Ухвала суду № 90594068, 24.07.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

24 липня 2020 року м.Харків Справа № 12/164б

Господарський суд Луганської області у складі судді М.Ю. Ковалінас, розглянувши матеріали справи

за заявою кредитора - Головного управління ДПС у Луганської області

до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький завод опорів»,

м. Сєвєродонецьк Луганської області

Про банкрутство

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, ліквідаційна процедура за нормами Кодексу України з процедур банкрутства, розгляд заяви (клопотання) арбітражного керуючого Льовіна А.П. від 15.07.2020 вих. №2020-07/15 про зобов`язання включити грошові вимоги до реєстру та заяви арбітражного керуючого Льовіна А.П. від 17.07.2020 вих. №2020-07/17 про виправлення описки в судовому рішенні.

Розглянувши матеріали справи та наданих заяв, суд

в с т а н о в и в :

Провадження у справі №12/164Б про банкрутство боржника ВАТ «Сєверодонецький завод опорів» порушено згідно ухвали Господарського суду Луганської області від 11.11.2002 за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999 №784-XIV (далі - Закон).

Постановою Господарського суду Луганської області від 12.03.2014 боржника Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецький завод опорів», ідентифікаційний код 14308316, вул. Новікова, 4, м. Сєвєродонецьк Луганської області, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Льовіна А.П. (свідоцтво № 636 від 17.07.2013), на якого покладено обов`язки й повноваження по проведенню ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.07.2014 розгляд справи було відкладено на 24.09.2014, але у призначений час засідання суду не відбулося, у зв`язку з проведенням АТО на території м. Луганська та Луганської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2015 частково відновлено втрачені матеріали справи №12/164б про банкрутство ВАТ "Сєверодонецький завод опорів" та продовжено повноваження ліквідатора Льовіна А.П., без визначення строку.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.04.2015 №18-р згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», Указом Президента України від 12.11.2014 № 868/2014 Про внесення змін до мережі господарських судів України та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 27.03.2015 №8-5754/15 про можливість відновлення роботи Господарського суду Луганської області, керуючись ст. 34 Закону України Про судоустрій і статус суддів відновлено роботу Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 5.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2015 за підсудністю передано до Господарського суду Луганської області матеріали справи №12/164б про банкрутство ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів».

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Луганської області від 23.01.2019 №37-р та витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019 справу №12/164Б передано на розгляд судді Ковалінас М.Ю.

На цей час ліквідаційна процедура у справі не завершена.

До господарського суду звернувся ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Льовін А.П. із заявою (клопотанням) від 15.07.2020 вих. №2020-07/15 про зобов`язання включити грошові вимоги, у якій просить суд: зобов`язати його, як ліквідатора банкрута ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» включити (внести) в реєстр вимог кредиторів, для цілей задоволення вимог кредиторів під час провадження у справі про банкрутство визнані судом грошові вимоги кредитора фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , в сумі 19726грн 92коп, які складаються із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2012 по 02.06.2015, до четвертої черги, виключивши їх із першої черги, як такі, що не відносяться до заробітної плати.

А також, до суду надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Льовіна А.П. від 17.07.2020 вих. №2020-07/17 про виправлення описки в судовому рішенні - ухвалі Господарського суду Луганської області від 07.06. 2017 у справі №12/164Б.

Свої вимоги за вищезазначеними заявами ліквідатор обґрунтовує наступним.

Рубіжанським міським судом Луганської області 17.08.2015 було ухвалено рішення у цивільній справі №425/1764/15-ц про стягнення з ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" на користь громадянки ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області, заборгованості з заробітної плати в сумі 25801,41 грн., компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням термінів виплати заробітної плати у сумі 20185,35 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 19726,92 грн., моральної шкоди у сумі 500,00 грн., яке набуло чинності за ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 14.01.2016 у справі №425/1764/15-ц, і залишено в силі судом касаційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі № 12/164Б визнані грошові вимоги кредитора фізичної особи - ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області в загальному розмірі 66213,68 грн., з них:

- 25801,41 грн. заборгованість з заробітної плати за період з травня 2010 року по жовтень 2014 року;

- 20185,35 грн. - компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року;

- 19726,92 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року;

- 500,00 грн. - моральна шкода, та зобов`язано ліквідатора Льовіна А. П. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів в загальному розмірі 66213,68 грн., з них:

- 25801,41 грн. заборгованість з заробітної плати за період з травня 2010 року по жовтень 2014 року (перша черга);

- 20185,35 грн. - компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року (перша черга);

- 19726,92 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року (перша черга);

- 500,00 грн. - моральна шкода ( 4 черга).

Посилаючись на норми Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597- VIII, який набрав чинності з 21.10.2019 (далі - КузПБ), зокрема п.2, п.4 Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст. 12, 61, 64, ліквідатор зазначив, що реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство не затверджується ані господарським судом, ані представницькими органами кредиторів. Реєстр визначається як пасив боржника, що сформований в порядку, визначеному законом. У справі про банкрутство, виходячи із змісту КУзПБ, реєстр ведеться для досягнення цілей, зокрема виявлення чіткого переліку зобов`язань боржника.

Ухвала, як юридичний факт визначення зобов`язань боржника зумовлює необхідність здійснити певну господарську операцію, яка викликає зміни в структурі зобов`язань підприємства-боржника. Це означає, що ухвала є правовою підставою для внесення змін (виправлення) у відповідні реєстри (регістри) бухгалтерського обліку боржника, що в сукупності із встановленими господарським судом фактичними даними у справі впливає на баланс підприємства, який відображає на певну дату активи, зобов`язання та власний капітал підприємства.

Згідно із нормами Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 04.02.1994, кредиторські вимоги із заробітної плати віднесені до привілейованих. (ст.ст. 11,12).

Посилаючись на приписи Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Законом України від 14.09.2006 №137-V, ст.ст. 94, 116,117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпІІ), Конвенцію Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» №95 (ст. 1), Закон України «Про оплату праці» (ст.ст.1, 2), ліквідатор зазначає, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагорода за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій),

Тому відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, хоча і розраховується, виходячи з середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою, структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі - Інструкція №114/8713); інші виплати, що не належать по фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713.

Тому, як вважає ліквідатор, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) та не входить до структури заробітної плати, як приклад наводить правові висновки Великої Палати Верховного Суду наведені у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Ліквідатор вважає, що віднесення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до першої черги задоволення вимог кредиторів, як зазначено в ухвалі суду від 07.60.2017, не відповідає вимогам чинного законодавства України та нормам міжнародного права, суперечить усталеній судовій практиці, суперечить інтересам боржника та його кредиторів, спотворює державні статистичні спостереження та відомості, негативно впливає на формування фінансової звітності боржника (недостовірності пасиву) і бюджету країни взагалі.

На думку ліквідатора, присуджений до стягнення за рішенням суду середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає задоволенню відповідно до п. 4 ч.1 ст. 64 КУзПБ в четверту чергу, згідно якої задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою. Аналогічний висновок щодо черговості задоволення вимог кредитора до боржника, який перебуває у стадії ліквідації, про відшкодування сум, передбачених статтею 117 КЗпП України, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (провадження №14-623цс18), від 19.05.2020 у справі №761/35141/17 (провадження № 14-474цс19).

Зобов`язання ліквідатора Льовіна А.П. включити, визнані судом вимоги кредитора фізичної особи ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів, зокрема, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року в сумі 19726,92 грн. до першої черги, відповідає вищезазначеним правовим позиціям Верховного суду.

Як вважає ліквідатор, в ухвалі Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі №12/164Б припущено описки, зокрема невірно вказано черговість задоволення грошових вимог кредитора - фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганській області, РНОКПП НОМЕР_1 , в сумі 19726,92 грн, які складаються з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року, помилково зазначено, що ці вимоги є першою чергою задоволення, замість четвертої. Допущені описки жодним чином не впливають на предмет та підстави кредиторських вимог ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області, а також на законність судового рішення у цій справі.

Посилаючись на норми ст.ст. 236, 243, 328 ГПК України, п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення», п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», ст.ст. 12, 45, 47, 60, 61, 64 КУзПБ, практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії, №49684/99 від 27.09.2001), з метою неухильного дотримання вимог законодавства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражного керуючого (ліквідатора), діючи добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), зокрема, щодо ведення реєстру вимог кредиторів та порядку задоволення вимог кредиторів, діючи обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство, ліквідатор просить суд виправити описку в ухвалі Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі №12/164Б, зокрема у тексті цієї ухвали зазначити наступне:

«Зобов`язати ліквідатора Льовіна А.П. включити визнані судом грошові вимоги ОСОБА_1 м, Рубіжне Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 до реєстру вимог кредиторів в загальному розмірі 66213,68 грн, з них:

- 25801,41 грн. заборгованість з заробітної плати за період з травня 2010 року по жовтень 2014 року (перша черга);

- 20185,35 грн. - компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року (перша черга);

- 19726,92 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року (четверта черга);

- 500,00 грн. - моральна шкода (четверта черга)».

Аналогічне обґрунтування вимог зазначено ліквідатором й у його заяві від 15.07.2020 вих. №2020-07/15, у якій ліквідатор банкрута просить суд зобов`язати його включити (внести) до реєстру вимог кредиторів у справі №12/164Б визнані судом грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , в сумі 19726,92 грн. - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року, до четвертої черги, виключивши їх з першої черги, як такі, що не відносяться до заробітної плати).

Дослідивши матеріали наявні у справі та надані ліквідатором, суд дійшов висновку про безпідставність заяв ліквідатора Льовіна А.П., з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи ч.3 ст.3 ГПК України.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VІІ.

Згідно з преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу з дня його введення в дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Провадження у справі №12/164Б про банкрутство боржника ВАТ «Сєверодонецький завод опорів» було порушено згідно ухвали Господарського суду Луганської області від 11.11.2002 за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999 №784-XIV (далі - Закон).

Постановою Господарського суду Луганської області від 12.03.2014 боржника Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецький завод опорів», ідентифікаційний код 14308316, вул. Новікова, 4, м. Сєвєродонецьк Луганської області, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Льовіна А.П. (свідоцтво № 636 від 17.07.2013), на якого покладено обов`язки й повноваження по проведенню ліквідаційної процедури відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 №4212-VІ (далі - Закон №4212).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 (суддя Палей О.С.) у справі №12/164Б було розглянуто та визнано грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області, до банкрута ВАТ «Сєверодонецький завод опорів», в загальному розмірі 66213,68 грн., з яких: 25801,41 грн. заборгованість із заробітної плати за період з травня 2010 року по жовтень 2014 року (перша черга); 20185,35 грн. - компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року (перша черга); 19726,92 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року (перша черга); - 500,00 грн. - моральна шкода (4 черга); зобов`язано ліквідатора Льовіна А.П. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів в загальному розмірі 66213,68 грн., з них: - 25801,41 грн. заборгованість з заробітної плати за період з травня 2010 року по жовтень 2014 року (перша черга); - 20185,35 грн. - компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року (перша черга); - 19726,92 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року (перша черга); - 500,00 грн. - моральна шкода (4 черга).

Як вбачається зі змісту згаданої ухвали, судом було встановлено наступне.

19.01.2016 на адресу суду надійшла заява б/н б/д (вхідний по канцелярії суду від 19.01.2016 №56-3/16) кредитора ОСОБА_1 , про визнання кредитором у справі з грошовими вимогами до банкрута ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» у розмірі: 25801,41 грн. заборгованості з заробітної плати; 20185,35 грн. компенсації з втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати; 19725,92 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2012 по 02.06.2015, з урахуванням податкових та інших обов`язкових платежів; 500,00 грн. моральної шкоди.

Рубіжанським міським судом Луганської області 17.08.2015 ухвалено судове рішення по цивільній справі №425/1764/15-ц про стягнення з ВАТ "Сєверодонецький завод опорів" на користь ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області, заборгованості з заробітної плати в сумі 25801,41 грн., компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням термінів виплати заробітної плати у сумі 20185,35 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 19726,92 грн., моральну шкоду у сумі 500, 00 грн., яка набула чинності за ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 14.01.2016 у справі №425/1764/15-ц. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ залишив без змін рішення Рубіжанського міського суду Луганської області 17.08.2015 по цивільній справі №425/1764/15-ц та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 14.01.2016 (ухвала від 21.12.2016 по цивільній справі №6-3951ск16).

У бухгалтерському обліку банкрута ВАТ "Сєверодонецький завод опорів" за ОСОБА_1 обліковується заборгованість: 1) в складі "оплата праці" (код рядка 1630 ф. 1-м) заборгованість із заробітної плати в сумі 25801,41 грн. ; компенсація втрати частини доходу у зв`язку із порушенням термінів виплати заробітної плати у сумі 20185,35 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 19726,92 грн.; 2) в складі "інші поточні зобов`язання": моральна шкода у сумі 500,00 грн. (код рядка 1690 ф. 1 -м);

Кредитор ОСОБА_1 09.03.2017 надіслала до суду заяву - клопотання від 06.03.2017, за якою просить суд визнати її грошові вимоги до банкрута та зобов`язати ліквідатора ВАТ «Сєверодонецький завод опорів» арбітражного керуючого Льовіна А.П. включити до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Сєверодонецький завод опорів" її вимоги в таких сумах і в такій черговості: - 25801,41 грн. заборгованості з заробітної плати за період з травня 2010 року по жовтень 2014 року (без утримання податків й інших обов`язковий платежів) - перша черга; - 20185,35 грн. - компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року (без утримання податків й інших обов`язкових платежів) - перша черга; - 19726,92 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року (без утримання податків й інших обов`язкових платежів) - перша черга.

Як зазначив суд в ухвалі від 07.06.2017, вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника випливають із трудових правовідносин сторін. Кредиторами за цим видом вимог є особи, з якими боржник уклав трудовий договір, а підставою для цих вимог є порушення працедавцем своїх зобов`язань за трудовим договором щодо оплати праці.

До банкрута застосовано положення Закону №4212, який був чинним на той час, зокрема ст.ст. 23, 45, судом обґрунтовано було визнано грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 в заявленій сумі 66213,68 грн, та правомірно встановлено їх черговість, у т.ч.: 25801,41 грн. заборгованість з заробітної плати за період з травня 2010 року по жовтень 2014 року (перша черга); 20185,35 грн. - компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року (перша черга); 19726,92 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року (перша черга); 500,00 грн. - моральна шкода (4 черга).

Відповідно до ст.25 Закону №4212 внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №913/849/14 стаття 25 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює вичерпний перелік підстав внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів, а саме: за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Ухвала Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі №12/164Б не була оскаржена ані в апеляційному ані в касаційному порядку, є такою що набрала законної сили.

Проте, доводи наведені у заявах ліквідатора банкрута Льовіна А.С. від 15.07.2020 вих. №2020-07/15 та від 17.07.2020 вих. №2020-07/17 не відповідають жодній із зазначених вище підстав.

Посилання ліквідатора на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (провадження №14-623цс18), від 19.05.2020 у справі №761/35141/17 (провадження № 14-474цс19) є не доречними, обставини у зазначених справах не є подібними до справи №12/164Б, встановлення черговості вимог кредитора ОСОБА_1 в частині вимог зі сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року в сумі 19726,92 грн. здійснено ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.06.2020 у справі №12/164Б за вимогами Закону №4212, який був чинний на час прийняття ухвали.

Як встановлено ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, віднесення частини вимог кредитора ОСОБА_1 з першої до четвертої вимог задоволення, як зазначено у заявах ліквідатора, фактично може призвести до неможливості отримання нею частини вимог із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року в сумі 19726,92 грн., у разі недостатності ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів з 1-ї по 4 чергу відповідно до порядку, встановленого КУзПБ.

Чинний Кодекс з процедур банкрутства не містить положень щодо можливості перегляду реєстру вимог кредиторів у справі.

Як встановлено ст.243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Згідно п.17 постанови пленуму Вищого господарського суду «Про судове рішення» від 23.12.2012 №6 (в редакції Постанови Вищого господарського суду від 10.07.2014 №6) вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

Однак якщо неправильне визначення стягуваної суми, розміру присудженого до стягнення майна було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться, і підстави для виправлення такої помилки відсутні.

Виправлення рішення може бути здійснене як до, так і після набрання відповідним рішенням законної сили, - в тому числі й після перегляду його в апеляційному та в касаційному порядку, але лише в тій частині, в якій дане рішення залишено без змін.

Вирішення питань, пов`язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов`язкового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.

З огляду на вищевикладене, віднесення до 1-ї черги задоволення частини грошових вимог кредитора ОСОБА_1 в сумі 19726,92 грн. - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 жовтня 2012 року по 02 червня 2015 року згідно ухвали Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі №12/164Б, не є ні арифметичною помилкою, ні опискою.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд залишає без задоволення заяву (клопотання) арбітражного керуючого Льовіна А.П. від 15.07.2020 вих. №2020-07/15 про зобов`язання включити грошові вимоги до реєстру, й залишає без задоволення заяву арбітражного керуючого Льовіна А.П. від 17.07.2020 вих. №2020-07/17 про виправлення описки в судовому рішенні.

Керуючись ст.ст.1, 2, 6, 58-89, п.п.1, 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 233 - 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Залишити без задоволення заяву (клопотання) арбітражного керуючого Льовіна А.П. від 15.07.2020 вих. №2020-07/15 про зобов`язання включити грошові вимоги до реєстру.

2.Залишити без задоволення заяву арбітражного керуючого Льовіна А.П. від 17.07.2020 вих. №2020-07/17 про виправлення описки в судовому рішенні.

3.Дану ухвалу надіслати: ліквідатору Льовіну А.П; банкруту; кредиторам у справі; кредитору ОСОБА_1 , Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання 24.07.2020, її може бути оскаржено в порядку, встановленому ст.ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей встановлених ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суддя М.Ю. Ковалінас

Надр.17 прим.:

1 - до справи;

2 - УПФУ у м. Сєвєродонецьку (93404, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Шевченка, 9);

3 - ДКП "Сєвєродонецькводоканал" (93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Заводська, 13);

4 - ДП "Сєвєродонецька теплоцентраль" (93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Федоренко, 37);

5 - Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в особі Сєвєродонецького міського відділення управління (пр-т Центральний, 17, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93404);

6 - ОСОБА_1. ( АДРЕСА_1 );

7 - банкруту ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" (93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Новікова, 4);

8, 9 - ліквідатору Льовіну А.П. (за двома адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 );

10 - РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях (майдан Театральний, 1, м.Харків);

11 - Фонду державного майна України, м. Київ (01601, м.Київ-133, вул. Кутузова, 18/9);

12 - прокуратурі Луганської області (93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Б.Ліщини, б.27);

13 - прокуратурі Харківської області (61050, м.Харків, вул.Б.Хмельницького, 4);

14 - Головному управлінню ДФС у Луганській області (вул. Енергетиків, 72, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400);

15-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, 16, м.Харків).

16-17-кредитору - ВАТ "Луганськобленерго" на адресу ліквідатора банкрута Карпенка А.А. (85400, Донецька область, м. Селидове, а/я - 97 та вул. Дубініна, буд. 6, м. Селидове, Донецька обл, Україна, 85400)