Ухвала суду № 90595035, 27.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 липня 2020 року Справа № 160/7278/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з урахуванням уточненої позовної заяви звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2020 року № Ф-751 про визначення ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 3 670, 83 грн.

В мотивування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що приписами частин 2 та 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Отже, Управління мало право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі; акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується внесок. До того ж, 27.07.2015 року підприємницька діяльність позивача була призупинена відповідно до запису № 2 23 000 6000 2019807 в ЄДРЮОФОП (копія "Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця" щодо ФОП ОСОБА_1 державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 від 27.07.2015 р. № 662). 03.01.2019 року позивач відновив свою підприємницьку діяльність відповідно до запису в ЄДРЮОФОПГФ № 2 230 000 0000 026065. За період підприємницької діяльності з 03.01.2019 р. по 31.12.2019 р. позивач, як фізична особа-підприємець 2 групи щоквартально у строк до 19 числа місяця, що йде за звітним кварталом, сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування в розмірі, не меншому мінімального розміру єдиного внеску, а саме: за І квартал 2019 року - в розмірі 2760,00 грн. згідно квитанції від 11.04.2019 року; № 0.0.1322180779.1 Нікопольського відділення ь1З КБ "ПРИВАТБАНК"; за II квартал 2019 року - в розмірі 2754,18 грн згідно квитанції від 17.07.2019 року; № 0.0.1411630843.1 Нікопольського відділення ь13 КБ "ПРИВАТБАНК"; за III квартал 2019 року - в розмірі 2754,18 грн. згідно квитанції від 16.10.2019 року; № 0.0.1494867890.1 Нікопольського відділення ь1З КБ "ПРИВАТБАНК"; за IV квартал 2019 року - в розмірі 2754,18 грн згідно квитанції від 15.01.2020 р.; № 0.0.1582221564.1 Нікопольського відділення ь1З КБ "ПРИВАТБАНК". Відповідо до пункту 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страху вання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, 17.01.2020 року позивач подав відповідачу "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік". Отже, відповідачу було відомо про сплату позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за 2019 рік, а отже про відсутність у останнього заборгованості станом на 31.12.2019 року, що вказує на безпідставність оскаржуваної вимоги.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 року зазначена вище справа розподілена та 03.07.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 06.07.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Слід зазначити, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до уточненої позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вказане клопотання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

Відповідно до вимог пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Також, подане позивачем клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін не містить обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання, лише вказівку на обов`язки суду під час розгляду справи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Прийняти до свого провадження позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 19 серпня 2020 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подати до суду засвідчені належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України:

1) копію реєстраційної справи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

2) вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.01.2020 року № Ф-751;

3) підтвердження щодо отримання позивачем вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 23.01.2020 року № Ф-751.

Вказані витребувані письмові докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 19 серпня 2020 року.

Суд попереджає Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник