В наявному в матеріалах справи протоколі серії ОБ № 064309 від 31.05.2020 року відносно ОСОБА_1 , 1960 року народження докладно викладено час, місце, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші необхідні відомості. Будь-які виправлення в протоколі відсутні. Також у вказаному протоколі зазначено, що стан алкогольного сп`яніння підтверджується оглядом на стан сп`яніння, який проводився у встановленому порядку та до матеріалів справи долучено висновок №116 від 31.05.2020 року, складений лікарем КНП «Василівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ВРР Лопатіним В.С.

При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколу від ОСОБА_1 під час його складання не надходило. Також не надходило від останнього будь-яких зауважень під час отримання висновку КНП «Василівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування» ВРР ЗО №116 від 31.05.2020 року лікаря ОСОБА_13 . Таким чином, доводи сторони захисту про невідповідність Висновку №116 від 31.05.2020 року вимогам Закону та порушення при проведенні алкогольного дослідження ОСОБА_1 , є необґрунтованими.

Врахувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є доведеною.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Дослідивши у повному обсязі матеріали справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Із врахуванням фактичних обставин справи, суд доходить до висновку про законність і обґрунтованість складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі Закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

У даному випадку ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 31.05.2020 року, тобто до набрання 01.07.2020 року чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII.

Крім того, відповідно до вказаного Закону, ч.2 ст.130 КУпАП викладена в новій редакції, яка не передбачає відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. У цей же час, Кримінальний кодекс України доповнено статтею 286-1 КК, що передбачає відповідальність за вказані дії.

Таким чином, у даному випадку відбулось посилення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а тому, на думку суду, застосуванню підлягають норми ч.1 ст.130 КУпАП, що діяли на час його вчинення.

Крім того, суд звертає увагу, що в даному випадку не відбулось скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, а до такого акта були внесені певні зміни, внаслідок яких відповідальність за вчинене правопорушення була посилена, а відповідні положення ч.1 ст.130 КУпАП втратили чинність. У той же час закриття провадження у справі за п.6 ст.247 КУпАП є можливим саме у разі скасування такого акта.

Також суд звертає увагу, що вищезазначеним Законом не було внесено змін до правил здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення (ч. 3 ст. 8 КУпАП).

З огляду на викладене, суд зазначає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП в редакції, чинній на час вчинення правопорушення.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому у вечірній час доби, та дане правопорушення відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності. Крім того, ОСОБА_1 на теперішній час ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярний дохід та постійне джерело прибутку відсутні, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, утриманців немає, стійкі соціальні зв`язки відсутні, має посвідчення водія, що підтверджено в судовому засіданні самим ОСОБА_1 та враховуючи обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , його вік, матеріальний та сімейний стан, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.31, 33, 40-1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі - 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі – 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету – 22030106).

Отримувач коштів ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Призначення платежу - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд. Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО