Рішення № 90593709, 27.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2020Справа № 910/16453/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬЯНС"

до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС"

про стягнення 31296,55 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬЯНС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС" про стягнення 31296,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬЯНС" на підставі договору № 23.0019788.03 добровільного страхування наземного транспорту внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "ВАЗ 2109", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "ЮНІВЕС" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 31296,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/16453/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання у справі призначено на 24.12.2019.

19.12.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо позову та зазначає, що за розрахунком відповідача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota RAV4" д.р.н. НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 27400,85 грн, яку виплачено відповідачем позивачу, а тому у задоволенні позову відповідач просить відмовити повністю.

Протокольною ухвалою від 24.12.2019 в судовому засіданні оголошена перерва до 21.01.2020.

11.01.2020 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла відповідь на запит.

20.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідачем на підтвердження розрахунку суми відшкодування надано аварійний сертифікат №26 від 04.04.2019, складений аварійним комісаром ОСОБА_1 , який не відповідає вимогам законодавства.

21.01.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, у якому відповідач просить суд: призначити автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Булейко О.А.; витрати за проведення експертизи покласти на відповідача; на вирішення експерта поставити наступне питання - яка вартість матеріального збитку, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування розміру ПДВ, завдана власнику автомобіля "Toyota", д.н.з НОМЕР_2 , станом на 29.30.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 постановлено здійснювати розгляд справи №910/16453/19 за правилами загального позовного провадження, призначено у справі №910/16453/19 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

14.05.2020 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта від 28.04.2020 №6094/20-54.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.05.2020 поновлено провадження у справі № 910/16453/19, призначено підготовче судове засідання у справі № 910/16453/19 на 18.06.2020.

У підготовче засідання 18.06.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися.

Протокольною ухвалою від 18.06.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання по суті на 07.07.2020.

07.07.2020 через канцелярію суду від ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 07.07.2020 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 21.07.2020.

У судове засідання 21.07.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2017 між Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬЯНС" та ОСОБА_2 було укладено договір № 23.0019788.03 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Toyota RAV4", реєстраційний номер НОМЕР_2 .

29.03.2018 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Toyota RAV4", реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно із довідки № НОМЕР_3 про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.05.2018 у справі №203/1244/18, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм автомобіля "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно із рахунку ремонтної організації №АМ21986 від 02.04.2018 становила 58847,40 грн.

Згідно із Висновком експертного дослідження автотоварознавця №83/18 від 17.04.2018 коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу "Toyota RAV4" реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 0, вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного транспортного засобу складає 58905,42 грн.

Позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №23.0107.18 від 19.04.2018, згідно із яким позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 58847,40 грн.

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 58847,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №122 від 23.04.2018.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована у ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС" (відповідач у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3467534, термін дії з 06.04.2017 по 05.04.2018.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Оскільки цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №3387 від 13.03.2019 про виплату страхового відшкодування у сумі 58847,40 грн.

Відповідач листом вих.№19/04/04-16 від 04.04.2019 повідомив позивача про прийняття рішення здійснити виплату страхового відшкодування у сумі 27400,85 грн.

За розрахунком позивача загальна сума страхового відшкодування становить 58697,40 грн (58847,40 грн (оплата вартості відновлювального ремонту) + 850,00 грн (оплата вартості висновку експертного дослідження автотоварознавця) - 1000,00 грн (франшиза за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3467534)).

Оскільки відповідачем частково сплачено суму страхового відшкодування, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС" 31296,55 грн (58697,40 грн (визначена позивачем сума страхового відшкодування) - 27400,85 грн (здійснена відповідачем виплата страхового відшкодування)).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору № 23.0019788.03 добровільного страхування наземного транспорту від 09.11.2017, у зв`язку із настанням 29.03.2018 страхового випадку (ДТП), позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 58847,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №122 від 23.04.2018.

Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Наявними у матеріалах справи довідкою про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.05.2018 у справі №203/1244/18 підтверджується вина водія автомобіля "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 29.03.2018.

Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу №АК/3467534 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Як встановлено судом, страхове відшкодування у загальній сумі 58847,40 грн визначене позивачем у відповідності до вартості відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota RAV4", реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно із рахунком ремонтної організації №АМ21986 від 02.04.2018.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів ст.22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Разом з тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено статтею 1194 ЦК України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16, постанові Верховного Суду у складі судової палати Касаційного цивільного суду № 686/17155/15-ц від 03.10.2018).

Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

З урахуванням наведеного, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого транспортного засобу.

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон`юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де: Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн; Ц с - ціна нової складової частини, грн; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Згідно із наданим позивачем у матеріали справи Висновком експертного дослідження автотоварознавця №83/18 від 17.04.2018 коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу "Toyota RAV4" д.р.н. НОМЕР_2 становить 0, вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного транспортного засобу складає 58905,42 грн.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилався на те, що позивачем при розрахунку шкоди безпідставно не враховано коефіцієнт фізичного зносу, оскільки складові частини пошкодженого автомобіля неодноразово відновлювались, на підтвердження чого відповідач надав у матеріали справи рахунки на ремонт автомобіля "Toyota RAV4" д.р.н. НОМЕР_2 виставленні ТОВ "Алмаз Моторс" та платіжні доручення ПрАТ "СК "АРКС", що підтверджують факт неодноразового ремонту автомобіля "Toyota RAV4" д.р.н. НОМЕР_2 . Також відповідачем надано у матеріали справи Аварійний сертифікат про визначення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "Toyota RAV4" д.р.н. НОМЕР_2 , складений аварійним комісаром ОСОБА_1 , відповідно до якого, коефіцієнт фізичного зносу зазначеного автомобіля складає 53%.

З огляду на наведене, враховуючи наявність спору щодо дійсного розміру коефіцієнту фізичного зносу та відновлювального ремонту автомобіля "Toyota RAV4" д.р.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП, яка мала місце 29.03.2018, оскільки згідно із приписами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначення вартості відновлювального ремонту має здійснюватись з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, ухвалою суду від 21.01.2020 у цій справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно із п.36.2. ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування виплачено безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), доказів підтвердження факту оплати проведеного ремонту відсутні, у зв`язку із чим сума страхового відшкодування підлягає визначенню без урахування суми ПДВ.

На вирішення судового експерта поставлено наступне питання щодо вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та без урахування розміру ПДВ транспортного засобу - автомобіля "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 29.03.2018 по вул. Андрія Фабра, 4 у м. Дніпро, за участю транспортних засобів: "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_2 та "ВАЗ 2109", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.1, ч.2 ст.98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи №6094/20-54 складений 28.04.2020, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, судом встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_2 становить 0,54 . Згідно із висновком вартість відновлювального ремонту "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без врахування ПДВ на замінні складові та матеріали, станом на дату його пошкодження 29.03.2018, становила 27183,87 грн.

Висновок експерта не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки вартість відновлювального ремонту "Toyota Rav 4", державний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без врахування ПДВ становить 27183,87 грн, то в силу приписів ст.22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", саме у межах зазначеної суми має здійснюватися розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3467534 встановлено франшизу у розмірі 1000,00 грн.

За встановлених обставин, до відшкодування відповідачем по страховому випадку від 29.03.2018 належить сума 26183,87 грн (27183,87 грн (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля "Toyota RAV4" д.р.н. НОМЕР_2 ) - 1000,00 (франшиза за полісом)).

Однак, як встановлено судом, 24.04.2019 відповідачем здійснено сплату на користь позивача страхового відшкодування у сумі 27400,85 грн, що підтверджується платіжним дорученням №34673 від 24.04.2019.

Отже, відповідач відшкодував у повному обсязі позивачу суму страхового відшкодування по страховому випадку від 29.03.2018.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на те, що під час вирішення цього спору судом встановлено, що правильною є сума страхового відшкодування у розмірі 26183,87 грн (за вирахуванням коефіцієнта фізичного зносу), відповідачем до звернення позивачем із цим позовом сплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 27400,85 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення 30446,55 грн (58847,40 грн (оплата вартості відновлювального ремонту) - 1000,00 грн (франшиза за полісом №АК/3467534) - 27400,85 грн (здійснена відповідачем виплата страхового відшкодування)) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача у частині суми 850,00 грн, що становить оплату вартості висновку експертного дослідження автотоварознавця, то суд зазначає наступне.

Приписами п.34.2. ст.34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (п. 34.3. ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

08.06.2019 позивач перерахував на користь експерта Пилипенка О.С. згідно із платіжним дорученням №180 від 08.06.2019 оплату за оцінку вартості матеріального збитку автомобіля "Toyota RAV4" д.р.н. НОМЕР_2 у сумі 850,00 грн.

Однак, норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не встановлюють обов`язку для відповідача здійснювати позивачу відшкодування витрат з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля, а страхове відшкодування визначається у відповідності до вимог ст.22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які встановлюють, що відповідач здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 850,00 грн.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬЯНС" до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС" про стягнення 31296,55 грн.

Судовий збір за розгляд справи та витрати на проведення експертизи у даній справі відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬЯНС" (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, БУЛЬВАР КАТЕРИНОСЛАВСЬКИЙ, будинок 2, ідентифікаційний код 32495221) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС" (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 72, ідентифікаційний код 32638319) витрати на проведення експертизи у сумі 4903,20 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.07.2020.

Суддя С. О. Турчин