Ухвала суду № 90598505, 27.07.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 234/7101/20

Провадження № 2/243/1896/2020

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2020 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Пронін С.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 завдану йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідачем майнову шкоду у сумі 40 381 грн. 96 коп. та моральну шкоду у сумі 50 000 грн.

Разом з тим, вивчивши дану позовну заяву ОСОБА_1 , суд доходить висновку про неможливість прийняття її до розгляду та відкриття провадження у справі без усунення недоліків.

Так, за приписами п.п. 1, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується. У позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Отже враховуючи, що позивач у своєму позові ставить питання про стягнення з відповідача майнової шкоди у сумі 40 381 грн. 96 коп. та моральної шкоди у сумі 50 000 грн., суд доходить висновку, що ціна позову дорівнює 90 381 грн. 96 коп., а не як зазначає позивач – 89 481 грн. 80 коп.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розмірі 2 102 гривні.

Таким чином, враховуючи, що ціна позову ОСОБА_1 становить 90 381 грн. 96 коп., то сума судового збору за подання зазначеного позову повинна складати 903 грн. 82 коп.

Натомість позивачем у позовній заяві було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що, по-перше, він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», по-друге, він має скрутний майновий стан, який ускладнює сплату ним судового збору, та по-третє, його батько є пенсіонером й інвалідом другої групи.

В той же час, суд звертає увагу позивача, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення учасників бойових дій, а також постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України від сплати судового збору в усіх судових інстанціях лише у тих справах, де позивачам завдано шкоду саме як учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та Героям України, проте з позовної заяви, а також долучених до неї документів вбачається, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є відшкодування шкоди, завданої йому як власнику майна, а не як учаснику бойових дій або постраждалому учаснику Революції Гідності чи Герою України. До того ж, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності у нього відповідного статусу.

Що стосується посилань ОСОБА_1 на скрутний матеріальний стан, який унеможливлює сплату ним судового збору за подання до суду цієї позовної заяви, то частиною першою статті 8 Закону

України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, позивачем у заявленому ним клопотанні про звільнення його від сплати судового збору не було наведено жодної з вищеперелічених підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Вирішуючи наведений позивачем у якості підстави для звільнення його від сплати судового збору статус його батька як особи з інвалідністю ІІ групи, суд керується таким.

Пунктом дев`ятим частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільнено осіб з інвалідністю I та II груп, законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Тобто задля звільнення від сплати судового збору на підставі цього пункту, саме позивач або особа, в чиїх інтересах діє позивач, повинні мати статус особи з інвалідністю І або ІІ групи, натомість ОСОБА_1 , виходячи з документів, долучених ним до позовної заяви, відповідного статусу не має та є лише родичем особи з інвалідністю ІІ групи, а отже на нього дія цієї норми Закону України «Про судовий збір» не поширюється.

Вказане дає суду підстави для висновку, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

За таких обставин позивачу на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України необхідно або надати суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору у сумі 903 грн. 82 коп., або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись вимогами ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду С.Г. Пронін