Рішення № 90589009, 24.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року м. Київ № 640/8594/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2019р. № 0004504001.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача, які слугували підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є помилковими, що є підставою для його скасування.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23.03.2019р. «Про проведення фактичних перевірок» № 706 та направлень на перевірку від 05.04.2019р. № 503, № 504 відповідачем проведено перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (м. Біла Церква, вул.. Київське шосе, 7 км., магазин на АЗС).

За результатом проведеної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області винесено акт від 08.04.2019р. № 166/10-36-40-00-10/30603572 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції у висновках якого зазначено, що: перевіркою встановлено факт зберігання пляшки вина виноградного натурального білого напівсухого «Terra Fresca Vino Bianko» 0,75 л., 10,5 % об., виробництва «Vi Be SRL», Італія, по ціні 139,0 грн., термін приданості 24 місяці, дата виготовлення L-код 14.09.2015р., яка маркована марками акцизного податку попереднього зразка АААЕ 711666 03/15 0,008 грн. Відповідно до наявного маркування на пляшці - алкогольний напій з простроченим терміном придатності для споживання. У відповідності до п. 4 ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі зміни зразка МАП алкогольні напої марковані МАП попереднього зразка знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах придатності для споживання. Відповідно до п. 2 постанови КМУ № 296 від 14.05.2015р. «Деякі питання запровадження МАП нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів» запроваджено з 01.07.2015р. МАП нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та іноземного виробництва. Таким чином, встановлено факт зберігання алкогольного напою маркованого недійсною (не встановленого зразка МАП), чим порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

22.04.2019р. позивач вважаючи вищезазначені висновки відповідача помилковими подав заперечення на акт перевірки.

Листом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 08.05.2019р. № 16587/10/10-36-40-00-10 «Про розгляд заперечення» позивача повідомлено про те, що висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі висновків вищезазначеного акта перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області винесено податкове повідомлення рішення від 08.05.2019р. № 0004504001, яким за порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» застосовано штрафні санкції на суму 17 000,00 грн.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 цього Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

За правилами п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України, марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до п. 226.1 ст. 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПК України).

Відповідно до п.п. 222.1.2. п. 222.1 ст. 222 ПК України, суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Як вбачається з п.п. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПК України, підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.

Таким чином, марка акцизного збору є підтвердженням факту оплати акцизного податку і, що така оплата здійснюється в момент придбання марок акцизного податку.

Згідно з п. 226.3 ст. 226 ПК України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 226.9 ст. 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відносини, що виникають у сфері виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів регулюються «Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1251. (далі - Положення № 1251)

Згідно з п. 20 Положення № 1251, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів

здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», статті 226 Податкового кодексу України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв.

Вимогами ч. 2 ст. 17 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Зміст вказаної норми, свідчить, що законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Випадки, коли алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, перелічені пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

При цьому, зокрема, згідно з вищевказаними нормами, немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не було сплачено, або було сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок.

Метою застосування вищевказаних штрафів є відповідальність за ухилення від сплати акцизного податку. Ототожнення контролюючим органом факту зберігання позивачем пляшки вина, у якого сплив термін придатності до споживання із зберіганням алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка не відповідає правильному змісту правового регулювання вищевказаних норм, зокрема і ст. 17 Закону № 481/95-ВР. Наявність у абзаці 6 частини 4 ст. 11 цього Закону посилання на строк придатності має на меті встановлення загального правила щодо можливості реалізації алкогольної продукції у межах терміну придатності до споживання.

Відповідно до вимог абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому, алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання (абз. 6 ч. 4 ст. 11 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 29.08.2018р. у справі № 810/4026/15, адміністративне провадження №К/9901/19238/18.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган застосував до позивача фінансові санкції на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, яку податковий орган визнає недійсною або маркою невстановленого зразка.

Водночас, таке тлумачення відповідачем норм чинного законодавства є помилковим, оскільки марка акцизного податку, за відсутності ознак її підробки, є дійсною, адже підтверджує факт сплати акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України алкогольного напою. Зразок (форма) такої марки завжди офіційно встановлюється уповноваженим органом державної влади.

Наявність на алкогольному напої марки акцизного податку попереднього зразка за жодних обставин не може ототожнюватися з тим, що такий алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, наведеним пункті 226.9 статті 226 ПК України та пункті 20 Положення №1251.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 24.09.2019р. у справі №810/3903/16.

Таким чином, враховуючи положення статті 226 ПК України та статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд приходить до висновку про те, що при знаходженні в обігу алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка, у суб`єкта господарювання не виникає обов`язок маркувати такі алкогольні напої марками акцизного податку нового зразка, а зберігання таких алкогольних напоїв не є правовою підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої абзацом п`ятнадцятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 12.03.2020р. у справі №810/1068/17, адміністративне провадження №К/9901/36004/18.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 08.05.2019р. № 0004504001.

3. Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921,0 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська