Ухвала суду № 90598475, 23.07.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/761/2020

Справа №243/6186/20

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Дюміної Н.О..,

суддів Воронкова Д.В., Сидоренко І.Ю.,

при секретарі Прилуцькій А.В.,

за участю прокурора Денісова В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Хмаріної О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22020050000000059 від 03.03.2020 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Патюти Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 438 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 438 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 на досудовому слідстві обрано запобіжний захід – тримання під вартою, строк дії якого закінчується 26 липня 2020 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, мотивуючи своє клопотання тим, що Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.05.2020 відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід тримання під вартою терміном на 57 днів, до 26.07.2020 року, який в подальшому на підставі ухвали Донецького Апеляційного суду залишено без змін. Обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може: може покинути територію Донецької області, яка знаходиться під контролем Збройних сил України, та переховуватись від суду на тимчасово окупованій території, яка захоплена озброєними учасниками терористичної організації «ДНР»; продовжити кримінальні правопорушення, в якому обвинувачується, або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ідеологічно переконаний в цілях вказаної терористичної організації тому перебування його на свободі на даний час є вкрай небезпечним. Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні декількох особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та проти миру, безпеки людства, та міжнародного правопорядку за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої. У зв`язку із зазначеним, незастосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливить запобігання вищевказаним ризикам.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Колегія суддів, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, які не заперечували проти задоволення клопотання, дійшла до наступного висновку.

Згідно вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Конституційний суд України у справі №1-р/2017 від 23.11.2017 року за конституційним поданням уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, в мотивувальній частині свого рішення зазначив, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Колегія суддів, відмічає, що тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також колегія суддів враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

З огляду на викладене з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, колегія суддів вважає за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки кримінальне провадження не розглянуто, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, ОСОБА_1 не працює, а тому знаходячись на волі, може перешкоджати судовому розгляду по кримінальному провадженню, встановлення істини, уникати прибуття до суду, впливати на свідків, оскільки на даний свідки не допитані, що може вплинути на об`єктивність судового розгляду або продовжити вчинення кримінальних правопорушень.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, колегія суддів зауважує, що з огляду на характер інкримінованих злочинів, чітким є переконання колегії суддів, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Тому з урахуванням обставин кримінального провадження, того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор у клопотанні про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначив, що необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 конкретних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відсутня.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України колегія суддів вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки у разі внесення застави, а саме: прибувати за кожною вимогою суду до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області; не відлучатися із м. Маріуполя, Донецької області, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29, 42, 45, 68, 177, 178, 183, 197, 314, 315, 395 КПК України, Рішенням Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 року, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22020050000000059 від 03.03.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 438 КК України – задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 438 КК України строком на 60 діб, тобто до 20 вересня 2020 року включно в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити розмір застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 608 100 (шістсот вісім тисяч сто) гривень.

ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти після внесення застави у розмірі 608 100,00 гривень, на депозитний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 будуть покладені наступні обов`язки, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою суду до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

2) не відлучатися із м. Маріуполя, Донецької області, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього вищевказаних обов`язків, до нього буде застосовано інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали проголошено 24 липня 2020 року.

Головуючий-суддя: Н.О.Дюміна

Судді: Д.В.Воронков

І.О.Сидоренко