Рішення № 90593877, 13.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2020Справа № 910/18326/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будресурс-економія"

про стягнення штрафних санкцій за порушення господарських зобов`язань у розмірі 195 879,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шевченко С.М., Березовський В.В., Качук Д.С.;

від відповідача: Стригун А.А., Бабенко В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

База виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будресурс-економія" про стягнення штрафних санкцій за порушення господарських зобов`язань у розмірі 195 879,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором підряду на капітальне будівництво № 116 від 14.0.2018, в частині якості виконаних робіт та їх строків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

09.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.02.2020.

03.02.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

10.02.2020 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 10.02.2020 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 02.03.2020.

24.02.2020 представником позивача подано відповідь на відзив.

26.02.2020 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

27.02.2020 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

02.03.2020 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 02.03.2020 представники сторін з`явились.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

За результатами судового засідання, судом встановлено, що позовна заява (з урахуванням прийнятої заяви про збільшення розміру позовних вимог) не містить обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

05.03.2020 представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду.

11.03.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 постановлено продовжити розгляд справи № 910/18326/19, підготовче засідання у справі №910/18326/19 призначено на 06.04.2020.

31.03.2020 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 06.04.2020 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 підготовче судове засідання відкладено на 04.05.2020.

07.04.2020 представником відповідача подано клопотання у порядку ст. 169 ГПК України.

13.04.2020 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

28.04.2020 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

04.05.2020 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 04.05.2020 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 підготовче судове засідання відкладено на 01.06.2020.

01.06.2020 представником позивача подано заперечення на клопотання.

У судове засідання 01.06.2020 представники сторін з`явились.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача по залишення позову без розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, суд залишив означене клопотання без розгляду, з огляду на відсутність підстав, визначених ст. 226 ГПК України для залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 22.06.2020 представники сторін не з`явились.

У судовому засіданні 22.06.2020 судом розпочато розгляд справи по суті.

За результатами судового засідання, судом оголошено перерву до 13.07.2020.

09.07.2020 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 13.07.2020 представники сторін з`явились.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача не визнали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просили суд відмовити у задоволенні позову повністю.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2018 року між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будресурс-економія» (далі - відповідач, підрядник) укладено Договір підряду на капітальне будівництво № 116 (далі - Договір), за умовами якого, підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений Договором строк додаткові роботи з будівництва по об`єкту «Будівництво 4-х 40-квартриних житлових будинків на території військової частини 3027 Національної гвардії України - V черга 1-й пусковий комплекс - житловий будинок на 40 квартир» (Код за ДК 021:2015-45211000-9, Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків) (далі - об`єкт будівництва або об`єкт) з урахуванням характеристик об`єкта будівництва, що визначені проектною документацією та умовами Договору підряду на капітальне будівництво № 38 від 10.04.2017, а замовник зобов`язується передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Основні параметри, склад та обсяги робіт, які є предметом Договору визначаються проектною документацією об`єкта будівництва (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору роботи, що є предметом цього Договору виконуються поетапно, відповідно до наданих замовником завдань, а також календарного графіка виконання робіт (Додаток 1), який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна робіт за Договором є динамічною та становить 4 863 592,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.2.1 Договору визначено, що замовник зобов`язаний передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну, проектно-кошторисну та іншу документацію відповідно до умов Договору.

Підрядник має право зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт (п. 3.3.4 Договору).

У відповідності до п. 3.4.1, п. 3.4.3, п. 3.4.4, п. 3.4.6 Договору підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт в термін, що встановлений п. 4.1 Договору та виконувати їх з використанням власних ресурсів; у встановлені Договором строки відповідно до проектно-кошторисної документації та виконати будівельно-монтажні роботи, придбати обладнання та виконати його монтаж у термін, визначений цим Договором; вести виконавчу документацію, передбачену цим Договором та передавати її замовнику у встановлений строк для підтвердження у замовника актів виконаних робіт (за формою КБ-2в); виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи, які є предметом Договору.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт з моменту передачі йому за актом приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) дозвільної документації, а також затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Після завершення виконання робіт за Договором підрядник зобов`язаний письмово повідомити замовника про готовність до передання робіт (об`єкта).

Відповідно до п. 4.3 Договору роботи, які є предметом Договору, згідно затвердженого плану фінансування об`єкта повинні бути виконані та передані підрядником замовнику за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 01.11.2018.

Строк виконання підрядником робіт за Договором передбачений Календарним графіком виконання робіт (Додаток 1) відповідно до пунктів 4.1, 4.3 цього Договору (п.4.4 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору підрядник повинен виконати передбачені Договором роботи, якість яких повинна відповідати державним будівельним нормам і стандартам України.

Відповідно до п. 6.3 Договору замовник повідомляє підрядника про виявлені в ході будівництва та/або під час експлуатації в межах гарантійного строку об`єкта недоліки та визначає терміни у який сторони складають дефектний акт. Перелік недоліків визначається у дефектному акті, що укладається сторонами, із зазначенням дати виявлення недоліків та термінів їх усунення. У разі відмови підрядника від складання та/або підписання такого акта та/або підписання його із зауваженнями (запереченнями), замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів про що повідомляє підрядника.

Пунктом 7.1 Договору узгоджено, що підрядник зобов`язаний забезпечити роботи матеріальними ресурсами, відповідати за їх якість і відповідність вимогам, встановленим нормативними документами та проектною документацією.

За умовами п. 9.5 та п. 9.6 Договору замовник приймає у підрядника виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт (типової форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3). Замовник перевіряє надані згідно п. 9.3 Договору документи і в разі відсутності зауважень протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення підрядником замовника про готовність робіт до здачі, підписує акт виконаних робіт і оплачує його вартість при наявності та в межах коштів, що наявні на рахунку замовника стосовно об`єкта будівництва.

По закінченню всього комплексу робіт підрядник направляє замовнику загальний акт виконаних робіт. В акті зазначається перелік робіт виконання яких підтверджується актами за формами КБ-2в, КБ-3.

У разі підписання документів, що підтверджують виконання робіт та відсутності зауважень до виконаних робіт, такі роботи вважаються виконаними з дня отримання таких документів (п. 9.8 Договору).

Згідно з п. 11.1 Договору підрядник гарантує якість та відповідність виконаних робіт вимогам державних будівельних норм України та надає на них гарантію протягом строку визначеного в п. 6.2 Договору.

У випадку виявлення протягом гарантійного строку недоліків, замовник повинен письмово заявити про них підряднику. При виявлені дефектів, замовник за участю представникам підрядника (у випадку нез`явлення представника підрядника замовник має право залучити експерта) складає акт у порядку передбаченому розділом шостим Договору. У випадку нез`явлення представника підрядника ля участі в складанні акта, останній зобов`язаний, зокрема відшкодувати замовнику вартість послуг експерта (у разі його залучення). В акті зазначається - дата і місце складання акта, детальний опис виявлених дефектів, вимоги замовника виправити, усунути дефекти тощо (п. 11.3 Договору).

Відповідно до п. 12.6 Договору за порушенням умов цього Договору щодо якості робіт (у разі виявлення недоліків, дефектів у роботах) підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісно виконаних робіт, при цьому сплата штрафу не звільняє підрядника від обов`язку щодо усунення таких недоліків протягом строку, що встановлюється замовником.

Згідно з п. 12.7 Договору за перевищення передбачених календарним графіком та Договором строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків вартості робіт з яких допущено прострочено виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

У відповідності до п. 17.1 Договору підрядник зобов`язаний виконати роботи відповідно до вимог документації конкурсних торгів, проектно-кошторисної документації об`єкта будівництва, Договірної ціни, діючих Державних будівельних норм і правил (ДБН).

Відповідно до п. 17.2 Договору замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконання робіт, документації конкурсних торгів, договірній ціні, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам. Підрядник забезпечує замовнику можливість вільного доступу в робочий час на будівельний майданчик для здійснення контролю за ходом виконання робіт. При виявлені відхилень замовник надає підряднику розпорядження про їх усунення, а при суттєвих порушеннях приймає рішення призупинення робіт.

Замовник має право здійснювати періодичні перевірки і випробування якості робіт, матеріалів, конструкцій, про що інформує підрядника. Результати перевірок і випробувань оформлюються протоколом (актом) за підписом сторін. При відсутності представника підрядника замовник проводить їх самостійно, про що робиться відмітка в протоколі (акті).

Пунктами 17.4 та 17.5 Договору узгоджено, що виявлені в процесі перевірок і випробувань неякісні роботи підлягають виправленню, а неякісні матеріали - заміні.

У випадку відсутності згоди між підрядником та замовником щодо якості виконання робіт, якості матеріалів і устаткування, останній вправі за власний рахунок призначити незалежну експертизу. Експертиза оформлюється актом, один примірник якого разом з претензією направляється підряднику. У випадку підтвердження експертизою обґрунтованості претензій замовника до підрядника, останній зобов`язаний відшкодувати замовнику вартість експертизи, сплатити штраф за неякісно виконанні роботи і виправити недоліки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 25.12.2018, але в будь-якому випадку до виконання сторонами зобов`язань за Договором у повному обсязі (п. 19.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Календарний графік виконання робіт.

31 жовтня 2018 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої, сторони зокрема дійшли згоди продовжити строк виконання робіт за Договором, в зв`язку з чим, узгодили, що Календарний графі виконання робіт (Додаток № 1) втратив чинність та виклали п. 4.3 Договору в наступній редакції: роботи, які є предметом Договору, згідно затвердженого плану фінансування об`єкта повинні бути виконані та передані підрядником замовнику за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 20.12.2018.

Додатком № 1 до Додаткової угоди сторонами узгоджено Календарний графік виконання робіт.

Додатковою угодою № 2 від 06.12.2018 до Договору сторонами зокрема викладено п. 19.1 Договору в наступній редакції: Договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.03.2019, але в будь-якому випадку до виконання сторонами зобов`язань за Договором у повному обсязі

Додатковою угодою № 3 від 20.02.2019 до Договору сторонами викладено п. 2.1 Договору в наступній редакції: ціна робіт за Договором є динамічною та становить 4 863 592,00 грн. без ПДВ, з них: за рахунок бюджетних асигнувань 2018 року 3 854 632,00 грн. без ПДВ; за рахунок бюджетних асигнувань 2019 року - 1 008 960,00 грн. без ПДВ.

Листом № 86/10 від 06.12.2018, отриманим позивачем 06.12.2019 за № 923, відповідачем надано позивачу Акти виконаних робіт № 12-13, Листом № 8/2 від 11.02.2019, отриманим позивачем 14.02.2019 за № 138, відповідачем надано на узгодження Акт виконаних робіт № 17, Листом № 25/1/3 від 10.04.2019, отриманим позивачем 10.04.2019, відповідачем надано на узгодження Акт виконаних робіт № 18, Листом № 32/Б/1 від 10.05.2019, отриманим позивачем 10.05.2019 за № 380, відповідачем передано позивачу Акти виконаних робіт № 19-21.

На виконання умов Договору, відповідачем виконано роботи за Договором, які прийняті позивачем за Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) № 1 від 02.10.2018, № 2 від 02.10.2018, № 3 від 02.10.2018, № 4 від 22.10.2018, № 5 від 22.10.2018, № 6 від 22.10.2018, № 7 від 22.10.2018, № 8 від 14.11.2018, № 9 від 14.11.2018, № 10 від 28.11.2018, № 11 від 28.11.2018, № 12 від 11.12.2018, № 13 від 11.12.2018, № 14 від 18.12.2018, № 15 від 18.12.2018, № 16 від 18.12.2018, № 17 від 20.02.2019, № 18 від 11.04.2019, № 19 від 20.05.2019, № 20 від 20.05.2019, № 21 від 20.05.2019.

