Ухвала суду № 90598197, 27.07.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1505/20

Справа № 235/3985/20

УХВАЛА

про задоволення самовідводу

27 липня 2020 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Назаренко Г.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожару (вибуху), -

ВСТАНОВИЛА:

2 липня 2020 року до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожару (вибуху).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.20192 липня 2020 року мене визначено як головуючого суддю з розгляду зазначеної справи.

Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, по справі призначено підготовче засідання.

27 липня 2020 року мені стало відомо, що позивач по справі є дочкою ОСОБА_3 , яка фактично мешкає у вказаній квартирі і яка безпосередньо розповідала мені обставини пожежі, її наслідки, а також якій я серед інших сусідів надавала матеріальну допомогу внаслідок пожежі.

Вважаю за необхідне заявити собі самовідвід з наступних підстав.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст.36 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, визначених у статтях 36, 37 і 39 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вершено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України", як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Згідно зі ст.17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді (Резолюція 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) суддя повинен взяти самовідвід від участі у будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Оскільки ще до початку пред`явлення позову ОСОБА_1 мені були відомі обставини, за яких сталася пожежа в належній їй квартирі, причини та наслідки пожежі, а також оскільки у позивача та стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви щодо моєї об`єктивності та неупередженості в ході розгляду цієї справи, приходжу до висновку про необхідність заявлення собі самовідводу.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

З метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності судді Назаренко Г.В. з точки зору позивача та стороннього спостерігача, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, суд вважає, що заяви про самовідвід судді Назаренко Г.В. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Заявити самовідвід судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Назаренко Г.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожару (вибуху).

Справу № 235/3985/20 передати до канцелярії Красноармійського міськрайонного суду Донецької області для повторного авторозподілу в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Назаренко