Ухвала суду № 90596323, 27.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6518/20

УХВАЛА

27 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (раніше - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області), Приморського районного відділу поліції міста Одеси Головного управління Національної поліції в Одеській області (раніше - Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області) про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (раніше - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області), Приморського районного відділу поліції міста Одеси Головного управління Національної поліції в Одеській області (раніше - Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області) про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову суд також дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Згідно ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Статтею 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Разом з тим, всупереч вищевказаним нормам позовна заява викладена на 47 аркушах не державною мовою, а російською.

Таким чином позивачам необхідно подати адміністративний позов у примірниках для суду та відповідачів у відповідності до ст. 15 КАС України, ч. 1 ст. 10 Конституції України та ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві не зазначено ідентифікаційних кодів відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідачів.

Згідно п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В позовній заяві позивач вказує відповідачами Головне управління Національної поліції в Одеській області (раніше - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області), Приморський районний відділ поліції міста Одеси Головного управління Національної поліції в Одеській області (раніше - Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області).

Разом з тим, зазначені позивачем відповідачі, зокрема, Головне управління Національної поліції в Одеській області та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, а також Приморський районний відділ поліції міста Одеси Головного управління Національної поліції в Одеській області та Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, є окремими суб`єктам владних повноважень, а тому позивачу слід визначитися з суб`єктним складом учасників справи (відповідачами) та зазначити в позовній заяві зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання даної позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви позивачем не надано, як і не надано документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, в позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (нижче підпису).

Разом з тим, позивачем надані до позовної заяви ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку.

Згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, всупереч вимогам п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві не зазначено письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (раніше - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області), Приморського районного відділу поліції міста Одеси Головного управління Національної поліції в Одеській області (раніше - Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області) про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням особливостей, усунути недоліки, та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Левчук