16.04.2019 сторонами складено Дефектний акт стосовно виявлених недоліків на об`єктів «Будівництво 4-х 40-квартриних житлових будинків на території військової частини 3027 Національної гвардії України - V черга 1-й пусковий комплекс».

Як зазначає позивач, ТОВ «Будресурс-економія» порушено строки виконання робіт за Договором, в зв`язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за порушення строків виконання робіт в розмірі 116 990,63 грн., штраф за порушення строків виконання розмірі у розмірі 49 926,18 грн., а також штраф за неякісно виконанні роботи у розмірі 6 498,76 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що виконання робіт у повному обсязі згідно з Договором і дорученнями замовника підтверджується Актом готовності об`єкта до експлуатації від 18.03.2019, у п. 5 якого зазначено, що будівельні роботи виконано у строк: початок робіт - вересень 2017 року, закінчення робіт - листопад 2018 року, а отже всі роботи по будівництву об`єкта були виконані відповідно до умов Договору у листопаді 2018 року, тобто у строки, передбачені Додатковою угодою № 1 до Договору та Календарним графіком виконання робіт. Відповідач зазначає, що на підставі означеного Акта 03.04.2019 видано Сертифікат КС № 162190931658 щодо відповідності зазначеного об`єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що усі додаткові роботи з будівництва об`єкта, які були визначені дорученнями замовника, виконані відповідачем у листопаді 2018 року, але замовник відмовився підписувати усі Акти виконаних робіт № 12-21, які були надані йому відповідачем 06.12.2018, а прийняв до оплати лише роботи згідно з Актами № 12-16, на оплату яких у замовника було наявне фінансування. Зазначена дія відповідача підтверджується листами від 06.12.2018 за вихідними № 86/10, № 86/11 та № 86/12. Таким чином відповідача зазначає, що оскільки позивач не вчиняв дій, які встановлені Договором, щодо приймання та підписання Актів виконаних робіт, то затримка у підписанні Актів виконаних робіт № 17-21 має вважатися у розумінні ст. 613 ЦК України та ст. 221 ГК України простроченням кредитора, тобто позивача.

Як зазначає відповідач, позивачем також було допущено порушення умов Договору у частині обов`язку передати відповідачу уточнену проектну документацію, якою було б передбачено перелік та обсяг виконання додаткових робіт.

Відповідач зазначає, що заявляючи вимогу про стягнення з відповідача штрафу за неякісно виконані роботи, позивач у порушення приписів п. 3 та п. 5 ч. 3 ст.162 ГПК України не навів у позовній заяві обставин щодо означених порушень, не навів доказів в підтвердження цієї вимоги, а також не навів обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми. Крім того, відповідач зазначає, що суми пені та штрафу мають обраховуватись від розміру робіт, а не від вартості і матеріалів, і робіт.

Також відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання підрядником робіт за Договором передбачений Календарним графіком виконання робіт (Додаток 1) відповідно до пунктів 4.1, 4.3 цього Договору (п.4.4 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Календарний графік виконання робіт.

31 жовтня 2018 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої, сторони зокрема дійшли згоди продовжити строк виконання робіт за Договором, в зв`язку з чим, узгодили, що Календарний графі виконання робіт (Додаток № 1) втратив чинність та виклали п. 4.3 Договору в наступній редакції: роботи, які є предметом Договору, згідно затвердженого плану фінансування об`єкта повинні бути виконані та передані підрядником замовнику за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 20.12.2018.

Додатком № 1 до Додаткової угоди сторонами узгоджено Календарний графік виконання робіт.

Таким чином, роботи за Договором відповідачем мали бути виконані у строки визначені Додатком № 1 до Договору, з урахуванням остаточних строків виконання робіт за Договором, узгоджених у Календарному графіку виконання робіт, який є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 1 від 31.10.2018 до Договору.

За умовами п. 9.5 та п. 9.6 Договору замовник приймає у підрядника виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт (типової форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3). Замовник перевіряє надані згідно п. 9.3 Договору документи і в разі відсутності зауважень протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення підрядником замовника про готовність робіт до здачі, підписує акт виконаних робіт і оплачує його вартість при наявності та в межах коштів, що наявні на рахунку замовника стосовно об`єкта будівництва.

У разі підписання документів, що підтверджують виконання робіт та відсутності зауважень до виконаних робіт, такі роботи вважаються виконаними з дня отримання таких документів (п. 9.8 Договору).

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

На виконання умов Договору, відповідачем виконано роботи за Договором, які прийняті позивачем за Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) № 1 від 02.10.2018, № 2 від 02.10.2018, № 3 від 02.10.2018, № 4 від 22.10.2018, № 5 від 22.10.2018, № 6 від 22.10.2018, № 7 від 22.10.2018, № 8 від 14.11.2018, № 9 від 14.11.2018, № 10 від 28.11.2018, № 11 від 28.11.2018, № 12 від 11.12.2018, № 13 від 11.12.2018, № 14 від 18.12.2018, № 15 від 18.12.2018, № 16 від 18.12.2018, № 17 від 20.02.2019, № 18 від 11.04.2019, № 19 від 20.05.2019, № 20 від 20.05.2019, № 21 від 20.05.2019, які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено строки виконання наступних робіт: за Актом № 1 від 02.10.2018, Актом № 2 від 02.10.2018, Актом № 4 від 22.10.2018, Актом № 5 від 22.10.2018, штукатурення стін і стель та утеплення підлоги, які згідно календарного графіку мало бути виконано до 22.09.2018, за Актами № 4 від 22.10.2018, № 12 від 11.12.2018, № 14 від 18.12.2018, № 17 від 20.02.2019, № 18 від 11.04.2019, № 19 від 10.05.2019, монтаж обладнання внутрішніх мереж водопроводу та каналізації, які з урахуванням внесених Додатковою угодою № 1 від 31.10.2018 змін, мали бути виконані до 07.12.2018, за Актом № 4 від 22.10.2018, шпаклювання стін і стель мало бути виконано у строк до 02.12.2018, з урахуванням внесених сторонами змін, за Актом № 6 від 22.10.2018, № 7 від 22.10.2018, № 9 від 14.11.2018, № 18 від 11.04.2019, № 19 від 10.05.2019, № 21 від 10.05.2019, роботи з озеленення та МАФ, які мали бути виконані у строк до 11.11.18, з урахуванням внесених Додатком № 1 до Додаткової угоди змін, за Актом № 8 від 14.11.2018, № 15 від 11.04.2019, № 19 від 10.05.2019, роботи з установки вхідних дверних блоків, які мали бути виконі у строк до 06.10.2018, за Актом № 12 від 11.12.2018, виконання робіт з установки міжкімнатних дверних блоків, строк виконання яких узгоджено до 06.12.2018, за Актами № 12 від 11.12.2018, № 19 від 10.05.2019, роботи з улаштування оздоблення підлог, строк виконання яких узгоджено до 10.12.2018, за Актами № 12 від 11.12.2018, № 19 від 10.05.2019, роботи з вертикального планування, строк виконання яких до 19.11.2018, за Актами № 14 від 18.12.2018, № 18 від 11.04.2019, № 19 від 10.05.2019, роботи з монтажу обладнання внутрішніх електричних мереж, які мали бути виконані у строк до 16.12.2018, за Актами № 16 від 18.12.2018, № 19 від 10.05.2019, роботи з монтажу обладнання мереж газопостачання, строк виконання яких узгоджено до 30.11.2018, за Актами № 17 від 20.02.2019, № 18 від 11.04.2019, № 20 від 10.05.2019, роботи з монтажу обладнання внутрішніх мереж опалення та вентиляції, які мали бути виконанні у строк до 22.11.2018, за Актом № 19 від 10.05.2019, фарбування стін і стель, які мали бути виконані у строк до 17.12.2018, за Актом № 20 від 10.05.2019, роботи з оздоблення огородження балконів, які мали бути виконі у строк до 10.11.2018, за Актом № 21 від 10.05.2019, роботи з улаштування покриття з ФЕМ, строк виконання яких узгоджено до 22.11.2018.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що виконання робіт у повному обсязі згідно з Договором і дорученнями замовника підтверджується Актом готовності об`єкта до експлуатації від 18.03.2019, у п. 5 якого зазначено, що будівельні роботи виконано у строк: початок робіт - вересень 2017 року, закінчення робіт - листопад 2018 року, а отже всі роботи по будівництву об`єкта були виконані відповідно до умов Договору у листопаді 2018 року, тобто у строки, передбачені Додатковою угодою № 1 до Договору та Календарним графіком виконання робіт. Відповідач зазначає, що на підставі означеного Акта 03.04.2019 видано Сертифікат КС № 162190931658 щодо відповідності зазначеного об`єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації.

Однак, сам по собі Акт готовності об`єкта до експлуатації від 18.03.2019, копія якого наявна у матеріалах справи, у пункті 5 якого зазначено, що закінчення робіт - листопад 2018 року, не змінює та не підтверджує факт виконання робіт за Договором у строки, узгоджені сторонами у Договорі, оскільки за умовами Договору саме Акти виконаних робіт (типової форми КБ-2в) є підтвердження виконання робіт відповідачем за Договором.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що усі додаткові роботи з будівництва об`єкта, які були визначені дорученнями замовника, виконані відповідачем у листопаді 2018 року, але замовник відмовився підписувати усі Акти виконаних робіт № 12-21, які були надані йому відповідачем 06.12.2018, а прийняв до оплати лише роботи згідно з Актами № 12-16, на оплату яких у замовника було наявне фінансування. Зазначена дія відповідача підтверджується листами від 06.12.2018 за вихідними № 86/10, № 86/11 та № 86/12. Таким чином відповідача зазначає, що оскільки позивач не вчиняв дій, які встановлені Договором, щодо приймання та підписання Актів виконаних робіт, то затримка у підписанні Актів виконаних робіт № 17-21 має вважатися у розумінні ст. 613 ЦК України та ст. 221 ГК України простроченням кредитора, тобто позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України установлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави стверджувати, що термін "кредитор" у ст. 613 ЦК України використовується умовно як сторона, що у зобов`язальних правовідносинах протистоїть особі, яка є боржником. Виходячи з чого, зазначені в ч. 4 ст. 612 ЦК України умови настають, зокрема, у разі невиконання кредитором свого зобов`язання за договором шляхом належного прийняття або неприйняття виконаного боржником зобов`язання за договором, внаслідок чого прострочення боржника не може настати до виконання кредитором свого обов`язку.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Листа відповідача № 86/10 від 06.12.2018, отриманого позивачем за № 923 від 06.12.2018, відповідачем було передано позивачу Акти виконаних робіт № 12-13, які з огляду на пункт 9.6 Договору підписані сторонами 11.12.2018.

В свою чергу, листи відповідача № 86/11 від 06.12.2018 та № 86/12 від 06.12.2018, згідно яких, як зазначає відповідач, останнім надано позивачу Акти виконаних робіт № 14-21, судом до уваги не приймаються, оскільки матеріали справи не містять доказів як їх направлення, так і нарочного отримання позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд також враховує, що за Актами виконаних робіт № 17, відповідачем передано роботи виконані у лютому 2019 року , за Актом № 18 - роботи, виконані у квітні 2019 року, за Актами № 19-21 - роботи, виконані у травні 2019 року, що у сукупності щодо періодів виконання таких робіт, виключає можливість передачі таких актів та відповідно виконання робіт у грудні 2018 року.

Водночас, у разі підписання документів, що підтверджують виконання робіт та відсутності зауважень до виконаних робіт, такі роботи вважаються виконаними з дня отримання таких документів (п. 9.8 Договору).

Листом № 86/10 від 06.12.2018, отриманим позивачем 06.12.2019 за № 923, відповідачем надано позивачу Акти виконаних робіт № 12-13, Листом № 8/2 від 11.02.2019, отриманим позивачем 14.02.2019 за № 138, відповідачем надано на узгодження Акт виконаних робіт № 17, Листом № 25/1/3 від 10.04.2019, отриманим позивачем 10.04.2019, відповідачем надано на узгодження Акт виконаних робіт № 18, Листом № 32/Б/1 від 10.05.2019, отриманим позивачем 10.05.2019 за № 380, відповідачем передано позивачу Акти виконаних робіт № 19-21.

При цьому, суд відхиляє надані сторонами інші листи, щодо передачі Актів виконання робіт № 17-21, оскільки за умовами п. 9.8 Договору, саме у разі відсутності зауважень до виконаних робіт та підписання документів, такі роботи вважаються виконаними з дня отримання таких документів, а отже оскільки Акти виконаних робіт № 17-21, які підписані сторонами, передані саме згідно Листа № 8/2 від 11.02.2019, Листа № 25/1/3 від 10.04.2019, та Листа № 32/Б/1 від 10.05.2019, саме означені Листи враховуються при визначені дати виконання робіт, з огляду на п. 9.8 Договору.

Водночас, оскільки матеріали справи не містять доказів передачі Актів виконаних робіт № 1, № 2, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 14, № 16 на узгодження позивачу, а сторонами таких доказів не надано, суд визначає дату виконання робіт, виходячи із дат, зазначених у наведених Актах.

Як зазначає відповідач, позивачем також було допущено порушення умов Договору у частині обов`язку передати відповідачу уточнену проектну документацію, якою було б передбачено перелік та обсяг виконання додаткових робіт.

Відповідно до п. 1.3 Договору роботи, що є предметом цього Договору виконуються поетапно, відповідно до наданих замовником завдань, а також календарного графіка виконання робіт (Додаток 1), який є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 3.2.1 Договору визначено, що замовник зобов`язаний передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну, проектно-кошторисну та іншу документацію відповідно до умов Договору.

Підрядник має право зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт (п. 3.3.4 Договору).

Однак, жодних доказів призупинення робіт у зв`язку із не передачею документації, матеріали справи не містять, як і не містять звернень відповідача до позивача із повідомленнями/вимогами про передачу документації, в зв`язку з чим, судом відхиляються означені твердження відповідача.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Згідно з п. 6.1 Договору підрядник повинен виконати передбачені Договором роботи, якість яких повинна відповідати державним будівельним нормам і стандартам України.

Відповідно до п. 6.3 Договору замовник повідомляє підрядника про виявлені в ході будівництва та/або під час експлуатації в межах гарантійного строку об`єкта недоліки та визначає терміни у який сторони складають дефектний акт. Перелік недоліків визначається у дефектному акті, що укладається сторонами, з зазначенням ати виявлення недоліків та термінів їх усунення. У разі відмови підрядника від складання та/або підписання такого акта та/або підписання його із зауваженнями (запереченнями), замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів про що повідомляє підрядника.

Пунктом 7.1 Договору узгоджено, що підрядник забезпечити роботи матеріальними ресурсами, відповідати за їх якість і відповідність вимогам, встановленим нормативними документами та проектною документацією.

Згідно з п. 11.1 Договору підрядник гарантує якість та відповідність виконаних робіт вимогам державних будівельних норм України та надає на них гарантію протягом строку визначеного в п. 6.2 Договору.

У випадку виявлення протягом гарантійного строку недоліків, замовник повинен письмово заявити про них підрядника. При виявлені дефектів, замовник за участю представникам підрядника (у випадку нез`явлення представника підрядника замовник має право залучити експерта) складає акт у порядку передбаченому розділом шостим Договору. У випадку нез`явлення представника підрядника ля участі в складанні акта, останній зобов`язаний, зокрема відшкодувати замовнику вартість послуг експерта (у разі його залучення). В акті зазначається - дата і місце складання акту, детальний опис виявлених дефектів, вимоги замовника виправити, усунути дефекти тощо (п. 11.3 Договору).

16.04.2019 сторонами складено Дефектний акт стосовно виявлених недоліків на об`єктів «Будівництво 4-х 40-квартриних житлових будинків на території військової частини 3027 Національної гвардії України - V черга 1-й пусковий комплекс».

Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За змістом статей 525-527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відтак, як встановлено судом, відповідачем допущено порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, в частині виконання робіт у строки, обумовлені Договором, та в частині належного виконання робіт, що підтверджується двостороннім Дефектним актом від 16.04.2019.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 12.7 Договору за перевищення передбачених календарним графіком та Договором строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків вартості робіт з яких допущено прострочено виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що суми пені та штрафу мають обраховуватись від розміру робіт, а не від вартості і матеріалів, і робіт.

За умовами Договору, підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений Договором строк додаткові роботи з будівництва по об`єкту «Будівництво 4-х 40-квартриних житлових будинків на території військової частини 3027 Національної гвардії України - V черга 1-й пусковий комплекс - житловий будинок на 40 квартир» (Код за ДК 021:2015-45211000-9, Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків) з урахуванням характеристик об`єкта будівництва, що визначені проектною документацією та умовами Договору підряду на капітальне будівництво № 38 від 10.04.2017, а замовник зобов`язується передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 4.3 Договору роботи, які є предметом Договору, згідно затвердженого плану фінансування об`єкта повинні бути виконані та передані підрядником замовнику за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 01.11.2018.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, виходячи із наведеного, розмір пені та штрафу, обумовлений п. 12.7 Договору, має обраховуватись саме від вартості робіт та матеріалів, що є предметом Договору.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені за порушення строків виконання робіт, судом встановлено, що позивачем не враховано п. 9.8 Договору, а також продовження строків виконання робіт згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 31.10.2018, в зв`язку з чим, обґрунтованими є вимоги про стягнення пені в розмірі 112 491,96 грн.

В свою чергу, оскільки відповідачем допущено порушення строків виконання робіт за Договором понад 30 календарних днів, вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими в розмірі 49 866,18 грн.

Відповідно до п. 12.6 Договору за порушенням умов цього Договору щодо якості робіт (у разі виявлення недоліків, дефектів у роботах) підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісно виконаних робіт, при цьому сплата штрафу не звільняє підрядника від обов`язку щодо усунення таких недоліків протягом строку, що встановлюється замовником.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру штрафу на підставі п. 12.6 Договору, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає штраф в розмірі 6 497,76 грн.

Водночас суд враховує подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності, у зв`язку з чим зазначає наступне.

Згідно із статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Разом із тим положеннями частини шостої статті 232 ГК передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, положення глави 19 ЦК про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК, а тому:

1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;

2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.

Як вбачається з позовної заяви позивача, означена заява була направлена засобами поштового зв`язку 19.12.2019, а відтак, здійснені позивачем нарахування пені та штрафу до 19.12.2018, здійснені поза межами річного строку.

Відтак, з урахування пропуску строку позовної давності, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня за порушення строків виконання робіт в сумі 103 457,16 грн., штраф за порушення строків виконання робіт у розмірі 48 954,63 грн. та штраф нарахований на підставі п. 12.6 Договору у розмірі 6 498,76 грн., оскільки такий штраф нарахований на підставі Дефектного акту від 16.04.2019.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будресурс-економія" (02088, м. Київ, вул. Інженерна, 1-В; ідентифікаційний код: 31457940) на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 40-А; ідентифікаційний код: 14323014) пеню в розмірі 103 457 (сто три тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 16 коп., штраф в розмірі 55 453 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста п`ятдесят три) грн. 39 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 383 (дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 66 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.07.2020

Суддя О.А. Грєхова