Ухвала суду № 90586405, 02.03.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3604/20

провадження № 2/753/4779/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Колесник О.М. розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

24.02.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного нотаріуса КМНО Куби Ю.В., ТзОВ "Платинум Фінанс", третя особа: приватний втконавець виконавчого округу у м. Києва Пімахова Д.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом з позовною заявою була подана заява про забезпечення позову, в якій позивачка просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 06.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кубою Юлією Володимирівною і зареєстрованого в реєстрі за № 1514,на користь ТОВ "Платинум Фінанс" коштів за кредитним договором № 500035696 від 24.10.2007 року, укладеним мід ОСОБА_1 та ПАТ "Альфабанк" у розмірі 9958, 29 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (з відповідними змінами) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пленум Верховного Суду України у вказаній постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням предмету та підстав спору, який виник між сторонами, суд вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову - зупинення стягнення на підставі виконавчого напису відповідає вимогам процесуального законодавства, є повністю співмірний з позовними вимогами, а відтак підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову- задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 06.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кубою Юлією Володимирівною і зареєстрованого в реєстрі за № 1514,на користь ТОВ "Платинум Фінанс" коштів за кредитним договором № 500035696 від 24.10.2007 року, укладеним мід ОСОБА_1 та ПАТ "Альфабанк" у розмірі 9958, 29 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Колесник