Ухвала суду № 90585684, 21.07.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Ухвала

Іменем України

Справа № 712/9715/18

Провадження №2/712/69/20

21 липня 2020 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання – Олефіренко В.В.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката Вовк А.І.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Шаповал О.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та зобов`язання вчинити дії та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловими будинками, надвірними спорудами, заборону здійснення спільної часткової власності без згоди іншого співвласника.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) звернулися в суд з позовом доОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод в користуванні житловим будинком за адресою АДРЕСА_2 . В обґрунтування вимог вказують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.04.1999р. та є батьками ОСОБА_3 . Шлюб розірваний рішенням суду від 17.11.2015 року. 02.06.1997 року відповідачу було подаровано 11/20 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , в якому зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 . Під час шлюбу вказану частину будинку було істотно покращено, що мало наслідком збільшення ідеальної частки до 41/50, з приводу спору про поділ спільного майна подружжя розглядається справа № 712/2378/16-ц. Відповідач створює позивачам перешкоди у користуванні вказаним житлом, тому просять усунути перешкоди відповідача у користуванні будинку шляхом вселення позивачів, зобов`язати відповідача передати позивачам ключі від дверей та вхідної хвіртки та не перешкоджати у реалізації права користування вказаним будинком.

05 жовтня 2018 року відповідачем поданий до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_2 . В обґрунтування зустрічних позовних вимог вказує, що остання не проживає у спірному будинку без поважних причини понад установлений законом строк, участі у комунальних витратах не бере, самостійно обрала собі інше житло, не є співвласником будинку.

Ухвалою суду від 01.03.2019 р. провадження по справі зупинялось до набрання законної сили судового рішення у справі № 712/2378/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Ухвалою суду від 11.11.2019 р. провадження у справі відновлене, оскільки у справі № 712/2378/16-ц винесена постанова апеляційного суду від 15.05.2019р., яка набрала законної сили.

Ухвалою суду від 11.11.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до закінчення касаційного провадження у справі № 712/2378/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

22 листопада 2019 року ухвалою Черкаського апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

22.01.2020 року відповідачем за первісним позовом скеровано до суду заяву про уточнення позовних вимог по зустрічному позову від , в якій просить суд:

-визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_3 та позбавити її права користування цим житловим приміщенням.

-визнати право користування приміщеннями будинку «А-1», а саме 1-1, 1-2, 1-3, 1-4 відповідно до Технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_3 за ОСОБА_2

-встановити порядок користування житловим будинком « АДРЕСА_4 -2» за адресою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках, а саме по 29/100 часток кожному від всього домоволодіння наступним чином:

-виділити в користування ОСОБА_2 приміщення на другому поверсі будинку «Ж- 2», площею у 25,7 кв.м., а саме: житлову кімнату № АДРЕСА_5 площею у 20,2 кв.м. та санвузол № 8 площею у 2,7 кв.м. і шафу № 10 площею у 2,8 кв.м., доступ до яких можливий АДРЕСА_5

-виділити в користування ОСОБА_1 приміщення будинку «Ж-2», площею у 24.3 кв.м., а саме: житлову кімнату № АДРЕСА_6 площею у 14,6 кв.м. АДРЕСА_7 № 7 площею у 1,8 кв.м. та санвузол № 4 площею 7,9 кв.м.

-у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити приміщення на першому поверсі будинку «Ж-2», площею у 45,4 кв.м., а саме: тамбур № 1 площею у 3,1 кв.м., холл № 2 площею у 27,4 кв.м., кухню № 3 площею у 9,8 кв.м. та сходову клітку № 5 площею у 5,1 кв.м. відповідно до Технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_3

-заборонити ОСОБА_1 здійснювати право спільної часткової власності без згоди ОСОБА_2 , в тому числі одноосібно здавати в оренду, надавати в користування чи позику, вселяти за довіреністю чи за допомогою інших правочинів інших осіб до приміщень будинку « АДРЕСА_4 -2» по АДРЕСА_3 .

04.02.2020 року представник позивачів по первісному позову адвокат Вовк А.І. скерував до суду відзив на заяву про уточнення позовних вимог, в якій обґрунтував тим, що відповідач за первісним позовом змінив предмет та підстави позову та просить відмовити в її прийнятті.

11.02.2020 року відповідач по первісному позову скерував до суду відповідь відзив на заяву про уточнення позовних вимог в якій пояснив, що він не змінював ні предмет ні підставі, оскільки підставою для подання зустрічного позову та заяви про уточнення позовних вимог є одна й та сама підстава, а саме порушення його права власності, володіння та розпоряджання житловим будинком.

02.03.2020 року представник позивачів по первісному позову адвокат Вовк А.І. скерував до суду заяву про повернення заяви відповідача про уточнення позовних вимог по зустрічному позову від 22 січня 2020 року, оскільки відповідач як позивач по зустрічному позову змінив одночасно предмет та підстави зустрічного позову.

02.03.2020 року представник позивачів по первісному позову адвокат Вовк А.І. скерував до суду заяву про залишення уточненого зустрічного позову без руху, оскільки відповідачем по первісному позову не оплачено судовий збір.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Вовк А.І. подані адвокатом 02 березня 2020 року заяви підтримали та просили їх задоволити з викладених у них підстав.

Відповідач та його представник адвокат Шаповал О.В. по суті поданих поданих адвокатом Вовком А.І. 02 березня 2020 року заяв заперчували, вказуючи, що доповнення підстави зустрічного позову та зміна його предмету в частині вимог до ОСОБА_1 мала місце у зв`язку з розглядом іншої, пов`язаної справи, до розгляду якої зупинялось провадження у даній справі. Щодо неповної оплати судового збору вказували, що заявлені зустрічні вимоги до ОСОБА_1 мають оплачуватись як одна вимога.

Суд, заслухавши учасників, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Дані норми є категоричними та прийняття до розгляду вимог позивача у спосіб, який суперечить цивільному процесуальному законодавству обмежує процесуальні права відповідача та принцип рівності сторін.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 344/224/16-ц.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом доОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинку шляхом вселення позивачів, зобов`язання відповідача передати позивачам ключі від дверей та вхідної хвіртки та не перешкоджати у реалізації права користування вказаним будинком.

05 жовтня 2018 року відповідачем поданий до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_2 . В обґрунтування зустрічних позовних вимог вказував, що остання не проживає у спірному будинку без поважних причини понад установлений законом строк, участі у комунальних витратах не бере, самостійно обрала собі інше житло, не є співвласником будинку.

22.01.2020 року відповідачем за первісним позовом скеровано до суду заяву про уточнення позовних вимог по зустрічному позову від , в якій просить суд:

-визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_3 та позбавити її права користування цим житловим приміщенням.

-визнати право користування приміщеннями будинку «А-1», а саме 1-1, 1-2, 1-3, 1-4 відповідно до Технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_3 за ОСОБА_2

-встановити порядок користування житловим будинком « АДРЕСА_4 -2» за адресою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках, а саме по 29/100 часток кожному від всього домоволодіння наступним чином:

-виділити в користування ОСОБА_2 приміщення на другому поверсі будинку «Ж- 2», площею у 25,7 кв.м., а саме: житлову кімнату № АДРЕСА_5 площею у 20,2 кв.м. та санвузол № 8 площею у 2,7 кв.м. і шафу № 10 площею у 2,8 кв.м., доступ до яких можливий АДРЕСА_5

-виділити в користування ОСОБА_1 приміщення будинку «Ж-2», площею у 24.3 кв.м., а саме: житлову кімнату № АДРЕСА_6 площею у 14,6 кв.м. АДРЕСА_7 № 7 площею у 1,8 кв.м. та санвузол № 4 площею 7,9 кв.м.

-у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити приміщення на першому поверсі будинку «Ж-2», площею у 45,4 кв.м., а саме: тамбур № 1 площею у 3,1 кв.м., холл № 2 площею у 27,4 кв.м., кухню № 3 площею у 9,8 кв.м. та сходову клітку № 5 площею у 5,1 кв.м. відповідно до Технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_3

-заборонити ОСОБА_1 здійснювати право спільної часткової власності без згоди ОСОБА_2 , в тому числі одноосібно здавати в оренду, надавати в користування чи позику, вселяти за довіреністю чи за допомогою інших правочинів інших осіб до приміщень будинку « АДРЕСА_4 » АДРЕСА_8 АДРЕСА_3 .

У заяві про уточнення позовних вимог по зустрічному позову від 22.01.2020р. відповідач зазначив, що підставою для подання зустрічного позову від 05.10.2018р. було порушення права власності та усунення обмежень у його здійсненні, в тому числі права розпорядження та користування майном, тоді як станом на дату подачі заяви від 22.01.2020р. з урахуванням того, що ОСОБА_1 отримала право власності на частку у домоволодінні про АДРЕСА_3 , виникла необхідність в уточненні позовних вимог та наданні додаткових доказів, які раніше не могли бути подані.

Таким чином, як вбачається з даного уточнення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 в частині вимог до ОСОБА_1 про порядок користування житловими будинками та надвірними спорудами по АДРЕСА_3 та заборону здійснення спільної часткової власності без згоди іншого співвласника змінив як предмет позову та підстави зустірчного позову від 05.10.2018р., що у відповідності до ст. 49 ЦПК України не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає, що подана відповідачем ОСОБА_2 за первісним позовом заява про уточнення позовних вимог підлягає поверненню позивачу, оскільки в іншому випадку це призведе до обмеження без законних підстав процесуальних прав іншої сторони.

Одночасно роз`яснюється, що відповідач ОСОБА_2 вправі у самостійному провадженні звернутись до суду для вирішення спору цивільно-правового спору про порядок користування житловими будинками та надвірними спорудами по АДРЕСА_3 та заборону здійснення спільної часткової власності без згоди іншого співвласника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог по зустрічному позову від 22 січня 2020 року - повернути, роз`яснити право звернутись до суду у самостійному провадженні з позовною заявою для вирішення цивільно-правового спору про порядок користування житловими будинками та надвірними спорудами по АДРЕСА_3 та заборону здійснення спільної часткової власності без згоди іншого співвласника.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення (підписання) ( ч.ч.1,2 ст.261 ЦПК України). Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту ухвали.

Головуючий

Дата виготовлення повного тексту ухвали 24 липня 2020 року.